Новый Формат

     СПЕЦПРОЄКТИ:      Вибори      Євроінтеграція     Реформи     Транспорт     Децентралізація     Кадрова політика     COVID-19


Реформа освіти за нинішньої влади неможлива

Таким був загальний висновок круглого столу, присвячений проблемам освіти. Про підсумки 2013 року та прогнози на 2014-й у сфері освіти говорили експерти, народні обранці, громадські активісти, студенти та журналісти під час круглого столу, організованого Центром тестових технологій і моніторингу якості освіти.

Зокрема, директор неурядової організації Центр тестових технологій і моніторингу якості освіти Ігор Лікарчук опрлюднив рейтинг ТОП-10 подій в українській освіті за 2013 рік, сформований за підсумками експертного опитування, проведеного Центром тестових технологій і моніторингу якості освіти разом з Інтернет-порталом Освітня політика в період з 15 по 30 грудня 2013 року.

В свою чергу, голова Комітету ВР з питань науки та освіти Лілія Гриневич наголосила, що  минулого року в освіті і науці продовжувалася криза. Голова профільного комітету переконана, що 2014 року вона також поглиблюватиметься.

«У бюджеті на наступний рік знову закладено недофінансування, внаслідок чого далі закриватимуться школи, а витрати перекладатимуться на батьків. Це означає, що поглиблюватиметься розрив між освітніми можливостями дітей із сімей з різним матеріальним становищем, освіта в Україні відтворює бідність», — підкреслила Гриневич.

Вона зазначила, що недофінансування освіти є вродженою вадою бюджетної політики. Фінансування освіти відносно ВВП не змінилося (6,4%) у порівнянні з минулим роком, в той час як доля витрат на силові відомства зросла. В бюджеті освіти на 2014 рік на одного учня в середньому виділяється 8 800 грн. при мінімальній потребі 9 500 грн.
«Минулого року нічого не зроблено для підвищення матеріального статусу вчителя. Середня оплата праці в промисловості становить 3836 грн. (за жовтень), а в освіті — 2616 грн. Влада навчилася маніпулювати вчительською зарплатою. 1 січня 2013 року вперше не переглянуто перший розряд тарифної сітки, що дозволяє не переглядати базові оклади. В 2014 році ця технологія триватиме. Внаслідок цього кожен вчитель недоотримує щомісяця 700 — 2000 грн», — наголосила депутат. Вона також зазначила, що В Україні й наділі продукуються неякісні підручники для школярів, які до того ж мають невиправдану собівартість.

«У 2013 році фінансування підручників було збільшено з централізованого програмі майже вдвічі, але при цьому вартість підручника виросла в 2,5 рази. І при цьому ми маємо дуже низьку якість підручників, як уже зазначили експерти. Також існує непрозорість використання цих бюджетних коштів», – зазначила вона.

Л. Гриневич розповіла й те, як розподілятимуться кошти на потреби школярів.  У 2014 році кошти на підручники, на комп’ютери і на автобуси закладені в так звану статтю витрат, які безпосередньо будуть розподілятися Кабінетом міністрів України. У статтю забито все разом – будівництво житла, освітні програми , програми для людей -інвалідів. Все це входить в одну статтю, яка становить 3,5 млрд гривень. І абсолютно не зрозуміло, як розподілятимуться ці кошти», – зазначила Л. Гриневич.

Голова профільного комітету Верховної Ради повідомила й як йдуть справи з програмою «Шкільний автобус». «У 2013 році Президент України обіцяв завершити програму «Шкільний автобус». Але для завершення цієї програми нам не вистачає 1200 автобусів і 446 млн гривень відповідно. Однак зараз ніхто не може сказати, скільки в бюджеті закладено для цього коштів і скільки планується закупити автобусів», – підсумувала вона.

Лілія Гриневич зазначила, що ще однією ілюстрацією пріоритетів влади є її ставлення до науки. «Якщо 2009 року на Генпрокуратуру було виділено 966 млн. грн., а на науку – 1,8 млрд, то 2014 року пропорція змінилася – на Генпрокуратуру – 3,2 млрд, а на науку – лише 2,7 млрд», – наголосила голова Комітету ВР з питань науки і освіти.
Вона повідомила, що пріоритетами діяльності профільного комітету у 2014 році будуть: стремління домогтися системних змін в галузі через розроблення і прийняття нового базового закону «Про освіту»; боротьба за прийняття закону «Про вищу освіту», розробленого робочою групою під керівництвом Згуровського; підготовка законодавчого ґрунту для зростання науково-технічного потенціалу країни; створення громадянської платформи підтримки змін в освіті та науці.

Директор Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Ірина Бекешкіна також акцентувала увагу на тому, що в суспільстві, в бюджеті якого істотно збільшується фінансування силових структур і зменшується кошторис на освіту, ніяка серйозна реформа освіти неможлива.

Соціолог наголосила, що серед головних проблем в освіті громадська думка називає невизнання українських дипломів про вищу освіту у світі і корумпованість викладацького складу. Саме перша проблема, на думку експерта, стала причиною активної реакція студентства на непідписання асоціації з Європою, що виявилось для них сигналом закриття вільного шляху до країн Заходу на здобуття подальшої якісної освіти.

«40% відзначають корумпованість викладацького складу вищих навчальних закладів, – веде далі Ірина Бекешкіна. – З цією корумпованістю дуже важко боротися, бо вона ініціативна. За нашими дослідженнями, вона йде від студентів, це хабарі, які стали системою, бо простіше заплатити, ніж вчитися. Це тому, що суспільство взагалі масово не вимагає людей з освітою, із знаннями, потрібен диплом», — зазначила експерт, нагадавши, що про розширення зовнішнього незалежного оцінювання випускників ішлося ще у посланні Президента Віктора Януковича 2011 року.

На її переконання, з цією корупцією можна боротися, лише підвищуючи вагу знань, вагу кваліфікації, професійності і як мінімум впровадженням об’єктивного незалежного оцінювання по виході, тоді багато проблем вирішаться.

Директор «Демократичних ініціатив» підкреслила також, що реформування системи освіти неможливе без реформування суспільства загалом. «Часткові поліпшення можливі, але радикальні — ні. Чи є гарантією поліпшення ситуації в освіті зміна влади? Я думаю, що автоматично — ні. Тому треба під час президентської кампанії, де освіта, очевидно, не буде на першому плані, виводити проблеми освіти на перший план і вимагати від кандидатів на президентських виборах реальних програм, в тому числі щодо реформування системи освіти», — зауважила Ірина Бекешкіна.

Залишити коментар

*

Ви можете пропустити до кінця та залишити відповідь. Pinging у даний час недоступні.
Матеріали за темою: Ще три нові автобуси передали школам Дніпропетровщини
Безпечні та комфортні: до 13 шкіл Дніпропетровщини вирушили нові автобуси