Новый Формат

     СПЕЦПРОЄКТИ:      Допомога ВПО      Відбудова України      Євроінтеграція     Реформи     Децентралізація                                                                                Корупція      Декомунізація      Е-урядування      Кадрова політика     Вибори


Откуда взялся и куда исчез IP-суд?

В 2016 году инициированные тогдашним Президентом Петром Порошенко изменения в Конституцию и новый закон о судоустройстве изменили архитектуру судебной системы. Одним из нововведений стало создание Верховного Суда и двух высших судов — Высшего антикоррупционного суда и Высшего суда по вопросам интеллектуальной собственности (ВСПИС). Последний должен был рассматривать споры, связанные с защитой прав интеллектуальной собственности. В СМИ его окрестили IP-судом (сокращение от англ. Intellectual property — интеллектуальная собственность).

Если Верховный и Высший антикоррупционный суды уже работают, то ВСПИС и далее существует только на бумаге. Эксперты ЦППР Роман Куйбида и Роман Смалюк выясняли, для чего нужен этот суд и почему он до сих пор не стал реальностью (далее – УКР.).

Звідки взявся ВСПІВ?

У пояснювальній записці до відповідного законопроекту створення ВСПІВ та Вищого антикорупційного суду обґрунтовувалося тим, що це: «відповідає позитивному досвіду європейських країн і дасть змогу швидко та оперативно розглядати справи, віднесені до їх юрисдикції, висококваліфікованими суддями відповідної спеціалізації».

Проте якщо рішення про запровадження антикорупційного суду пройшло багато дискусій, то, на думку експертів німецької Democracy Reporting International, «(п)олітичний вибір на користь утворення ВСПІВ не був підкріплений жодним переконливим аргументом», «такому кроку навіть не передували широкі дискусії».

Хоча вперше на офіційному рівні питання про створення «спеціалізованого патентного суду» постало в Указі Президента «Про заходи щодо охорони інтелектуальної власності в Україні» від 27 квітня 2001 року, який доручив Кабміну вивчити це питання. Цьому указу передувало визнання України торговим представником США як «Priority Foreign Country», що означало найгіршу оцінку нашої держави з погляду дотримання прав інтелектуальної власності, і застосування до України економічних санкцій. Приводом для цього стало продукування та експорт найбільшої кількості піратських дисків, від чого лише американська індустрія втрачала 200 млн дол. США щорічно.

За останні двадцять років Україна – єдина країна, яка мала такий статус і утримувала його шість років (2001–2006, 2013). Раніше такої «честі» удостоїлися лише Таїланд (1991–1993), Тайвань (1992), Парагвай (1998), Індія (1991–1993), Китай (1991, 1994, 1996) та Бразилія (1993). У 2014 році, після розслідування, США виключили Україну з цієї категорії і перемістили до менш ганебного, але все ж дуже проблемного списку «Priority Watch List». Тоді це було зроблено радше «зважаючи на політичну ситуацію в Україні», ніж на прогрес у вирішенні проблем у сфері інтелектуальної власності.

На жаль, Україна досі залишається в «Priority Watch List», незважаючи на деякі зрушення. Загалом це не добрий сигнал інвесторам не лише зі США, а й усього світу. Створення ВСПІВ український Уряд подав як один з доказів прогресу в цій сфері, запевняючи, що вже у 2019 році суд буде сформований. Однак Торговий представник США не змінив позицію України в списку, зокрема, пославшись на повільний прогрес України в цьому питанні.

Що ж сьогодні відбувається із формуванням цього суду та чому про нього немає новин?

Створення та перший добір суддів ВСПІВ

Наприкінці вересня 2017 року Президент своїм указом утворив ВСПІВ, а вже наступного дня Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) оголосила конкурс на 21 вакантну посаду у суді. У конкурсі могли взяти участь судді з 3-річним стажем роботи суддею, патентні повірені з 5-річним досвідом, адвокати з досвідом здійснення представництва в судових справах про захист прав інтелектуальної власності щонайменше 5 років або ж особи, які мають вказаний сукупний стаж щонайменше 5 років.

Потенційні учасники конкурсу мали подати документи для участі в конкурсі протягом грудня 2017 року. Як і в конкурсах до Верховного та Вищого антикорупційного судів, у найбільш складних умовах на етапі подання документів опинилися кандидати не з числа суддів, а в цьому випадку адвокати та патентні повірені. На відміну від суддів, яким для підтвердження професійного досвіду достатньо надати копію трудової книжки, для адвокатів та патентних повірених треба було довести кожен рік професійної діяльності шляхом надання копій відповідних договорів, документів, які підтверджують ужиття заходів на виконання цих договорів (наприклад, судові рішення, процесуальні документи – для адвокатів, заявки на реєстрацію об’єктів права інтелектуальної власності – для патентних повірених), а також документи про доходи, отримані внаслідок здійснення адвокатської діяльності / діяльності патентного повіреного.

