Новый Формат

     СПЕЦПРОЄКТИ:      Допомога ВПО      Відбудова України      Євроінтеграція     Реформи     Децентралізація                                                                                Корупція      Декомунізація      Е-урядування      Кадрова політика     Вибори


Возможности для админресурса, непрозрачность финансирования, провокационные сообщения о «подкупе» — избирательная кампания в феврале

В течение февраля ключевыми вызовами стали вопросы предотвращения злоупотреблений административными ресурсами и обеспечения прозрачности финансирования предвыборной агитации. Об этом представители Гражданской сети ОПОРА рассказали во время пресс-конференции 5 марта в Киеве (далее – УКР.).

Після завершення офіційної реєстрації всіх кандидатів їхня агітаційна активність стала більш інтенсивною та масштабною. Разом з тим число активних кандидатів, які публічно проводять різноманітні агітаційні заходи, не перевищує 26 – 28 осіб. У лютому наймасштабніші агітаційні кампанії за територіальним охопленням та використанням різних типів агітації проводили троє кандидатів у Президенти: Петро Порошенко, Юлія Тимошенко і Олег Ляшко. Лише дещо менш інтенсивною та комплексною була агітаційна активність Андрія Садового та Анатолія Гриценка. До третьої групи найактивніших кандидатів, які використовували лише окремі типи агітації або концентрувалися на певних регіонах, належать Володимир Зеленський (масово вдався лише до зовнішньої реклами та агітації в інтернет-ЗМІ), Руслан Кошулинський (кампанія ведеться в окремих областях), Олександр Шевченко (різнопланова кампанія ведеться в більшості областей, але формат вуличних акцій використовується дуже обмежено), Олександр Вілкул, Юрій Бойко, Сергій Тарута (всі троє проводять активні кампанії лише в частині регіонів України).

Занепокоєння викликає наявність інцидентів силового перешкоджання агітаційній діяльності кандидатів на пост Президента України. Формами такого перешкоджання стали хуліганські дії щодо агітаторів, пошкодження політичної реклами на зовнішніх рекламних носіях. Ці випадки повинні стати сигналом для правоохоронних органів України про необхідність превенції спробам перешкоджання агітаційним кампаніям.

Декілька кандидатів на пост Президента України мають практичну можливість зловживати адміністративними ресурсами на національному та місцевому рівнях, але поточна специфіка поєднання посадової та агітаційної активності кандидата на пост Президента України Петра Порошенка створює найбільші ризики для конкурентності виборів. Чинний Глава держави повинен чітко розмежувати посадову діяльність та ведення передвиборної агітації. Крім того, механізмом попередження зловживань бюджетним адміністративним ресурсом під час виборів є неухильне дотримання сфер відповідальності органів влади та розподілу повноважень. Це означає, що органи управління, які відповідають за пенсійне забезпечення та виплати житлових субсидій, повинні отримати виключні повноваження з інформування громадян із відповідного питання.

«На нашу думку, потрібно припинити практику зовнішньої комунікації, інформування суспільства з боку посадових осіб, в юрисдикції яких нема ні пенсійних питань, ні матеріального забезпечення тих чи інших соціальних груп, ні монетизації субсидій, і залишити це на відкуп Уряду, офіційним посадовцям Кабінету Міністрів України, а також Пенсійному фонду для того, щоб уникнути заяв щодо зловживань бюджетним адміністративним ресурсом», – сказала координаторка виборчих та політичних програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська. 

Крім того, спостерігачі ОПОРИ зафіксували достатньо масові випадки проведення місцевими організаціями політичних партій та депутатами місцевих рад благодійних акцій або надання громадянам товарів і послуг. Окремим напрямом політичної благодійності стала реалізація локальними політиками проектів інфраструктурної допомоги бюджетним організаціям та установам. За оцінками ОПОРИ, найактивніше реалізовували благодійні акції місцеві організації Радикальної партії Олега Ляшка, ВО «Батьківщина», «Опозиційного блоку», «Блоку Петра Порошенка «Солідарність», ВО «Свобода», Об’єднання «Самопоміч». Ця активність, як правило, прямо не була пов’язана із діяльністю кандидатів на пост Президента України. Втім такі заходи безпосередньо впливають на перебіг президентської передвиборчої кампанії, враховуючи партійну приналежність місцевих політичних лідерів. Фактором чергових виборів Президента України є і активність народних депутатів України, які розгорнули публічну діяльність у виборчих округах із метою підготовки до парламентської кампанії. Тому ОПОРА закликає місцеві організації політичних партій та самих кандидатів на пост Президента України утриматись від політично вмотивованої благодійної діяльності під час виборів. Що сприятиме загальній ситуації із дотриманням виборчого законодавства. Цей заклик стосується і випадків, коли благодійна активність формально не порушує законодавство і не може юридично вважатися підкупом виборців, але де-факто спрямовується на матеріальне стимулювання виборців.

