Новый Формат

     СПЕЦПРОЕКТЫ:      Выборы 2015      Евроинтеграция     Реформы     Транспорт     Децентрализация     Кадровая политика


Як заощаджують на ЖКП за кордоном

subsЧерез дорожнечу українці прагнуть знайти шляхи скорочення своїх витрат на оплату «комуналки». Держава ніби намагається допомагати на цьому шляху, однак поки її допомога неоднозначна. Втім, у світі є не один приклад ефективного «урізання» рахунків за ЖКП. Про це повідомляє ІА «Україна Комунальна».

Кілька років поспіль в Україні в силу різних причин зростають тарифи на житлово-комунальні послуги. «Стабілізація економіки», «європейські стандарти», «реформи заради якості», «енергетична незалежність» — такі мотиваційні словосполучення натхненно звучать у промовах політиків, проте стають дедалі боліснішими для громадян, рівень доходів яких з роками майже не змінюється, а то і суттєво йде донизу.

Влада ніби намагається полегшити «комунальний» удар по кишенях найменш заможних українців і усіляко апелює до енергозбереження та енергоефективності. Нам кажуть: «Звертайтеся за субсидіями», «Беріть кредити на утеплення житла». Мовляв – «Держава вас любить». Втім, на практиці теорія не завжди працює, точніше працює не в анонсованому напрямі.
Подумати лишень — за останньою заявою Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, в Україні практично кожен третій громадянин отримує пряму фінансову допомогу від держави на оплату житлово-комунальних послуг. Так, це доводить, що завдяки спрощеному механізму надання субсидій, державну компенсацію на оплату ЖКП отримати стало легше. Але це й означає, що 5,4 млн українських сімей тепер не зацікавлені в економії ресурсів. З іншого боку, як розуміти — «отримує пряму фінансову допомогу», коли в Україні субсидії досі не адресні і не монетизовані. Скоріше фінансову підтримку отримують надавачі житлово-комунальних послуг. Просто раніше вона називалася «державною компенсацією різниці в тарифах», надавалася безпосередньо підприємствам і була більшою, а з набранням чинності Закону №626-VIII, котрий забороняє встановлювати тарифи на житлово-комунальні послуги нижчими від так званого економічно-обґрунтованого рівня, надається опосередковано у зменшеному грошовому вимірі і під виглядом компенсації витрат населенню на оплату ЖКП. Іншими словами, держава скоротила свої витрати, із двох зол обравши меншу.
Те ж саме і з утепленням житла. За інформацією Мінрегіону, впродовж 2015 року було видано майже 65 тисяч енергоефективних кредитів. В Україні знайшлося близько 70 тисяч родин, котрі готові щомісячно, скажімо, впродовж трьох років виділяти додаткові кошти зі свого бюджету за кредитним рахунком поряд із оплатою комунальних послуг, в той час, коли саме лише утеплення житла не є запорукою енергоефективності. Як вже зазначала «Україна Комунальна», на переконання експертів, говорячи про енергоефективність, потрібно правильно розставляти пріоритети: першочергово подбати про облік теплової енергії та його регулювання, далі утеплення будівель, і наостанок — зменшення виробництва та постачання тепла. В ідеалі усі ці заходи потрібно впроваджувати комплексно і на рівні будинків, а не окремих квартир, інакше кінцевого результату – зменшення енергоспоживання і відповідно комунальних платежів – не досягнути. Ситуація ж з обліком теплової енергії в Україні бажає кращого. За підсумками Мінрегіону, у 2015 році рівень оснащення житлового фонду теплолічильниками сягнув – 51%. Самотужки ж поставити будинковий лічильник теплової енергії, як і налагодити поквартирний облік – задоволення не з дешевих. То хто ж виграє за допомогою державного механізму підтримки енергоефективності в Україні? – питання риторичне.
