Новый Формат

     СПЕЦПРОЄКТИ:      Допомога ВПО      Відбудова України      Євроінтеграція     Реформи     Децентралізація                                                                                Корупція      Декомунізація      Е-урядування      Кадрова політика     Вибори


Вища освіта в Україні: громадська думка студентів

studentiЗагальнонаціональне опитування студентів було проведене з 5 по 12 березня 2015 р. Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та фірмою «Юкрейніан соціолоджі сервіс». Усього було опитано 1001 респондент за національною вибіркою вузів України, що є репрезентативною для студентського загалу за розташуванням ВНЗ, формою власності, курсом навчання. Похибка вибірки не перевищує 3.2%. Опитування в Криму, Донецькій та Луганській областях не проводилось.

Для порівняння наводяться результати загальнонаціонального опитування студентів, проведеного у березні 2011 року, та загальнонаціональне опитування населення України, проведеного у грудні 2014 року. Обидва опитування Фонд «Демократичні ініціативи» провів разом із фірмою «Юкрейніан соціолоджі сервіс».

Проект «Реформування вищої освіти» фінансується Міжнародним Фондом «Відродження».

Оцінка студентами якості вищої освіти в Україні

• Абсолютна більшість студентів – 87% – вважає важливою проблему вдосконалення вищої освіти, із них 36% відносять це соціальне завдання до першочергових.

• Загалом більшість студентів оцінили якість вищої освіти в Україні нижче середнього – у 2,8 бала за 5-бальною шкалою; ця оцінка істотно нижча за ту, що ніж була у 2011 році (3,5 бала). Щоправда, якість освіти у своєму ВНЗ студенти оцінили вище – у 3,2 бала, хоча також дещо нижче, ніж було у 2011 році (3,6 бала). Найвище оцінюють якість своєї освіти студенти юридичного профілю навчання – 3,6 бала, найнижче – студенти суспільно-гуманітарного профілю (3 бали). Оцінка якості освіти залежить від успішності навчання: студенти, які мали в останню сесію середню оцінку «3», оцінили якість навчання у своєму ВНЗ у 2,7 бала; студенти з середньою оцінкою сесії «4» – у 3 бали, а найбільш успішні студенти, з оцінкою «5» – у 3,4 бала.

• Водночас більшість студентів (69%, у 2011 було 55%) хотіли б навчатися за кордоном (найбільше – ті, що навчаються за технічним профілем, майже 80%). Основна перешкода навчанню за кордоном – нестача коштів (на це вказали 71% студентів, у 2011 році було 52%) та недостатнє знання іноземних мов (37,5%, у 2011 році – 34%).

• Студенти, як і населення України загалом, вважають, що кількість ВНЗ повинна визначатися потребами ринку праці (52% населення і 46% студентів), а також їхньою спроможністю давати справді якісну освіту (35% населення та 41% студентів).

Ставлення студентів до пропозицій змін у системі вищої освіти

• Лише 13% студентів читали ухвалений Верховною Радою Закон про вищу освіту, ще 26% цього Закону не читали, але в курсі його основних положень, а решта (61%) про цей Закон щось чули (35%) або навіть не знають нічого (26%).

• Найбільш серйозними проблемами вищої освіти, які потребують першочергового розв’язання, більшість студентів вважає невизнання дипломів більшості вітчизняних ВНЗ у світі (51%), невідповідність викладання вимогам ринку (41%), корумпованість викладацького складу ВНЗ (39%), низький рівень якості освіти в українських ВНЗ порівняно зі світовим рівнем (32%). Водночас студенти не вбачають серйозної проблеми у низькому професійному рівні викладачів (9%) та у відсутності студентського самоуправління (8%).

• Першочерговими заходами, які слід здійснити для покращення якості освіти, студенти вважають: боротьбу з усіма проявами корупції і нечесності у ВНЗ (44%), налагодження співпраці з кращими світовими університетами (43%), підвищення оплати праці викладачів (43%), стимулювання наукової діяльності у ВНЗ (41%), зв’язок викладання з потребами майбутньої професії (36%), скорочення кількості ВНЗ (31%). Водночас не знайшла підтримки пропозиція ввести систему зовнішнього тестування для випускників ВНЗ (10%).

• Абсолютна більшість студентів – 76% – підтримують нинішню систему вступ до ВНЗ за результатами ЗНО. Водночас переважна більшість студентів проти того, щоб поширити ЗНО ще й на вступ до магістратури («за» – 28%, «проти» – 49%) чи застосовувати ЗНО для оцінки знань випускників ВНЗ («за» – 30%, «проти» – 48%).