Основним організаційним етапом виборчого процесу в лютому стало формування окружних виборчих комісій та початок їхньої роботи. Незважаючи на окремі складнощі на етапі проведення перших засідань, ОВК належним чином готові виконувати повноваження з організації й проведення голосування. У цих виборчих комісіях забезпечено представництво широкого переліку кандидатів на пост Президента України. Але, на жаль, можливості маніпулювання квотами «технічних» кандидатів у їхньому складі залишаються актуальними. Крім того, велика кількість осіб у складі новосформованих комісій також увиразнює проблему тіньового фінансування роботи членів ОВК, адже законодавством передбачено оплату праці лише для частини членів комісій (максимально 4-х осіб).

Як зазначила Ольга Айвазовська, 18 лютого 2019 року ЦВК утворила 199 окружних виборчих комісій, до основних функцій яких належить формування дільничних виборчих комісій та встановлення підсумків голосування в межах територіальних округів. Процес утворення окружних виборчих комісій відбувся в прозорий спосіб, із дотриманням з боку ЦВК усіх законодавчих вимог та календарного плану виборів.

«Рішення було здійснено Центральною виборчою комісією в належний термін, визначений законодавством. Всі кандидати, які мали можливість і бажання бути репрезентованими на рівні окружних виборчих комісій, отримали таку можливість. Загалом ми позитивно оцінюємо цей етап з боку ЦВК», – сказала Ольга Айвазовська.

43 з 44-ох кандидатів у Президенти отримали бажане представництво у складі ОВК відповідно до кількості поданих ними кандидатур. Так, 32 кандидати отримали максимальну або близьку до цього показника кількість членів у складі ОВК. Лише один кандидат (Аркадій Корнацький) не вніс жодної кандидатури до складу ОВК. Загальна чисельність комісій, сформованих станом на 18 лютого 2019 року, становить 7 355 осіб.

Чисельний склад сформованих окружних виборчих комісій у середньому втричі перевищує мінімально необхідну норму щодо кількості членів комісії (12 осіб) і складає 37 осіб. Найменша з утворених ОВК нараховує 29 осіб, найбільша – 43. Найменш популярними серед кандидатів областями стали Закарпатська, Кіровоградська та Рівненська. У кожному з цих регіонів вісім кандидатів у Президенти не подавали своїх кандидатур до складу ОВК. Протилежна ситуація в ОВК Харківської області, куди не делегували своїх представників лише двоє кандидатів – Дмитро Добродомов і Аркадій Корнацький. Кількість осіб, включених до складу виборчих комісій, є дещо надмірною з точки зору ефективного виконання ними своїх функцій та якісного прийняття рішень. Це може ускладнити роботу виборчих комісій, але одночасно є додатковим фактором взаємного контролю та запобіжником від монопольного впливу на роботу комісій з боку окремих кандидатів.

65% членів ОВК мають попередній досвід роботи у виборчих комісіях. Протягом останніх виборчих циклів спостерігається незначне зменшення частки осіб з попереднім досвідом участі в діяльності окружних виборчих комісій. На президентських виборах 2010 року досвід роботи у виборчих комісіях мали 78% членів, у 2014 році – 72%.  У гендерному розрізі склад ОВК є збалансованим – 55% жінок і 45% чоловіків. Те ж саме стосується керівного складу ОВК, де розподіл складає 58% жінок і 42% чоловіків.

Переважна більшість засідань окружних виборчих комісій, хоч і супроводжувалася проблемою низької явки членів ОВК на перші засідання, все ж відбулася у відведений законом строк. Близько 41% членів ОВК не з’явилися на перше засідання комісії. Це вказує на те, що кандидати – суб’єкти виборчого процесу не надто дисципліновано та відповідально підходять до формування списків кандидатур до складу виборчих комісій, включаючи туди осіб, які не готові виконувати покладених на них функцій. Так, зі 197 кандидатур, поданих до складу ОВК Віталієм Купрієм, 157 осіб (або 80%) не з’явилися на перше засідання ОВК. Схожі негативні показники відвідуваності перших засідань продемонстрували члени ОВК, подані іншими кандидатами, зокрема Віктором Бондарем (79% відсутніх), Олександром Ващенком (74%), Ігорем Шевченком (69%), Олександром Данилюком (64%), Юрієм Тимошенком (56%), Олександром Морозом (55%), Віталієм Скоциком (52%).

