Новый Формат

     СПЕЦПРОЄКТИ:      Вибори      Євроінтеграція     Реформи     Транспорт     Децентралізація     Кадрова політика


Розвиток сільських територій через земельну реформу. Результати соціології

З часів набуття Україною незалежності аграрна проблематика залишається однією з головних для вітчизняних політиків. Втім попри всі зусилля народних обранців усі п’ять концепцій державних програм соціального розвитку села, що були ухвалені після 1994 року, так і не стали державними програмами.

В соціально-економічному житті Дніпропетровського регіону сільські території займають особливе місце. Площа сільськогосподарських угідь області становить 2,5 млн га (6,0% сільгоспугідь України). Загальна кількість сільськогосподарських суб’єктів Дніпропетровщини – майже 4 тис. Чисельність працюючих, і зайнятих в агропромисловому комплексі області, становить майже 35 тис. осіб. Загальний обсяг виробництва валової сільгосппродукції щорічно перевищує 6 млрд грн,  що становить 5% ВРП (6,3-7,7% від загальнодержавного обсягу, 3 місце в Україні за виробництвом м’яса, 4 – яєць).

На тлі сьогоденних розмов про проведення земельної реформи, яка серед українських громадян асоціюється в першу чергу зі зняттям мораторію на продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення, Дніпропетровщині дуже важливо підготуватися до зняття мораторію, забезпечивши вирішення проблем, що виникатимуть на кожному етапі земельних відносин, оскільки сільське господарство – це один із основних кластерів розвитку області.

Результати соціологічного дослідження, проведеного в п’яти сільських районах Дніпропетровської області в межах реалізації проекту «Земельна реформа без проблем» громадською організацією «Громадська платформа впровадження земельної реформи в Дніпропетровській області» за фінансової підтримки МФВ виявили низку проблем, які сьогодні існують в земельній сфері в районах Дніпропетровської області.

Сучасним українським селам для подальшого розвитку більш за все бракує добре налагодженої та постійно діючої соціальної інфраструктури (школи, дитсадки, лікарні, місця дозвілля і т. ін.). На думку респондентів, задля розвитку аграрного виробництва в Україні державні органи влади мають забезпечити дотації з держбюджету аграрним виробникам (38%), заборонити продаж землі (34%), подолати корупцію (32%) та зробити більш доступними кредити для сільгоспвиробників (26%).

Результати проведеного опитування засвідчили той факт, що більшість мешканців сільських районів Дніпропетровської області, які мають у приватній власності земельні ділянки (паї), дуже слабко обізнані з питань законодавства, що регулює права власності на землю.

Переважна більшість респондентів ставиться до можливості купівлі-продажу землі сільськогосподарського призначення негативно (58%). Також майже третина опитаних ставляться до цього питання цілком позитивно, але лише після створення необхідної нормативно-правової бази в повному обсязі (27%). Здебільшого таке ставлення респондентів пояснюється тим, що вони вважають, що на сьогодні в Україні не створено передумов для запровадження ринку землі сільськогосподарського призначення (59%).

В умовах відсутності адекватної нормативно-правової бази запровадження ринку землі в Україні на даний час є передчасним тому переважна більшість респондентів схвально відносяться до існування мораторію на продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення, який наразі діє в Україні (63%). Позитивно налаштовані з цього питання лише 16% опитаних.

На думку респондентів, які прийняли участь в дослідженні, відміна мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення може спровокувати низку конфліктів у територіальних громадах, а саме: масове незадоволення громадян із-за того, що державні органи влади не зможуть забезпечити належний контроль процесу продажу землі і він відбуватиметься хаотично (55%); конфлікти щодо кількості земельних ділянок, які можуть бути у власності однієї особи (20%) та конфлікти через неузгодженість питання щодо того чи матимуть право купувати землю іноземці, особи без громадянства та юридичні особи (17%).

Відповідно до результатів опитування, респонденти вважають, що земельні конфлікти в територіальних громадах мають вирішувати сільські та селищні голови (34%), судові органи (32%) та громадські ради (23%). Також 16% респондентів вважають, що конфлікти мають вирішуватися виключно їх учасниками без втручання широких кіл громадськості.

Отже при проведенні будь-якої урядової реформи важливо врахувати інтереси всіх зацікавлених сторін задля досягнення позитивних результатів. На сьогодні нагальною потребою є розробка та впровадження дієвих механізмів вирішення проблем в земельній сфері із широким залученням представників зацікавлених сторін області.

Земельна реформа не повинна і не може розглядатись виключно як впровадження ринку землі. Насамперед земельна реформа має стати рушієм відновлення та подальшого розвитку сільськогосподарського виробництва.

Запровадження постійного діалогу між владою і громадою дозволить ефективно вирішувати проблеми, що виникають під час впровадження земельної реформи, і пов’язані, зокрема, зі скасуванням мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення.

Залишити коментар

*

Ви можете пропустити до кінця та залишити відповідь. Pinging у даний час недоступні.