Новый Формат

     СПЕЦПРОЕКТЫ:      Выборы      Евроинтеграция     Реформы     Транспорт     Децентрализация     Кадровая политика


Пенсионная система Украины и пути ее реформирования глазами граждан

Среди проблем пенсионного обеспечения больше всего граждан Украины волнуют невозможность выжить на пенсию, не получая помощи от детей или родственников (на это указали 52,4% опрошенных), а также большая разница в размерах пенсий «обычных» пенсионеров (бывших учителей, врачей, инженеров и т.д. ) и «привилегированных» пенсионеров (бывших народных депутатов, судей, прокуроров, чиновников и т.д.) (это отметили 40,5% опрошенных).

Об этом свидетельствуют результаты исследования, проведенного социологической службой Центра Разумкова с 19 по 25 мая 2017 года (далее – УКР.).

Лише 2,1% опитаних вважають, що стан справ у сфері пенсійного забезпечення  за останні 3 роки покращився, тоді як 58,4% респондентів дотримуються думки, що стан справ погіршився.

61% всіх опитаних (незалежно від того, є вони пенсіонерами чи ні) вважають, що «середньостатистичної» української пенсії не вистачає навіть на найнеобхідніше,  33,5% −  що пенсії недостатньо, щоб харчуватися, оплачувати комунальні послуги, купувати ліки, оплачувати медичні послуги, лише 1,8% − що пенсії достатньо, щоб  нормально харчуватися, оплачувати комунальні послуги, купувати ліки, оплачувати медичні послуги, 1% − що пенсії достатньо, щоб забезпечувати нормальне життя та робити заощадження.

Більшість тих респондентів, які ще не досягли пенсійного віку,  після виходу на пенсію найбільше  розраховують  як  на  джерело  доходів  на  державну  пенсію  (63,5%).  26,7% відповіли, що будуть шукати додаткову роботу, 20,1% сподіваються на те, що будуть і надалі працювати  за  професією,  19,5%  насамперед  розраховують  на  особисте  підсобне господарство, 14% − на допомогу з боку дітей, 12,3% − на допомогу з боку чоловіка (дружини),  9,6%  −  розраховують  насамперед  на  дохід  від  здачі  в оренду  чи  продажу  (нерухомості, авто, цінних речей), 8,8% − на відсотки від депозитів, 7% − на дохід від власного  бізнесу,  лише  3,3%  −  на  недержавні  пенсійні  фонди,  2,1%  −  на  доходи  від володіння акціями, цінними паперами.  Лише 17,2% тих, хто ще не досяг пенсійного віку, збираються після виходу на пенсію жити лише на державну пенсію, 52,9% розраховують також на інші джерела доходів (30% не визначилися).

Серед тих, хто досяг пенсійного віку, 57,1% не мають інших джерел доходу, окрім пенсії, мають додатковий дохід 36,9% опитаних (ще 6% − ухилилися від відповіді на це питання).

Для 80,4% пенсіонерів державна пенсія є основним джерелом доходів. 52,2% пенсіонерів зазначили, що їх пенсії не вистачає навіть на найнеобхідніше, ще 40,2% − що їх пенсії недостатньо, щоб нормально харчуватися, оплачувати комунальні послуги, купувати ліки, оплачувати медичні послуги, лише 3,1% − що їх пенсії достатньо, щоб  нормально харчуватися, оплачувати комунальні послуги, придбавати ліки, оплачувати медичні послуги, і лише 1,9% − що їх пенсії достатньо, щоб забезпечувати нормальне життя та робити заощадження.

87%  серед усіх  опитаних  дотримуються  думки,  що дбати  про  гідне забезпечення старості має  держава, 40,1% згодні у цьому покладатися на себе, 23,1%  покладають відповідальність на роботодавців.

Оцінюючи шляхи здійснення пенсійної реформи, 79,7% респондентів підтримали б скасування спеціальних пенсій для державних службовців, народних депутатів, прокурорів, суддів.  Ставлення  громадян  до  підвищення  пенсійного  віку  або  страхового  стажу  є негативним − не підтримують таку ініціативу Уряду 86,1% опитаних, 65,6% не підтримали б заборону дострокового виходу на пенсію.

Близько половини опитаних (48,4%) негативно поставилися б до можливості «докупати» за гроші роки страхового (пенсійного) стажу, якщо їх не вистачає для отримання пенсії  (30,7% ставляться до такої можливості позитивно). Так само близько половини (48,2%)  респондентів не підтримують прив’язку часу виходу на пенсію не до віку працівника, а до його страхового (пенсійного) стажу (підтримали б таку норму 27,5%).