«Це факт недисциплінованого та невідповідального ставлення до внесення кандидатур. Дуже часто люди не були поінформовані, що їх вносять. Є традиційна проблема, що вони проживають в інших областях. За результатами нашого аналізу 8% членів ОВК, які були внесені, проживають в інших регіонах. 4% відмовились одразу працювати в комісії, тому що з ними не погоджували факт внесення. З 5% членів комісій не вдалось встановити зв’язок, фактично або їхні контактні дані були не актуальні, або з ними знову ж не відбувались погодження. Факт неможливості працювати в комісії приведе до замін», – зазначив аналітик ОПОРИ Олександр Неберикут. 

Крім того, на чергових виборах Президента України зафіксована рекордна кількість громадських організацій, які мають право вести спостереження за виборчим процесом. Із 139 громадських організацій 85 не мають досвіду спостереження за виборами в України, більше 30 ГО прямо пов’язані з інтересами кандидатів на пост Президента України. Така ситуація є сприятливою для політично мотивованих дій квазі спостережних органів у інтересах конкретних учасників виборів.

Експерти ОПОРИ також підкреслюють, що спостерігачі не зафіксували інцидентів, пов’язаних із підкупом виборців за схемою «голос в обмін на неправомірну вигоду». Але заяви СБУ про виявлення фактів із організації підкупу виборців в інтересах кандидата Юлії Тимошенко та наявні повідомлення про грошові виплати агітаторам кандидата Петра Порошенка мають бути оперативно розслідуванні. Крім того, впродовж лютого спостерігачами ОПОРИ було зафіксовано низку випадків розповсюдження інформації про організацію підкупу виборців, яка мала провокативний характер і не підтвердилась. У Волинській області, наприклад, громадянина було притягнуто до адміністративної відповідальності за неправдиве повідомлення поліції про підкуп виборців. За рішенням суду штраф для правопорушника склав 51 гривню.

Як розповів аналітик ОПОРИ Олександр Клюжев, у лютому ЦВК роз’яснила питання підкупу виборців та особливостей залучення громадян до проведення агітації на користь кандидатів на пост Президента України. Відповідно до цього роз’яснення розпорядники виборчих фондів кандидатів мають право заключати із виборцями винятково безоплатні угоди на проведення передвиборної агітації. Натомість допускається відшкодування виборцям витрат, пов’язаних із проведенням агітації (транспорт, проїзд, витрати на телефонний зв’язок тощо). Та без ефективної системи контролю і верифікації таких виплат, справжньої звітності юридичних осіб-підрядників розпорядників виборчих фондів під сумнів можуть бути поставлені розслідування фактів підкупу виборців. Це пов’язано з тим, що на законодавчому та підзаконному рівнях наразі не існує інструментів попередження надання незаконної вигоди виборцям під виглядом компенсацій витрат на логістику агітаційної діяльності. ОПОРА вважає за необхідне переглянути чинне Роз’яснення ЦВК із залученням широкого спектру експертів у сфері виборів та фінансової діяльності.

На момент оприлюднення цього звіту тривають судові процеси щодо законності Роз’яснення ЦВК, які були ініційовані представниками кандидатів на пост Президента України Анатолія Гриценка та Віталія Купрія. Шостий апеляційний адміністративний суд як суд першої інстанції ухвалив протилежні за змістом рішення щодо Роз’яснення, які опротестовуються на рівні Верховного Суду України.

Другий звіт за результатами спостереження ОПОРИ за виборами Президента України 31 березня 2019 року (лютий)

 

Залишити коментар

*

Ви можете пропустити до кінця та залишити відповідь. Pinging у даний час недоступні.
Матеріали за темою: Изменения в Избирательный кодекс вступили в силу
Верховная Рада приняла изменения в Избирательный кодекс
ЦИК разрешила голосовать на местных выборах по месту жительства
Днепровский эксперт рассказал об избирательной кампании-2020
Выборы-2020: каким может быть бюллетень для больших громад