Новый Формат

     СПЕЦПРОЕКТЫ:      Выборы 2015      Евроинтеграция     Реформы     Транспорт     Децентрализация     Кадровая политика


Більш як півмільярда на агітацію: виборчі фонди партій на парламентських виборах 2014

Не маючи прямого державного фінансування, не проводячи публічних кампаній зі збору коштів і маючи заборону на заняття комерційною діяльністю, партії акумулюють на своїх рахунках десятки мільйонів гривень, які перераховують до виборчих фондів. В цілому, витрати на використання ЗМІ склали понад 90% усіх офіційних партійних витрат на агітаційну кампанію. Водночас непрозорість комплектування виборчих фондів призводить до надмірних та неконтрольованих витрат ресурсів на виборчу кампанію. Громадянська мережа ОПОРА закликає посилити функції контролю і моніторингу за фінансуванням виборчих кампаній за допомогою незалежного та спеціалізованого державного органу, а також зобов’язати партії в обов’язковому порядку оприлюднювати вичерпні фінансові звіти напередодні та після виборчої кампанії.

Попри граничні обмеження на витрати виборчих фондів сукупна вартість виборчої кампанії на парламентських виборах постійно зростала: у 2002 р. склала 32,2 млн. грн., зросли у 17 разів у 2006 р. до 552,1 млн. грн., у 2007 р. – 579,2 млн. грн. (+5% від попередньої компанії), у 2012 р. — 601,3 млн. грн (+4%), у 2014 р. – 674,5 млн. грн. (+12%). Рекордсменами за сумою виборчого фонду на дострокових парламентських виборах стали партії «Батьківщина» (109,5 млн. грн.), «Опозиційний блок» (106,4 млн. грн.), «Блок Петра Порошенка» (97,4 млн. грн.) і «Народний фронт» (93,6 млн. грн.). Як відзначає Ольга Айвазовська, координатор парламентських і виборчих програм ОПОРИ, джерела походження «власних коштів» партії не розкривають, і очевидно саме в цьому проявляється їхня залежність від приватного фінансування з боку великого бізнесу. Разом з тим у щорічних фінансових звітах партій про доходи, видатки та майновий стан ця інформація відсутня.

Традиційно, офіційні цифри добровільних внесків не відображають реального рівня фінансової підтримки партій громадянами. Якщо в структурі сукупного виборчого фонду не враховувати 100 мільйонів гривень (98% всього фонду), які в якості добровільних внесків задекларувала ВО «Батьківщина», то загальна частка внесків фізичних осіб на парламентську виборчу кампанію 2014 року становитиме лише близько 4%. Це співвідноситься з показниками попередніх років (4,28% – у 2007 році, 13,23% – у 2006 році, 5,1% – у 2012 році) і свідчить про те, що так звані «власні кошти» партій залишаються домінуючим ресурсом, за рахунок якого формуються партійні виборчі фонди. Серед 12 найпопулярніших партій (які отримали більше 1,5% голосів виборців) лише дві – «ЗАСТУП» і «Правий сектор» – мають достатньо високу, хоча й неспівмірну з «Батьківщиною», питому вагу добровільних внесків у виборчому фонді (36% і 35% відповідно). В інших 9 партій частка залучених добровільних внесків не перевищує 13% виборчого фонду.

З іншого боку, «Блок Петра Порошенка», а також «Свобода» і КПУ задекларували нульову частку добровільних внесків у виборчому фонді. На практиці ж левова частка добровільних пожертв до виборчого фонду вноситься самими партійцями на вимогу чи з ініціативи партії. Прикладом такого підходу є структура виборчого фонду партії ВО «Батьківщина», де 98% задекларованих надходжень склали добровільні внески фізичних осіб.

