Новый Формат

     СПЕЦПРОЄКТИ:      Допомога ВПО      Відбудова України      Євроінтеграція     Реформи     Децентралізація                                                                                Корупція      Декомунізація      Е-урядування      Кадрова політика     Вибори


На старті парламентських виборів: основні ризики перегонів в умовах військово-політичної нестабільності

Наприкінці серпня розпочався виборчий процес із підготовки і проведення позачергових парламентських перегонів, що відбудуться 26 жовтня 2014 р. Вибори відбуваються в умовах суспільно-політичної напруги та неприхованої російської агресії в Криму і на Донбасі. У той же час парламентарі не внесли необхідні законодавчі зміни для оптимізації виборчого процесу в окремих регіонах та зменшення витрат держави, а виборча система залишилася пропорційно-мажоритарною, — констатують спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА. ЦВК вчасно утворила 213 окружних виборчих комісій (ОВК) із представників чотирьох парламентських партій і 21 політичної партії, кандидати від яких брали участь у попередніх парламентських виборах у 2012 р., проте політичні впливи у складі комісій залишаються непрозорими.  Партія «УДАР», Партія регіонів, ВО «Батьківщина» та ВО «Свобода» скористалися додатковим правом подавати кандидатури до ОВК як зареєстровані у парламенті депутатські фракції, що забезпечило їм у середньому більш як подвійну перевагу у кількості членів ОВК по всій країні. Починаючи з вересня, Громадянська мережа ОПОРА проводить масштабну кампанію спостереження за позачерговими парламентськими виборами, під час якої 213 довготермінових спостерігачів працюватимуть у всіх регіонах України від офіційного старту виборчої кампанії до оголошення остаточних результатів виборів. А у день голосування до них долучаться більше 2 000 активістів для здійснення швидкого статистичного підрахунку голосів. 

Формування окружних виборчих комісій

Формування ОВК на позачергових  виборах до Верховної Ради України відбулося законно та у безконфліктній атмосфері. За результатами жеребкування ЦВК серед 21 політичної партії і подань 4 парламентських партій (які утворили фракції) найбільшу кількість представників у окружних виборчкомах матимуть «УДАР» (363 осіб), Партія регіонів України (355), ВО «Свобода» (352) і ВО «Батьківщина» (344). Найменше представництво у ОВК буде у «Правого сектору» (59 осіб), політичного об’єднання «Рідна Вітчизна» – 90 та Партії пенсіонерів України – 109 осіб.

Як відзначає Ольга Айвазовська, координатор виборчих та парламентських програм ОПОРИ: «Політичні впливи у складі окружних комісій залишаються непрозорими. Участь маловпливових суб’єктів виборчого процесу зразка 2012 р. у формуванні ОВК  створює потенційні ризики використання їхніх квот в інтересах більш потужних політичних гравців. За даними ОПОРИ, політичні сили, які у 2012 р. не подолали виборчий бар’єр, займають 61 % місць у новосформованих ОВК».

Варто зауважити, що на тимчасово окупованих територіях АР Крим і м. Севастополь (тобто округах
№ 1-10, № 224-225) вибори не організовуються і не проводяться згідно із ст.8 Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Більшість ОВК вчасно провели свої перші засідання. На засіданнях комісій були присутні в середньому не менше 70 % членів від складу ОВК. Всі присутні члени ОВК склали присягу. В цілому низька явка членів комісій стала основної проблемою в ході проведення перших засідань окружними виборчими комісіями. За узагальненою інформацією, зібраною спостерігачами Громадянської мережі ОПОРА, 25 % від загальної кількості членів ОВК (в тому числі керівного складу) не брали участі в першому засіданні окружних виборчих комісій.

Найбільш недисциплінованими виявилися представники політичної партії «Зелені» – 69 % членів ОВК від цієї партії (97 осіб з 141) не з’явилися на перше засідання комісії. За ними слідує Соціалістична партія України (43 % членів прогуляли перше засідання ОВК), Радикальна Партія Олега Ляшка (41 % прогульників) і Партія Пенсіонерів України (40 % прогульників). Основними причинами відсутності членів комісій на першому засіданні була їхня відмова брати участь у засідання або не актуальна контактна інформація цих осіб (неправильні чи непрацюючі номери телефонів).

Стан матеріально-технічного забезпечення виборчих комісій поки що знаходиться на незадовільному рівні. Є проблеми з недостатньою площею приміщень (приміщення більше тридцяти ОВК не відповідають вимогам ЦВК), відсутністю телефонного зв’язку, Інтернету, оргтехніки, меблів. Це зумовлено тим, що на цьому етапі виборчого процесу місцева влада ще не встигла створити належні умови для роботи ОВК, в свою чергу ОВК ще не отримали коштів передбачених на закупівлю необхідних речей.

3kliuzhev ovk2014

Організація виборчого процесу в Донецькій і Луганській областях

На позачергових виборах народних депутатів України в Донецькій та Луганській областях створено 32 одномандатних виборчих округа (21 – Донецька обл., 11 – Луганська обл.). Аналітик ОПОРИ Олександр Клюжев наголошує: «За оцінками ОПОРИ, станом на 10.09.2014 р. лише у 9 з 32 округів Донеччини та Луганщини вибори реалістично провести на усіх виборчих дільницях або в усіх населених пунктах».

