Новый Формат

     СПЕЦПРОЕКТЫ:      Выборы      Евроинтеграция     Реформы     Транспорт     Децентрализация     Кадровая политика


Действующая система регистрации места жительства ограничивает доступ к услугам и реализации прав для всех групп населения — эксперты

Действующая система регистрации места жительства («прописка») негативно влияет на все мобильные группы населения, ограничивая их доступ к услугам и реализации прав.

К такому выводу пришли правозащитники и эксперты во время конференции «Регистрация места проживания: от идей изменений до наработки комплексных решений», сообщает «Громадський простір» (далее – УКР.).

За словами аналітикині CEDOS Олександри Слободян, яка представила результати першого загальнонаціонального дослідження про вплив системи реєстрації на права та свободи людини, активні мешканці відчувають потребу брати участь у житті громади. Однак «прописка» часто створює перешкоди.

«За нашими оцінками, приблизно половина мешканців міст, які проживають не за місцем реєстрації, зацікавлені в тому, щоб брати участь у житті громад. Однак вони відчувають себе обмеженими в таких можливостях у порівнянні з тими, хто зареєстрований у цьому місті», – наголошує аналітикиня.

Відповідно до соціологічного дослідження, на останніх виборах до Верховної Ради 47% мешканців міст, які проживають не за місцем реєстрації, голосували за місцем реєстрації, а 13% опитаних вважають, що не проголосували саме через те, що проживають не за місцем реєстрації. Серед мешканців міст, що проживають не за місцем реєстрації, 26% вважають, що змушені платити в державних поліклініках саме через те, що живуть не за місцем реєстрації, 24% вважають , що змушені лікуватися самостійно, а 18% – звертатися до приватних клінік.

Правозахисники та експерти описали обмеження, які створює «прописка» у чотирнадцяти сферах: соціального захисту, медицини, військового обліку, питання захисту прав дітей, реалізацію майнових прав тощо.

«Ми дійшли висновків, що реєстрація місця проживання на практиці використовується значно ширше, ніж це прописано в нормах законодавства, в якому зазвичай фігурує поняття “місце проживання”. Це призводить до того, що хоча номінально ми можемо реалізовувати більшість своїх прав там, де живемо, на практиці це працює зовсім по-іншому.  Реєстрація впливає як на державну політику (наприклад, в сфері бюджетування і розподілу фінансів між регіонами), так і на реалізацію прав людини та отримання публічних послуг. Наприклад, існує щонайменше 12 адміністративних послуг, які надаються виключно за місцем реєстрації особи (включно із розірванням шлюбу чи призначенням пенсії за віком)», – наголошує Альона Луньова, менеджерка з адвокації Центру прав людини ZMINA.

Дані соціологічного опитування та аналіз законодавства увійшли до Зеленої книги для уряду. Наступним кроком експерти планують підготувати зміни до законодавства, щоб спростити систему реєстрації. На їхню думку, це дозволить полегшити мешканцям доступ до послуг, а державі – збирати актуальні демографічні дані.

«Тепер ми чітко розуміємо, на які категорії населення вплинуть майбутні зміни. Йдеться про усі мобільні групи населення. За даними нашого дослідження, такими людьми переважно є молодь від 18 до 34 років, які активно шукають умови для самореалізації. Але не лише. Якщо органи місцевого самоврядування не мають об`єктивних даних щодо того, скільки людей фактично живуть у територіальних громадах, негативні наслідки відчувають усі мешканці громади включно з тими, які живуть за місцем реєстрації. Тому що інфраструктура погано розрахована на всіх разом», – вважає Людмила Янкіна, керівник проектів Центру прав людини ZMINA.

Народна депутатка Ірина Суслова зазначає: питання реформування системи реєстрації не є дискусійним, адже близько 7 мільйонів людей мешкають не там, де зареєстровані, через що стикаються з конкретними обмеженнями прав.

«Реєстрація місця проживання не повинна бути перепоною для реалізації прав і свобод людини, а з іншого боку – має бути надійним джерелом інформації для держави та особливо для органів місцевого самоврядування. Це дозволить ефективно і надійно розраховувати потреби громади та будувати плани її розвитку. Для досягнення цих змін має відбутися реформа системи реєстрації місця проживання», – переконана народна депутатка.

Вона наголошує: при реформуванні має застосовуватися комплексний підхід, який ґрунтується на всебічній оцінці ризиків та наслідків. Щоб при запровадженні цих змін не постраждали сфери суспільного життя, в яких реєстрація місця проживання наразі використовується.

 

Оставить комментарий

*

Вы можете пропустить до конца и оставить ответ. Pinging в настоящее время не доступны.
Материалы по теме: Более 3 миллионов человек в Украине живут не по «прописке»
Как жителям Днепропетровщины оформить прописку: куда обращаться и какие документы нужны
С 11 апреля днепропетровцы могут регистрировать место жительства в исполкомах, а не в миграционной службе