Усього участь у конкурсі вирішили взяти 234 особи, з яких комісія допустила 219 кандидатів, серед яких 206 суддів, 6 патентних повірених, 5 адвокатів та 2 особи із сукупним стажем. Цілком імовірно, що підвищений інтерес суддів до цього суду був зумовлений не так мотивацією працювати в ньому, як бажанням швидше пройти кваліфікаційне оцінювання, яке повинні пройти всі судді в межах очищення суддівського корпусу. Але воно дуже розтягнулося в часі. Очікувалося, що в межах конкурсу пройти це оцінювання буде швидше, і судді зможуть отримати бонус у вигляді вищої зарплати, навіть якщо не стануть переможцями.

Комісія розтягнула розгляд питання про допуск з грудня 2017 року аж до початку липня 2018 року, тобто на понад півроку. Наприклад, при формуванні Вищого антикорупційного суду ВККС вирішила всі питання про допуск кандидатів трохи більш як за місяць.

Після цього учасники конкурсу проходили спеціальну перевірку, яка полягала в отриманні від уповноважених органів інформації про них (наприклад, про освіту, професійний досвід, майно, відсутність судимості). З липня по вересень 2018 року комісія розглядала результати спецперевірки та вирішувала питання про допуск учасників до кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу. Із 219 кандидатів залишилося 210.

Конкурс до ВСПІВ відбувався за звичайною процедурою формування нових судів, яка використовувалася при другому відборі суддів Верховного Суду та доборі суддів Вищого антикорупційного суду (за винятком залучення міжнародних експертів). Зокрема, у межах конкурсу учасники мали пройти тестування на знання законодавства, виконати практичне завдання (написати судове рішення за матеріалами модельної справи, етап «Іспит»), пройти тестування з психологом та співбесіду з членами ВККС.

Комісія вирішила провести і тестування, і виконання практичного завдання в один день – 3 жовтня 2018 року. Для того, щоб успішно пройти тестування, учаснику треба було набрати принаймні 54 бали (60% від максимального бала, який становить 90) та ввійти до списку 84 кандидатів, які набрали найбільшу кількість балів (по чотири особи на кожну вакансію).

Тестування пройшли лише 148 кандидатів з 210, які були допущені до кваліфікаційного оцінювання. До виконання практичного завдання допустили 86 кандидатів замість 84, оскільки кандидати, які посіли в рейтингу 82–86 позиції набрали однакову кількість балів.

Далі учасники виконували практичне завдання, яким завершився етап «Іспит». За результатами іспиту учасник може продовжити участь у конкурсі, якщо сумарно набрав 126 балів та ввійшов до списку 63 кандидатів, які набрали найбільшу кількість балів за цей етап (по три на кожну вакансію). Після виконання практичного завдання участь у конкурсі продовжили 63 кандидати.

Протягом грудня 2018 року учасники, які впоралися з етапом «Іспит», проходили психологічне тестування, яке полягало у виконанні відповідних тестів та співбесіді з психологом. У межах тестування визначався рівень логічного, вербального, абстрактного мислення кандидатів, стійкість їхньої робочої мотивації, емоційна стабільність, стресостійкість та інше.

Протягом липня-вересня 2019 року члени ВККС проводили співбесіди з учасниками відбору. Співбесіда полягала в обговоренні з кандидатом попередньої професійної діяльності, майнових питань, обставин, які можуть свідчити про його недоброчесність, висновку / інформації Громадської ради доброчесності (ГРД), результатів психологічного оцінювання. Саме за результатами співбесіди визначають переможців конкурсу, оскільки з 1000 балів, які учасник може отримати під час конкурсу, на співбесіді його можуть оцінити максимально на 790 балів (210 балів – максимальна оцінка під час етапу «Іспит»).

За даними ВККС, ГРД надала висновки про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики 21 кандидата, з них 2 висновки ГРД згодом скасувала на підставі пояснень кандидатів.

За наявною інформацією, щодо 5 кандидатів з висновками співбесіди не проводилися, участь одного кандидата в конкурсі припинена, а щодо 13 кандидатів оголошена перерва для ухвалення рішення за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання на посаду судді ВСПІВ.

Закон передбачає, що якщо ГРД затвердила висновок щодо кандидата, продовжити участь у конкурсі він може, лише якщо за це проголосувало 11 членів ВККС на пленарному засіданні. Проте поки жодних пленарних засідань щодо кандидатів з висновками Комісія не проводила.

На основі інформаційних повідомлень на сайті Комісії результати співбесід такі:

  • щодо 47 кандидатів – оголошена перерва для ухвалення рішення за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання на посаду судді ВСПІВ;
  • щодо 13 кандидатів співбесіди не завершені / не проводилися;
  • 2 кандидати припинили участь у конкурсі;
  • щодо 1 кандидата кваліфікаційне оцінювання зупинене.