Так, в арсеналі українців для боротьби з високими тарифами на комунальні послуги залишаються хіба що побутові хитрощі. Поміж тим, у розвинених країнах вже накопичено солідний досвід зменшення витрат на житлово-комунальні послуги. Як же «урізають» комунальні платежі за кордоном?
У Німеччині економія ресурсів — справа державна. Тут діє урядова програма, згідно з якою старі будинки утеплюються, ставляться нові вікна та системи теплоізоляції. А нові будівлі від фундаменту будуються з максимальним ступенем енергозбереження. Та й самі німці – люди вкрай ощадливі.
Для економії електроенергії майже в кожному будинку або квартирі встановлені двозонні лічильники (день-ніч), а в побуті використовуються виключно енергозберігаючі лампи та побутова техніка. Для економії тепла в більшості квартир стоять лічильники тепла, окрім цього кожен житель має можливість самостійно регулювати температуру в приміщеннях (зазвичай вона не перевищує 16-18 градусів). Нерідко вночі використовують електричні простирадла, які включаються і вимикаються автоматично. Такі заходи дозволяють, наприклад, жителю Берліна платити за опалення взимку квартири площею 60 кв. м. всього 50 євро в місяць (з урахуванням того, що середня заробітна плата  в Німеччині 3310 євро – це небагато).
У Великобританії ситуація схожа, втім за характером економії енергоресурсів англійці дещо суворіші від німців. Так, в об’єднаному королівстві у всіх будинках є лічильники тепла і автономні котли, які дозволяють самостійно регулювати температуру в будинку. Дуже часто вона не перевищує 14 градусів, оскільки опалення вмикається вночі, а встановлювати батареї на кухні не прийнято. Однак, невисока температура в квартирі англійців не бентежить: по вечорах вони тепло вдягаються, а вночі сплять під двома ковдрами. При цьому в Англії існує також проект уряду за безкоштовним утеплення будинків. Усі ці заходи дають можливість англійцям за тепло в квартирі площею 60 кв. м платити 60 євро (1500 грн) в місяць, при середній зарплатні у 2630 фунтів (88,4 тис. грн).
У холодній Фінляндії були просто змушені вигадати ефективні способи заощадження на оплаті комунальних послуг, адже в місяць плата за «коммуналку» становить 200-300 євро, при середній заробітній платні у майже 2,5 тис. євро (66,5 тис. грн). Тож, тут у приватних будинках встановлюють теплонасоси (повітряні, ґрунтові або водні). Конденсатор насоса знаходиться зовні будівлі, а тепло йде в приміщення. При ціні в 3 тис. євро він дозволяє економити близько 30% електроенергії. Окрім того, місцеві жителі, як і англійці, роблять акцент на вмінні правильно одягатися: рятує додатковий шар одягу з вовни або флісу.
У більшій частині Японії, як і в деяких країнах ЄС, центрального опалення немає. Тому жителі обігрівають себе самі: окрім звичайних электробатарей і кондиціонерів у хід йдуть електричні килими для підлоги, і навіть ковдри з підігрівом. До речі, останнє нововведення дійшло і до України, але поки не користується широкою популярністю.
А от прогрес японських килимів дійшов до того, що його господар може регулювати температуру нагрівання, гріти якусь певну частину килима, а також виставляти таймер. Ковдри та килими допомагають японцям економити на обігріві повітря всієї квартири. Таким чином, рахунки за комунальні послуги у Японії трішки більші за українські: 6000-7000 ієн в місяць (близько 1200 грн). Але середня заробітня плата при цьому складає близько 310 тис. йен (56 тис. грн).

 

 

Оставить комментарий

*

Вы можете пропустить до конца и оставить ответ. Pinging в настоящее время не доступны.
Материалы по теме: В Днепре новосозданное ОСМД разрушает стереотипы и модернизирует жилье
Стало известно, в каких домах Днепра будут проводиться ремонты
На программу поддержки ОСМД в Днепре выделили 44 млн грн
В Днепре дома без ОСМД обслуживают управляющие компании, выбранные по конкурсу
В горсовете Днепра рассказали, кто управляет домами, в которых не созданы ОСМД