Новый Формат

     СПЕЦПРОЕКТЫ:      Выборы      Евроинтеграция     Реформы     Транспорт     Децентрализация     Кадровая политика


Новий закон про місцеві вибори: конфлікт риторики з реальністю

vybory6 серпня Президент Петро Порошенко підписав новий закон «Про місцеві вибори», остаточно ухвалений парламентом ще 14 липня. Процес його розробки та розгляду в парламенті супроводжували бурхливі дискусії його прихильників і опонентів. Перші називали його кроком уперед і виконанням зобов’язань коаліційної угоди. Другі скаржились на заплутаність виборчої моделі та підміну понять.

Якою буде нова модель виборів до органів місцевого самоврядування (ОМС)? Чи сприятиме вона якіснішій політичній конкуренції на майбутніх виборах? Про це йдеться у щотижневому інформаційно-аналітичному бюлетені «Україна у фокусі» Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва».

Ілюзія відкритості

Попри те, що з часу ухвалення законопроекту «Про місцеві вибори» у першому читанні 18 червня в нього внесли не надто багато суттєвих змін, його зміст все ще лишається таємницею для багатьох виборців. Закон де-факто передбачає три моделі виборів. Ради сіл, селищ і маленьких міст, а також сільських, селищних голів і голів маленьких міст обиратимуть за мажоритарною системою простої більшості, за якою наразі проходять вибори половини депутатів парламенту. Мерів великих міст, натомість, обиратимуть за системою абсолютної більшості – аналогічно до діючої нині системи президентських виборів.

Вибори до всіх інших рад проходитимуть за новою системою, сутність якої й викликає найбільше непорозумінь. Пояснити це можна передусім тим, що таку модель не використовують практично ніде в світі: єдиним випадком застосування подібної системи були вибори до законодавчих зборів Санкт-Петербурга 2007 року. Плутанини долали автори нового закону про місцеві вибори, які називали закладену в ньому модель «німецькою» та системою з «відкритими списками». Водночас аналіз підписаного Президентом закону дає зрозуміти, що ця модель не стосується ані першого, ані другого.

Нова система є справді пропорційною, оскільки відбір депутатів місцевих рад здійснюватиметься пропорційно до кількості голосів, відданих за партії, що набрали 5% голосів виборців у всіх округах. Водночас для пересічних виборців вона нагадуватиме мажоритарну модель, оскільки в бюлетені вони зможуть обирати між кандидатами від різних партій, а не між партійними списками. При цьому право виборця обирати між різними кандидатами від однієї партії буде нівельовано, оскільки, обираючи партію, він буде змушений проголосувати за єдиного кандидата, якого в його окрузі висунула партія.

Система створює ілюзію відкритості партійних списків, адже передбачає, що депутатами стануть ті партійні кандидати, які наберуть більше відсотків голосів виборців у своєму окрузі порівняно з результатами своїх однопартійців у інших округах. Однак партійні лідери, розуміючи рівень підтримки власної політичної сили в різних округах, зможуть маніпулювати власним списком, виставляючи бажаних кандидатів в округах із високим рівнем популярності партії, а небажаних – в округах із низьким рівнем популярності. У результаті можливість партій визначати, хто з їхніх кандидатів стане депутатами, переважно збережеться.

Корупція і непорозуміння

Запровадження цієї моделі з великою вірогідністю призведе й до низки інших проблем. Новий закон, зокрема, непропорційно зменшує розмір округів, в яких відбуватимуться вибори. Це, в свою чергу, створює ризик збільшення масштабів підкупу виборців, адже кандидатам буде легше «купити» округ з малою кількістю виборців. Зважаючи на загрозливі обсяги цього явища на довиборах до Верховної Ради, що відбулися 26 липня цього року, місцеві вибори можуть стати справжнім бенефісом виборчого підкупу. Не допомагає ситуації і збереження мажоритарної системи простої більшості на виборах нижчого рівня, яка в українських умовах є традиційно вразливою до політичної корупції.

Ще один небажаний наслідок імплементації нової моделі місцевих виборів полягатиме в сумнівній легітимності новообраних ОМС. Відповідно до особливостей встановлення результатів голосування окремі округи можуть опинитися без жодного обраного депутата, в той час як інші будуть представлені одразу кількома. Крім того, перемога кандидата у власному окрузі не гарантуватиме йому отримання депутатського мандату. Таке може статися, якщо його партія не подолає 5-відсоткового бар’єра або якщо його рейтингове місце серед своїх однопартійців буде нижчим за кількість місць, яку отримає його партія. Неважко уявити збентеженість виборців, фаворит яких не стане депутатом попри найкращий результат в окрузі або округ яких залишиться взагалі без свого представника. Довіру громадян до ОМС, обраних за такою системою, буде, відповідно, суттєво послаблено.

Зрештою, вкрай невиправданим виглядає положення про заборону самовисування кандидатів, починаючи з рівня великих міст і районів. За своєю суттю місцеві ради є інститутами представницької влади, які повинні відображати інтереси мешканців громад, які їх обрали – на відміну від народних депутатів, які є представниками усіх виборців країни. Така логіка дозволяє депутатам ОМС займатися передусім тими проблемами, які турбують місцевих мешканців. Закріплення монополії партій на висування кандидатів у цьому разі загрожує надмірною політизацією роботи ОМС, а також сильно обмежує можливість оновлення місцевих еліт. З іншого боку, навряд чи посилення ролі партій на місцевих виборах здатне призвести до посилення внутрішньопартійної демократії: на заваді цьому, перш за все, стоятиме фактичне збереження «закритих списків», про яке мова йшла вище. У сухому залишку від нового закону виграють не так самі партії, як їхні лідери.

Висновки

Підписаний Президентом закон про місцеві вибори став унікальним продуктом законотворчості депутатів, які, прикриваючись риторикою про «відкриті списки», не лише законсервували контроль партійних лідерів над власними кандидатами, а й створили передумови для дискредитації самої ідеї преференційного голосування. Якщо закладені в новому законі численні загрози проявлять себе на практиці під час прийдешніх місцевих виборів, перспективи переходу до пропорційної моделі зі справжніми відкритими списками (на наступних місцевих чи парламентських виборах) опиняться під великою загрозою.

Оставить комментарий

*

Вы можете пропустить до конца и оставить ответ. Pinging в настоящее время не доступны.
Материалы по теме: Соціальний ролик «Не голосуй за виборчих злодіїв»
Виборчий процес на старті: чого очікувати і чого боятися – думка експертів
Місцеві вибори: очікування, сподівання, побоювання
Рівні виборчі права громадян — понад політичні мотиви
Місцеві вибори на Донеччині та Луганщині – бути чи не бути? Результати дискусії