У громадській думці не вироблене чітке ставлення до посилення залежності розміру пенсії громадянина від розміру сплачених ним пенсійних внесків – частка тих, хто підтримує цю пропозицію (39,1%) не набагато перевищує частку тих, хто її не підтримує (34,5%). Так 3 само  стосовно  жорсткого  регулювання  спрощеного  режиму  оподаткування для малих підприємств частка тих, хто цю ідею не підтримує (34,4%) лише трохи перевищує частку тих, хто її підтримує (28,4%) (тоді як 37,1% не визначилися з цього питання).

Вирішення  проблем  дефіциту  Пенсійного  фонду  громадяни  України найчастіше пов’язують із створенням нових якісних робочих місць (65,3%), а також із збільшенням видатків  державного  бюджету  на  фінансування  Пенсійного  фонду  (40,5%).  Інші  шляхи вирішення проблеми дефіциту Пенсійного фонду підтримуютьтся значно рідше: обмеження максимального розміру пенсії трьома мінімальними розмірами пенсії підтримують лише 22,1% опитаних, підвищення розміру нарахувань на фонд заробітної плати, за рахунок яких фінансується    Пенсійний  фонд  –  лише  13,5%,  скасування  виплати  пенсій  працюючим пенсіонерам – 8%, підвищення пенсійного віку – 1,1%.

22,4% респондентів вважають справедливим оподаткування пенсій, що перевищували три мінімальних зарплати (ця практика застосовувалася в Україні у 2015 р.-першій половині 2016 р.), не справедливим таке оподаткування вважає відносна більшість (48,1%) опитаних.

61,5% громадян вважають, що працюючим пенсіонерам слід платити пенсію у тому ж розмірі,  що  й  непрацюючим.  16,8%  опитаних  дотримуються  думки,  що  працюючим пенсіонерам слід обмежувати розмір державної пенсії, а 8,7% −  що працюючим пенсіонерам взагалі не слід платити державну пенсію.

Переважна  більшість  громадян  вважають  неприйнятним  спеціальне  пенсійне забезпечення чиновників вищого рангу (92,8% не підтримують це), державних службовців (84,4%),  суддів  (89,6%).    Але  75,7%  респондентів  підтримують  спеціальне  пенсійне забезпечення для  представників професій зі шкідливими умовами праці, 62,8% − спеціальні умови  пенсійного  забезпечення  військовослужбовців.  Спеціальне  пенсійне  забезпечення представників інших силових структур відносна більшість опитаних (47,9%) не підтримує (підтримують 30,1%).

Респондентам  ставилося  питання  стосовно  бачення  ними  можливих  особистих стратегій забезпечення належного рівня життя на пенсії. Так, якщо б у громадян були можливості заощаджувати або робити певні вкладення, 38,3% опитаних вкладали би в освіту і здоров’я дітей, щоб вони могли отримати хорошу роботу і потім допомагати своїм батькам-пенсіонерам. 38% вкладали б у нерухомість, 28% купували би тверду валюту, банківські метали, ювелірні вироби. 23,5% вкладали би у свою освіту і здоров’я з тим, щоб мати можливість працювати і по досягненню пенсійного віку, 21,3% − накопичували б кошти на депозитних  банківських  рахунках,  лише  12,1%  робили  би  внески  до  недержавного пенсійного фонду, а 7,2% − вкладали б у цінні папери.

Про те, що в Україні діє добровільне  пенсійного страхування і недержавні пенсійні фонди,  знає  половина  (49,3%)  опитаних,  і  практично  такій  же  кількості  респондентів   (50,4%) про це не відомо. Лише 17,4% респондентів висловили готовність добровільно робити відрахування на рахунок майбутньої пенсії, а 64,5% − не готові до цього.

На  запитання,  чи  відомо  їм  про  основні  пропозиції  Уряду  щодо  запровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи, ствердно відповіли 44,8% респондентів, не знають про це − 47,2%. Позитивним впровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної складової вважають 32,2%, негативним – 21%, але майже половина (46,8%) опитаних не змогли визначити своє ставлення до цього.

Дослідження проведено соціологічною службою Центру Разумкова з 19 по 25 травня 2017 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками. Опитано 2024 респонденти віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

 

1 комментарий

  1. Запорожец:

    Цель пенсионной реформы от агентов сионизма — выморить голодом пенсионеров Украины, а цель медицинской реформы агентки Супрун — разрушить здравоохранение страны и выморить болезнями трудоспособное население… Сионистам нужна украинская земля без украинцев…

Оставить комментарий

*

Вы можете пропустить до конца и оставить ответ. Pinging в настоящее время не доступны.
Материалы по теме: Что украинцы думают о реформах: результаты исследования
Чего ждать пенсионерам в 2019 году: выплаты вырастут, а накопительные пенсии отсрочат
Пенсионная реформа: как будет работать обязательный накопительный уровень и в чем проблемы
Будущая пенсия: государство перекладывает всю ответственность на человека
Пенсии по-новому: накопительная система и стаж на первом месте