• У разі можливостей обирати для вивчення соціально-гуманітарні дисципліни більшість студентів (причому усіх профілів навчання) обрали б іноземну мову (63%), психологію (35%), українську мову (28%) та історію України (27%). Проте деякі предмети мають підвищену популярність у студентів певних профілів навчання: студенти юридичного профілю навчання значно більше, ніж інші, схильні обирати такі предмети, як безпека життєдіяльності (28%), основи охорони праці (21%); студенти мистецьких спеціальностей більше, ніж інші, обирають історію української культури.

• Студенти вважають, що у разі обмежених фінансових можливостей стипендії потрібно давати тим студентам, які успішно навчаються (54%).

Студентське життя: вибір професії, робота, стипендія

• Основним мотивом обрання свого навчального закладу студенти назвали власне бажання, інтерес (48%, у 2011 році було 39%), значно менше (18%) орієнтувалися на престиж професії, можливості подальшого працевлаштування. Водночас певні, що у майбутньому працюватимуть за отриманою спеціальністю 46% студентів, серед решти 34% – працюватимуть за спеціальністю у разі гідної оплати, а 6% вже тепер знають, що не працюватимуть за спеціальністю. Найбільше «вірні» своєму вибору професії студенти-митці, серед яких 57% будь-що збираються працювати за спеціальністю і жоден поки що не відмовився від свого вибору. А найменше налаштовані на роботу за обраною професією студенти технічного профілю – 34%, а 41% – залежно від майбутньої зарплати.

• Щодо шансів знайти по закінченні вишу добру роботу, переважає точка зору, що для цього потрібно мати добру освіту, високий рівень знань (45%), і менше покладаються на знайомства та зв’язки (36%). Слід сказати, що кілька років тому, у 2011 році, ситуація була зворотною: студенти більше покладалися на зв’язки (43%), ніж на освіту (38%).

• Серед трьох чинників, які найбільш хвилюють студентів у їхньому житті, найбільш важливими виявилися: нестача грошей на прожиття (41%, у 2011 році на це вказали 32%), можливість працевлаштування у вільний час (35,5%, у 2011 році було 30%), корупція (26%, у 2011 році було 22%).

• Приблизно половина студентів отримують стипендію (із них 7% – підвищену). Водночас стипендії вистачає на задоволення усіх нагальних потреб лише 3% студентів, ще 7% її вистачає на проїзд, харчування та оплату гуртожитку, 38% – на проїзд та харчування, 30% – лише на харчування, а 22% не вистачає навіть на харчування. У структурі прожиткового бюджету студентів стипендія становить: у 25% студентів – не більше 20%; у 34% студентів – не більше 40%; у 23% студентів – не більше 60%; у 7% – не більше 80% ; 11% живуть лише на стипендію.

• Підробляють під час навчання 37% опитаних студентів, але лише 11% працюють у сфері, що пов’язана з майбутнім фахом. Ще 37% не працюють, бо не можуть знайти роботу, а 26% не працюють, бо це їм не потрібно.

Корупція у ВНЗ: поширеність, форми, ставлення студентів

• З випадками корупції у ВНЗ безпосередньо стикалися 34% студентів, ще 26% чули про це від інших. Зовсім не стикалися з явищами корупції у своєму ВНЗ 40% опитаних студентів.

• Найчастіше стикаються з корупцією студенти, які навчаються на природничих спеціальностях (49%), найменше – на мистецьких (26%) та суспільно-гуманітарних (28%).

• Впливовим чинником є успішність студентів. Чим вона вища, тим залученість до корупційних практик менша. Серед тих, чий середній бал успішності за останню сесію дорівнював оцінці «задовільно», з корупцією стикалися 43%, серед тих, хто мав середній бал «добре», таких, що стикалися з корупцією, виявилося 32%, а серед «відмінників» – 29%.

• Щодо оцінки корупції, то серед студентів переважають дві точки зору: це – «швидке та відносно просте вирішення проблем» (41%) та «випуск некваліфікованих фахівців (42%).

• Загалом серед усіх студентів 29% відповіли, що їм доводилося дарувати подарунки викладачам, 22% надавали викладачам різноманітні послуги, 18% платили гроші за оцінки, а 19% купували реферати, курсові та дипломні роботи. Не були задіяні у корупційні дії 45% студентів (у 2011 році ситуація була гірша, тоді до подібних дій не долучилося 34%). Головна мета корупційних дій – прихильність викладача під час складання сесії (37%), а 32% вважають подібні дії просто «знаком вдячності». На тиск викладача послалися значно менше – 23% (у 2011 році на це послалися 15%). Основна ситуація здійснення корупційних дій – це складання заліків та іспитів – так вважають 61% студентів (у 2011 році – 75%).