Тобто ВККС так і не завершила добір суддів до першої інстанції ВСПІВ.

Добір до апеляційної палати ВСПІВ

Нова редакція Господарського процесуального кодексу України визначила, що в складі ВСПІВ функціонує Апеляційна палата для перегляду рішень цього суду, ухвалених у першій інстанції. ВККС оголосила конкурс на 9 вакантних посад суддів апеляційної палати в жовтні 2018 року.

Протягом жовтня-листопада 2018 року потенційні учасники мали подати необхідні для участі в конкурсі документи. За даними ВККС, зголосилося 97 кандидатів, з яких допустили лише 57.

Добір суддів до Апеляційної палати відбувається за аналогічною процедурою до відбору суддів до першої інстанції ВСПІВ. Наприкінці квітня 2019 року допущені до участі в конкурсі учасники пройшли тестування на знання законодавства (яке складали всього 50 осіб), а ті з них, які успішно пройшли тест (38), – наступного дня виконували практичне завдання.

Результати виконання практичного завдання Комісія досі не встановила та не оголосила.

Незавершені процедури і туманні перспективи

Аналіз стану проведення конкурсів до ВСПІВ показує, що наразі незавершеними залишаються такі процедури:

Добір до першої інстанції ВСПІВ

Добір до Апеляційної палати ВСПІВ

  • проведення колегіями ВККС співбесід з 13 кандидатами;
  • проведення пленарних засідань комісії щонайменше щодо 13 кандидатів з висновками ГРД;
  • перевірка практичного завдання;
  • визначення результатів етапу “Іспит” та переліку кандидатів, які продовжать участь у конкурсі;
  • проведення психологічного тестування кандидатів;
  • проведення співбесід за результатами дослідження досьє;
  • проведення пленарних засідань щодо кандидатів з висновками ГРД
  • визначення переможців конкурсу та внесення відповідних рекомендацій до Вищої ради правосуддя (ВРП);
  • розгляд ВРП рекомендацій ВККС та внесення подання Президентові України про призначення на посади суддів;
  • видання Президентом України указу про призначення на посади суддів та приведення призначених осіб до присяги.

У листопаді 2019 року законом, ініційованим Президентом Володимиром Зеленським, повноваження всіх членів ВККС були припинені та започатковано нову процедуру формування ВККС за участю міжнародних експертів. Незважаючи на те, що жодних згадок про ВСПІВ закон не містить, це на тривалий час відстрочить запуск роботи цієї судової інстанції. Розпуск ВККС має декілька наслідків:

  • проведення конкурсу буде цілком зупинене до формування нового складу ВККС (закон відводить на це 90 днів, але цей строк може затягнутися на довше);
  • оскільки ВККС не завершила співбесіди з багатьма конкурсантами та не визначила переможців конкурсу до першої інстанції ВСПІВ, з великою вірогідністю новий склад Комісії буде повторно проводити співбесіди зі всіма конкурсантами, оскільки нові члени комісії просто не зможуть виставити бали за оцінювання особам, з якими вони не проводили співбесіди;
  • оскільки ВККС не затвердила результати виконаного практичного завдання та не визначила кандидатів, які успішно подолали етап «Іспит» в межах конкурсу до Апеляційної палати ВСПІВ, новий склад Комісії щонайменше буде заново перевіряти практичні роботи учасників.

Варто також зазначити, що новий закон визначив, що акти ВККС тепер мають затверджуватися ВРП (за винятком регламенту). Тобто новий склад Комісії має розробити, а ВРП затвердити нові порядки проведення іспиту, оцінювання, конкурсу. Фактично нові ВККС та ВРП можуть істотно змінити умови проведення конкурсу або його окремих етапів, що потенційно може зумовити необхідність проведення конкурсу майже заново.

Погана новина в тому, що ВСПІВ у 2019 – першій половині 2020 року не розпочне роботу за жодних умов, а майбутнє цього суду не визначене. Проте є й добра новина: тепер принаймні маємо час, щоб ширше обговорити потребу в існуванні цього суду та його модель.

Роман Куйбіда, Роман Смалюк,
Експерти Центру політико-правових реформ 

Джерело: Lb.ua

Залишити коментар

*

Ви можете пропустити до кінця та залишити відповідь. Pinging у даний час недоступні.
Матеріали за темою: Днепропетровщина — в тройке лидеров по количеству судей, нарушивших критерии добропорядочности
На президентський законопроєкт щодо «судової реформи» подано два альтернативні
Дефицит кадров. До конца года на Днепропетровщине может остаться менее половины судей
Дистанционные судебные разбирательства в Украине: креативность против консервативности
Як COVID-19 змушує суди працювати креативно в нових умовах?