Серед партій, які пройшли до Парламенту у 2014 році, найдорожче голос одного виборця обійшовся ВО «Батьківщина» – 122 грн. Найменше витратила «Самопоміч» – 16 грн. на одного виборця. Для порівняння, у 2012 році голос виборця найдорожче обійшовся Партії Регіонів – 36 грн., а найдешевше ВО «Свобода» – 11 грн. Серед непрохідних партій рекордсменом у 2014 році стала «Сильна Україна» – 124 грн. за голос, тоді як у 2012 році «Наша Україна» витратила 280 грн. на одного виборця. У розрізі отриманих депутатських місць за пропорційною системою найдорожче депутатський мандат обійшовся також ВО «Батьківщина» – 6,7 млн. грн. Тоді як «Самопоміч» на кожне здобуте депутатське місце у Верховній Раді витратила 0,9 млн. грн.

Як наголошує Олександр Неберикут, аналітик ОПОРИ, витрати на використання ЗМІ (ефірний час на телебаченні, радіо, матеріали в друкованих ЗМІ) склали понад 90% усіх офіційних партійних витрат на агітаційну кампанію. Найбільше витратили «Опозиційний блок» (понад 100 млн грн) і ВО «Батьківщина» (трохи більше 99 млн грн). Витрати на інші види агітації (зовнішня реклама, друковані агітаційні матеріали) є непропорційно меншими. Водночас зберігається практика фінансування кампаній в обхід виборчих фондів, зокрема витрати на агітацію до моменту офіційної реєстрації партії в якості суб’єкту виборчого процесу; пожертви в не грошовій формі, які не відображають у виборчій фінансовій звітності; зловживання адміністративними ресурсами. При введенні жорстких обмежень та відсутності механізмів контролю загроза подальшої тінізації виборчих фінансів зберігається.

Разом з тим у Центральної виборчої комісії, яка уповноважена здійснювати державний нагляд за фінансуванням виборчих кампаній та проводити аналіз фінансових звітів партій, відсутні достатні повноваження і ресурси для дієвого контролю за виборчими фінансами партій та протидії порушенням законодавства. Аналіз фінансових звітів є суто формальним і не відображає реальної картини фінансування виборів. В Україні досі немає прецедентів щодо застосування санкцій за порушення процедур фінансування партій і виборчих кампаній.

Рекомендації Громадянської мережі ОПОРА:

  • Необхідно законодавчо обмежити можливість проведення партіями і кандидатами агітаційної кампанії до початку виборчого процесу і створення виборчих фондів.
  • Вичерпні звіти про надходження і використання коштів виборчого фонду мають оприлюднюватися на сайті ЦВК у доступній формі і зручному для порівняння форматі.
  • Партії повинні добровільно розкривати інформацію про власні виборчі фінанси і самостійно оприлюднювати вичерпні звіти про надходження і використання коштів виборчого фонду в зручному для ознайомлення та користування форматі.
  • Діяльність партійних виборчих штабів має бути легалізована і законодавчо врегульована. Інформація про витрати на виборчий штаб повинна стати прозорою і включатися у фінансові звіти про надходження і використання коштів виборчого фонду.
  • Зобов’язати партії в обов’язковому порядку оприлюднювати вичерпні фінансові звіти напередодні виборчої кампанії. А також публікувати усі фінансові звіти на власних веб-сайтах.
  • Звіти партій про надходження і використання коштів виборчого фонду обов’язково мають підлягати незалежному аудиту. Результати аудиту мають оприлюднюватися разом з фінансовими звітами.
  • Функція контролю і моніторингу за фінансуванням виборчих кампаній має бути покладена на незалежний та спеціалізований орган, наділений достатніми повноваженнями для виявлення та запобігання порушень законодавства. Таким органом може бути Антикорупційне бюро, якщо його уповноважити проводити розслідування й застосовувати дієві санкції у разі виявлення порушень законодавства щодо фінансування виборів і політичних партій.

ЗВІТ. Фінансування передвиборчої агітації на позачергових парламентських виборах 2014 року: виборчі фонди політичних партій

 

Оставить комментарий

*

Вы можете пропустить до конца и оставить ответ. Pinging в настоящее время не доступны.
Материалы по теме: