Новый Формат

     СПЕЦПРОЕКТЫ:      Выборы      Евроинтеграция     Реформы     Транспорт     Децентрализация     Кадровая политика


Стрессовые ситуации в жизни украинцев: результаты исследования

Киевский международный институт социологии (КМИС) провел в декабре 2019 года всеукраинский опрос общественного мнения. Согласно результатам исследования, 50% опрошенных в течение 2019 года пережили какую-то стрессовую ситуацию. По сравнению с 2018 годом их количество существенно не изменилось (в 2018-м таких было 52%) (далее – УКР.).

Спостерігається збільшення частки респондентів, які пережили важку хворобу близьких, порівняно з 2018 роком (13 відсоткових пунктів у 2019 р. проти 9 у 2018 р.), а також зросла частка тих, хто сам пережив важку хворобу чи операцію, порівняно з попередніми роками вимірювань (2013-2018 рр.). Водночас, порівняно з попередніми роками вимірювань у 2019-му значуще зменшилась частка тих, кому довелось опинитися без засобів до існування, відчувати свою безпорадність, втратити вiру у власні сили або переживати інші (не зазначені в анкеті) стресові ситуації.

Кількість тих, хто не пережив жодної стресової ситуації, збільшилася на 11 процентних пунктів (було 38% у 2018, стало 49% — у 2019). Ця частка вперше за час російсько-українського воєнного конфлікту досягла відповідного показника 2013 року (тоді вона становила 48%).

Найчастіше в 2019 році українці переживали такі види стресових ситуацій:

  • Пережили важку хворобу, операцію 15% опитаних, що на 3 відсоткових пункти більше, ніж у 2018 році
  • Важку хворобу близьких довелося пережити 13% респондентів, що на 4 відсоткових пункти більше, ніж у 2018 році
  • Смерть близьких пережили 9% опитаних, так само, як і в 2018 році
  • Втратили роботу та стали вимушено безробітними 6% опитаних проти 5% у 2018 році, різниця незначуща
  • Втратили віру в людей, зіштовхнулися з підлістю 6% опитаних проти 8% у 2018 році, різниця незначуща
  • Відчували свою безпорадність 5% респондентів, що на 5 відсоткових пунктів менше, ніж у 2018 році.

Графік 1. Стресові ситуації, які переживали українці в 2019 році, %   (9% опитаних переживали інші стресові ситуації, яких немає в цьому списку)

Певною мірою  інтегральним показником, який би характеризував загальний рівень стресів у суспільстві, може бути відсоток тих, хто не переживав жодних стресових ситуацій (Графік 2). Як можна побачити, переважно кращим становище було в 2013 році, до конфлікту на сході України: 48% опитаних не переживали жодних стресових ситуацій. У 2014 та 2015 становище було найгіршим, стреси не переживали лише 35% та 34% населення відповідно (тобто дві третини населення переживали щонайменше один з видів стресу). У 2016 і 2017 ситуація покращувалася, частка людей, які не переживали стресових ситуацій, зросла до 42%, але в 2018-му знову знизилася до рівня 2016 року. Однак у 2019 році цей показник знову пішов угору (і складає 49%), сягнувши довоєнного рівня.

Графік 2.  Відсоток опитаних, які не переживали жодних стресів, динаміка 2013-2019 рр. 

 

За віком:

  • Третина людей, старших за 70 років, переживали протягом останнього року хворобу чи операцію. Це значно більше, ніж у всіх інших вікових групах (8-19%). У той же час, людям старше 60 років рідше доводилося пережити втрату роботи (1-2%), ніж людям віком до 60 років (7-11%).
  • Респонденти віком 18-29 років значно рідше (6%) переживали важку хворобу близьких порівняно з респондентами старше 40 років (15-17%). Також наймолодші респонденти рідше (6%) переживали смерть близьких порівняно з віковою групою 50-59 років (13%).
  • Найменше стресів переживала молодь, з віком рівень стресів збільшувався. У віковій когорті 18-29 років стреси протягом 2019 року переживали 35%, у когорті 30-39 років 44%, у когорті 40-49 років 51%, у віковій групі 50-69 років 56%, а серед тих, хто старше 70 років – 61%.

За статтю:

  • Загалом, протягом 2019 року жінки дещо частіше переживали стресові ситуації: серед чоловіків стресову ситуацію пережили 46% опитаних, а серед жінок – 52%.
  • Жінки дещо частіше переживали важку хворобу близьких (15% серед жінок проти 11% серед чоловіків), відчували власну безпорадність (7% проти 4%), опинялися без засобів до існування (4% проти 2%), а також частіше переживали якісь інші стресові ситуації (10% проти 7%).  Можливо це пов’язано з тим, що в Україні жінки живуть суттєво довше, ніж чоловіки. За нашими даними,  вікова група старших 70 років (яка найбільше схильна до стресів) складається переважно з жінок – жінок у цій групі 70%, а чоловіків лише 30%.

 За типом населеного пункту (місто-село):

  • У 2019 році сільське населення частіше переживало стресові ситуації: серед жителів міст стресову ситуацію пережили 48% опитаних, а серед жителів сіл – 54%.
  • Сільські жителі частіше, ніж міські, переживали самі хворобу чи операцію (18% серед селян проти 14% серед містян), важку хворобу близьких (17% проти 12%), смерть близьких (11% проти 9%), а також частіше переживали якісь інші стресові ситуації (11% проти 8%).
  • Мешканці міст порівняно частіше переживали такі стреси, як втратити віру в людей, зіштовхуватися з підлістю (7% серед містян проти 4% серед селян) та постраждати від крадіжки чи шахрайства (3% проти 1%).

За рівнем фінансового забезпечення сім’ї:

  • Респонденти з середнім та високим рівнем фінансового становища мають загалом менший рівень стресів (серед них 58% і 63% відповідно зазначили, що не переживали жодних стресів), ніж респонденти з низьким і дуже низьким рівнем фінансового становища (серед яких менше половини вказали на відсутність стресів).
  • Люди з низьким і дуже низьким фінансовим забезпеченням значно частіше, ніж люди з середнім і високим фінансовим забезпеченням, переживали важку хворобу/операцію, опинялися без засобів до існування, відчували власну безпорадність та втрачали віру у власні сили.
  • Чим вищий рівень фінансового забезпечення, тим менша частка тих, хто переживали втрату роботи і вимушене безробіття.

 

Оставить комментарий

*

Вы можете пропустить до конца и оставить ответ. Pinging в настоящее время не доступны.
Материалы по теме: Итоги-2019: общественное мнение
Пути достижения мира на Донбассе: общественные настроения, ожидания, предостережения
Евроинтеграция Украины: динамика общественного мнения
Гражданское общество в Украине: взгляд граждан
100 дней после президентских выборов: оценки и ожидания граждан