Новый Формат

     СПЕЦПРОЕКТЫ:      Выборы      Евроинтеграция     Реформы     Транспорт     Децентрализация     Кадровая политика


Без районов и госадминистраций, но с округами и префектами, — что будут предусматривать изменения в Конституцию

«Мы проводим децентрализацию по европейским образцам, но при этом опираемся на исторические традиции местного самоуправления в Украине».

С таких слов начал презентацию концепции проекта изменений в Конституцию в части децентрализации народный депутат, член комиссии по вопросам правовой реформы Александр Корниенко, сообщает Децентрализация (далее – УКР.).

Зміни до Конституції, що пропонуються, мають наблизити владу до людей, забезпечити імплементацію Європейської хартії місцевого самоврядування, зробити незворотним процес децентралізації, створити новий спроможний адміністративно-територіальний устрій.

Принципи формування системи місцевого самоврядування, на яких ці зміни базуватимуться, такі ж, як і в розвинутих європейських країнах:

  • Субсидіарність — проблема вирішується там, де вона виникла, а послуги надаються на найбільш наближеному до людей рівні.
  • Повсюдність — більше не буде територій, на які не поширюється юрисдикція органів місцевого самоврядування.
  • Фінансова самодостатність — матеріальна і фінансова основа місцевого самоврядування – це земля, майно, природні ресурси, місцеві податки і збори, частина загальнодержавних податків.

«Також у Конституції залишаємо важливий принцип — держава компенсує витрати органів місцевого самоврядування, спричинені рішеннями органів державної влади», — сказав Олександр Корнієнко.

Щодо конкретних змін у адміністративно-територіальному устрої автори концепції пропонують трирівневу систему: громада – округ  – регіон.

Громада —  головна (базова) ланка місцевого самоврядування. Вся територія країни буде покрита громадами. Саме на рівень громади передається максимум повноважень. Голову і раду громади пропонують обирати на 4 роки, а не на 5, як зараз. Рада громади формує виконавчий комітет, яким керує голова громади.

Округ — субрегіональний рівень. Отже райони ліквідовують, а на субрегіональному рівні з’являються округи. Але округ — це не замінник сучасного району. Площа округів буде значно більшою, а отже їх буде менше — близько 100 (районів зараз 490). Функція округів – не така, як у сучасних районів. Автори концепції схиляються до того, що округ — суто адміністративна одиниця і місцевого самоврядування на цьому рівні не буде. Відповідно, не буде і місцевих рад.

«Є філологічні дискусії, як назвати цей рівень – округ, повіт чи залишити назву район. І ми будемо обговорювати усі пропозиції. Але важливо — не як це називатиметься, а як працюватиме, яким буде зміст. І на субрегіональному рівні найбільш ефективною ми вбачаємо суто адміністративну функцію», — сказав Олександр Корнієнко.

Хоча він зазначив, що можливість самоврядування і на рівні округу все ще розглядається.

Регіон — це усі сучасні 24 області та Крим. Їхні межі не змінюватимуть. В регіонах залишаються ради, які, на відміну від сучасних облрад, зможуть формувати свої виконавчі органи. Обиратиметься рада на 4 роки, а не на 5, як зараз. Основна задача ради – розвиток регіону: прийняття бюджету, втілення державних програм, управління спільним майном громад регіону тощо.

Зміни торкнуться не лише місцевого самоврядування, але й виконавчої влади. Місцеві адміністрації будуть ліквідовані. Натомість пропонується запровадити інститут префекта. Звичайно, буде встановлено певний перехідний період для створення і налагодження роботи цього інституту.

Передбачається, що префекти будуть держслужбовцями. Їх призначатиме і звільнятиме Президент за поданням Кабінету Міністрів. Префекти працюватимуть в регіоні чи окрузі три роки. Далі – обов’язкова ротація. Два строки поспіль префектом однієї території бути не можна.

«Ми беремо курс на професіоналізацію префектів. В умовах постійної ротації префект стає більш професійним і досвідченим. Цього не було з головами ОДА і РДА, які змінювалися з приходом нової влади в країні», — зазначив Олександр Корнієнко.

Префекти забезпечуватимуть взаємодію територіальних органів центральних органів виконавчої влади та наглядатимуть за додержанням ними Конституції і законів України.

Також префекти будуть координувати виконання державних програм на підзвітній території.

У повноваженнях префекта — спрямовувати і організовувати діяльність територіальних органів ЦОВВ та забезпечувати їх взаємодію з органами місцевого самоврядування в умовах воєнного або надзвичайного стану, надзвичайної екологічної ситуації.

Найбільш дискусійне повноваження префекта — здійснювати нагляд за додержанням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування.

Автори концепції, як і раніше, пропонують, що дію актів органів місцевого самоврядування, які, на думку префекта, не відповідають Конституції чи законам України він може призупинити і одночасно звернутися до суду. І лише суд може їх скасувати, якщо вони дійсно будуть визнані незаконними.

А от акти органів місцевого самоврядування, які загрожують безпеці чи територіальній цілісності України, префект матиме можливість скасувати одразу.

«Питання, які рішення органів місцевого самоврядування префект зможе призупиняти, а які – ні, ще обговорюється. Зараз ми збираємо пропозиції від громадськості і від асоціацій органів місцевого самоврядування, на основі яких прописуватимемо цю норму у відповідному законопроекті», — сказав Олександр Корнієнко.

Народний депутат також повідомив, що паралельно із зазначеними змінами до Конституції напрацьовуються й законопроекти, важливі для впровадження децентралізації: про адміністративно-територіальний устрій, про місцеве самоврядування, про службу в органах місцевого самоврядування та інші.

Очікується, що проект конституційних змін буде спрямований до Конституційного Суду України вже на поточній сесії Верховної Ради.

 

Оставить комментарий

*

Вы можете пропустить до конца и оставить ответ. Pinging в настоящее время не доступны.
Материалы по теме: Новое районное деление: в Киеве обсудили методологию моделирования
Почему в законопроекте об административно-территориальном устройстве следует использовать термин «публичные услуги»?