Новый Формат

     СПЕЦПРОЕКТЫ:      Выборы 2015      Евроинтеграция     Реформы     Транспорт     Децентрализация     Кадровая политика


Десятиріччя існування державної регуляторної політики – чи потрібна вона в Україні?

У лютому 2014 р. виповнилося 10 років з дня набрання чинності Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», який дав право підприємцям брати активну участь у розробці проектів нормативно-правових актів, їх оцінюванні та ініціюванні перегляду.

На прес-конференція в УНІАН голова ДОГО «ДКЕЦРП» Олексій Літвінов зазначив, що потенціал участі громадськості у нормотворчій діяльності, на даний час, залишається невикористаним. Громадські об’єднання та бізнес-асоціації, у кращому випадку, намагаються боротися із результатами «регуляторного свербіння» органів влади. Як наслідок подаються скарги та зауваження. Наразі майже відсутні приклади розроблених громадськістю та прийнятих органами влади проектів регуляторних актів. Основна причина полягає у відсутності в аналітичних центрах та бізнес-асоціацій стратегії формування сприятливого регуляторного клімату для малого і середнього бізнесу.

Можливим кроком для посилення впливу Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» стане розробка та прийняття Закону України «Про єдиний державний реєстр регуляторних актів України». Розробка такого закону дозволить розв’язати проблему низького рівня дотримання вимог чинного законодавства розробниками проектів регуляторних актів та закритості регуляторних органів шляхом введення автоматизованого контролю за регуляторною діяльністю та відкритості всіх дій регуляторних органів для громадськості.

Важливим механізмом, який до цього часу не використано на повну потужність, залишається прокурорський нагляд за додержанням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» щодо регуляторної діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Так само підприємці, нарешті, мають висунути вимоги до якості регуляторних актів та їх обґрунтування. Зараз фахівці відмічають, що контроль з боку громадськості сконцентровано виключно на контролі за дотриманням формальних процедур. Чиновники це розуміють і належним чином виконують формальності, але якісних змін не відбувається. Головний документ державної регуляторної політики – аналіз регуляторного впливу перетворився на нікому непотрібний папірець. Цей документ створює зайву та незрозумілу роботу чиновникам, а також не цікавить підприємців. Хоча це єдиний документ у якому мають наводитися усі аргументи органів влади для введення того чи іншого регулювання. Відсутність координації у бізнес-середовищі, стратегічного плану дій та узгоджених пріоритетів призводить до ситуації, коли найбільш зацікавлений суб’єкт (бізнес) відіграє другорядну роль, а найменш зацікавлений (влада) – провідну. Уточнивши відоме прислів’я, ми можемо зробити висновок, що регуляторне середовище в Україні готується з «дешевих» та неякісних компонентів, як наслідок отримуємо погану юшку: несприятливий бізнес-клімат та негативний інвестиційний імідж.
Олексій Андреєв наголосив, що головною проблемою як Державної регуляторної служби України, так і Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва і Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва є їх місце у структурі органів влади, а саме їх підпорядкування Кабінету Міністрів України. Така ситуація призводить до залежності уповноваженого органу у сфері реалізації державної регуляторної політики. Відтак, позбавлений самостійності, цей орган не може належним чином виконувати свою функцію, зокрема щодо зупинення неефективних та економічно недоцільних регуляторних актів, які зазвичай дуже «потрібні» центральним органам виконавчої влади або Кабінету Міністрів України. Окремим аспектом неефективної реалізації державної регуляторної політики в Україні є низький рівень кваліфікації державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування, а також відсутність мотивації у виконавців. Як результат, у регуляторних органах поширюється формалізація виконання вимог чинного законодавства. Такий підхід унеможливлює ведення змістовного діалогу між суб’єктами господарювання та владою. Окрім аргументу «треба» прийняти цей акт, представники органів влади, зазвичай, не наводять: аналіз альтернатив, оцінку впливу зовнішніх факторів, опис компенсаторних механізмів у разі настання негативних наслідків, розрахунки вигід та витрат, прогнозні показники ефективності регуляторного акта тощо.

Богдан Мосунов навів результати громадського моніторингу проведеного у межах Всеукраїнського проекту «Моніторинг та спрощення регуляторного середовища для малого і середнього бізнесу», згідно з яким експерти проаналізували близько 100 документів, підготовлених органами влади у процесі здійснення державної регуляторної політики. Основний висновок – більшість документів підготовлено непрофесійно та не містять будь-яких аргументів, розрахунків, альтернатив тощо. Певним чином державна регуляторна політика за 10 років свого існування стала певним рудиментом, незатребуваним громадськістю та підприємцями. До цього часу значна кількість підприємців очікує, що органи влади створять «райські» умови для бізнесу. Натомість отримують податкове та наглядове «пекло». Головним прорахунком бізнесу є сподівання та очікування від влади виконання «декларацій». Єдиним хто зацікавлений та може дійсно забезпечити створення сприятливого бізнес-клімату є підприємці. Саме підприємці мають сформувати порядок денний для усіх гілок влади, чітко деталізувати цей план та наповнювати його конкретними законопроектами та проектами нормативно-правових актів, забезпечуючи цим проектам необхідну підтримку під час лобіювання.

Друге дихання державна регуляторна політика може отримати виключно за умови активності громадськості, об’єднань підприємців, бізнес-асоціацій, консультативно-дорадчих органів тощо.

 

Оставить комментарий

*

Вы можете пропустить до конца и оставить ответ. Pinging в настоящее время не доступны.
Материалы по теме: В Днепре утвердили муниципальную программу поддержки малого предпринимательства
На Днепропетровщине разработали Программу интенсификации развития предпринимательства на 2018-2020 годы
В Днепре прошли первые Деловые игры для старшеклассников
Дніпропетровська облрада і GIZ визначили заходи сприяння зеленій модернізації економіки
За год в Днепропетровске на 140 бытовых предприятий стало больше