• За останній рік, за свідченням студентів, «випадків корупції стало менше» – вважають 10,5%, «стало більше» – 5%, 25% певні, що нічого не змінилося, 13% стверджують, що в їхніх ВНЗ і раніше не було, і зараз немає корупції, а 14% відмовилися відповідати на це запитання. Особисто давали хабарі за останній рік 21% студентів, при цьому 12,5% зазначили, що давали «як звичайно», 7% – «дещо менше», 1% – більше, а 14% студентів знову відмовилися відповідати на це запитання.

• В основному певної ціни за певні види послуг немає, кожен або вирішує це питання самостійно, або такса залежить від конкретного випадку. Середній розмір хабара за іспит на зимовій сесії 2015 року становив 537 гривень (у 2011 році – 376 гривень).

• Про існування можливості «купити» оцінку студенти традиційно переважно дізнаються від студентів старших курсів (42%, у 2011 році було 52%), ще 27% (36% у 2011 році) від своїх сокурсників, 21% (29% у 2011 році) – від викладача, 24% (28% у 2011 році) – від старости і 12% (14% у 2011 році) – від методистів і лаборантів.

• Головним чинником виникнення корупції у вишах студенти вважають (як і кілька років тому, у 2011 році) лінощі самих студентів, їхнє небажання вчитися (47%), 44% вказали на знецінення самої вищої освіти («студенту потрібний лише диплом»), 32% – на недостатню оплату праці викладачів. Відповідно, визначаючи, що спонукає студентів вдаватися до «купiвлi оцiнок», переважна більшість опитаних (58%) називають власне бажання, мотивоване тим, що «легше заплатити, нiж щось вивчити». Ще вагомими причинами були названі завантаженість курсу навчання непотрібними предметами (32%) та відсутність потрібного часу на навчання, необхідність заробляти гроші (28%). На зовнішній тиск викладача вказали 20%.

• Очевидно, що купівля або копіювання з інтернету контрольних робіт, рефератів, курсових робіт, дипломів є явищем поширеним – так вважають 40% студентів, ще 29% взагалі певні, що це загальна практика. Лише 6% відповіли, що цього майже не буває. Причому майже відсутня різниці у відповідях студентів різних профілів навчання, за винятком хіба що студентів мистецького профілю, де «копіювання» поширене дещо менше: майже 20% відповіли, що такого майже не буває і ще 20% нічого про це не знають. Основними причинами, чому студенти вдаються до списування або купівлі робіт, які мають робити самостійно, дві: по-перше, купити чи списати потрібну роботу дуже просто і доступно (так вважають 45%) та тому, що студенти не бачать зв’язку між цими завданнями та їхньою майбутньою професією (31%).

• Основними трьома чинниками, які найбільш дієво сприятимуть тому, щоб студенти виконували самостійно, а не купували контрольні, реферати, курсові, дипломні роботи, мають бути, на думку студентів: розуміння, що ці завдання потрібні для набуття професійних знань (53%), покращення якості викладання, щоб створити у студентів зацікавленість у процесі навчання (40%) та краща матеріальна забезпеченість студента, відсутність необхідності працювати, щоб сконцентруватися тільки на навчанні (33%). Показово, що дієвість «репресивних» заходів – відрахування з ВНЗ за списування та боротьба з «продавцями» таких послуг – студенти оцінили значно нижче – у 19% та 20%.

• Абсолютна більшість студентів вважає, що з корупцією у вишах треба боротися, лише 4% відповіли, що це – нормальне явище. Більшість (56%) студентів вважають, що корупція руйнує освіту, проте 32% думають, що сподіватися на значні успіхи у боротьбі з корупцією не варто. І лише 8% студентів готові публічно заявити про випадки корупції в їхніх ВНЗ і ще 29% готові зробити це на умовах гарантування анонімності.

• Основні інстанції, які мають насамперед протидіяти корупції, студенти у першу чергу вбачать у Міністерстві освіти і науки (45%), ректоратах та деканатах (38%) та правоохоронних органах (38%). Найбільш ефективними заходами у боротьбі з вузівською корупцією студенти вважають: створення «телефону довіри» для студентів (375,%), невідворотність покарань за хабарі та інші корупційні дії (33%), гласність, широке оприлюднення випадків корупційних дій (27%), співпрацю з правоохоронними органами (26%). Водночас мало підтримки отримали в опитуванні такі системні заходи, як формування державного стандарту вимог до кожної спеціальності і проведення незалежного тестування випускників ВНЗ (14%), розробка докладних правил перескладання іспитів (14%), створення системи запобігання багаторазовій здачі студентами тих самих письмових робіт за узгодженням з викладачами (14%), створення незалежної експертної комісії, яка б могла контролювати загальну якість знань поза іспитами (18%).

Залишити коментар

*

Ви можете пропустити до кінця та залишити відповідь. Pinging у даний час недоступні.
Матеріали за темою: Мешканців Дніпропетровщини запрошують до громадського обговорення проекту Закону «Про освіту»