У Донецькій та Луганській областях повноцінна організація роботи окружних виборчих комісій, вже на цьому етапі, є утрудненою і комісії не в повній мірі дотримуються визначеної законодавством процедури. Дві ОВК в Донецькій області (№ 49 і 59) взагалі не змогли провести перше засідання у відведений Законом триденний термін. Інші комісії на Донеччині (зокрема ОВК № 46, 47,50, 57, 58, 59) працювали і здійснювали складання присяги в умовах відсутності кворуму.

Відзначимо, що за оцінками ОПОРИ, станом на 10 вересня у Донецькій області імовірність того, що вибори відбудуться у межах всієї території округу справджується для 8 з 21 округів, імовірність проведення виборів у певній частині населених пунктів округу реальна для 3 округів, а ще на 10 округах можливості проведення виборів наразі немає. Порівнюючи з президентськими виборами 25 травня, тоді лише на 8 із 21 повністю чи частково голосування відбулося.

У Луганській області (зважаючи на особливу географію розподілу округів у зв’язку із специфічною щільністю населення), станом на 10 вересня, імовірність того, що вибори відбутися у межах всієї території округу підтверджується лише для 1 з 11 округів, у той же час імовірність проведення виборів у певній частині населених пунктів округу реальна для 5 округів, і ще на 5 округах можливості проведення виборів наразі немає. Відзначимо, що на президентських виборах 25 травня голосування повністю чи частково відбулося на 2 із 12 округах.

Реєстрація кандидатів і початок агітації

Позачергові вибори народних депутатів України інтенсифікували процеси партійного переформатування,  утворення передвиборчих союзів та зміни в керівному складі політичних сил.  Висування  кандидатів у народні депутати України розпочалося ще 28 серпня, але станом на 10 вересня ЦВК ще не зареєструвала жодного виборчого списку кандидатів політичних партій. Непоспішність партій пояснюється динамічними строками позачергової кампанії та довготривалими політичними трансформаціями після президентських виборів 2014 р.

У аспекті офіційної реєстрації активнішими виявилися кандидати-самовисуванці. У одномандатних виборчих округах  зареєстровано 69 кандидатів, серед яких лише одна особа є висуванцем партії (найбільше кандидатів зареєстровано у Одеській області – 14, Донецька, Закарпатська, Луганська – 4).  Відповідно до Закону України «Про вибори народних депутатів України», передвиборча агітація  кандидата розпочинається на наступний день з прийняття ЦВК рішення про його реєстрацію. Таким чином, на поточний момент лише зареєстровані в одномандатних виборчих округах кандидати розпочали офіційну агітаційну кампанію.

Не дивлячись на відсутність офіційного статусу суб’єкта виборчого процесу, політичні партії де-факто розпочали передвиборчу агітацію. Як засвідчують дані спостерігачів ОПОРИ, агітаційна активність партій у різних регіонах не є рівномірною. Високою активністю характеризуються агітаційні кампанії партій в Кіровоградській, Херсонській, Запорізькій, Одеській та Житомирській областях. За даними ОПОРИ, абсолютна більшість партій на поточний момент вдаються до зовнішньої реклами (білборди, сітілайти, плакати тощо), що пояснюється намірами політичних сил проінформувати виборців про власні наміри балотуватися до українського парламенту. У окремих регіонах вже з’явилася медійна реклама партій (публікації, повідомлення, виступи, сюжети в ЗМІ).

За коментарями звертайтеся : 
Ольга Айвазовська,
координатор виборчих і парламентських програм Громадянської мережі ОПОРА
063 617 97 50, a.olja@opora.org.ua

Довідково:

Громадське спостереження ОПОРИ – це сфера діяльності мережі, спрямована на об’єктивну оцінку процесу підготовки та проведення виборів, а також на запобігання порушенням виборчого законодавства через ефективно організований громадський контроль.

Починаючи з вересня 2014 року, Громадянська мережа ОПОРА проводить масштабну кампанію спостереження за позачерговими виборами народних депутатів України. Мережа залучить до моніторингової кампанії 213 довготермінових спостерігачів, які працюватимуть у всіх регіонах України від офіційного старту виборчої кампанії до оголошення остаточних результатів виборів. У день голосування, 26 жовтня, до них долучаться більше 2 000 активістів для здійснення швидкого статистичного підрахунку голосів. 

Website: http://oporaua.org/

Facebook: https://www.facebook.com/cn.opora

Twitter: https://twitter.com/opora(@opora)

Залишити коментар

*

Ви можете пропустити до кінця та залишити відповідь. Pinging у даний час недоступні.
Матеріали за темою: Громадські організації проти проведення виборів в Україні під час війни
Ставлення українців до тих, хто залишився на тимчасово окупованих територіях, — результати дослідження ОПОРИ
Кількість українців та їх міграція за кордон через війну — дослідження Громадянської мережі ОПОРА
Найбільше українці довіряють «Єдиним новинам», хоча більшість отримують новини з соцмереж
Держава та медіа — яких правил гри хочуть українці?