Новый Формат

     СПЕЦПРОЄКТИ:      Допомога ВПО      Відбудова України      Євроінтеграція     Реформи     Децентралізація                                                                                Корупція      Декомунізація      Е-урядування      Кадрова політика     Вибори


Общественный фон для проведения реформ — положительный

Коррупция и война на Донбассе — главные проблемы, которые мешают развитию Украины, а антикоррупционная реформа и здравоохранения — важнейшие, которые власть должна воплощать в первую очередь. Такие данные общественного мнения 29 января обнародовала директор Фонда «Демократические инициативы» Ирина Бекешкина во время круглого стола «Станет ли 2020-й годом успешных реформ?», Организованного совместно с Коалицией «Реанимационный пакет реформ» (далее — УКР.).

Експерти обговорили стан реформ, започаткованих попередньою владою, і окресли низку  завдань для провадження їх новою.

Тож якщо реформи проводитимуться прямо зараз, то  вони проводитимуться на досить сприятливому суспільному тлі,  каже Ірина Бекешкіна, спираючись на дані опитування громадської думки,  здійсненого спільно «Демініціативами» та Центром Разумкова.

Сьогодні громадяни переважно довіряють президенту України, 60% вважає  його головним рушієм реформ,  80% людей вважає, що Україна здатна подолати наявні проблеми, а  50%  готові  ще терпіти певні матеріальні труднощі заради реформ (у 2018 році таких було 32%). Усе це позитивні тенденції для провадження реформ,  переконана соціолог.

З іншого ж боку,  серед найважливіших реформ, які влада має втілювати першочергово, громадяни, як і торік, називають все ту саму п’ятірку нагальних  – антикорупційну, охорони здоров’я,  пенсійну реформу, реформу органів правопорядку та  армії.

Більше того,  називаючи реформи, які влада почала  здійснювати успішно,  лише антикорупційна реформа, в якій на думку громадян, почалися певні зрушення, та реформа децентралізації, набрали по10%, решта – ще менше, а 51% українців   не змогли назвати жодної успішної реформи узагалі (навіть торік таких було менше 41%).

Тож поки що  у людей залишаються надія та сподівання,  але успіхів особливих не фіксується, резюмувала Ірина Бекешкіна.

На відміну від населення експерти більше вірять в успіх реформ

На відміну від населення експерти  більше вірять в успіх реформ, відзначив політичний експерт Андрій Сухарина, презентуючи результати експертного опитування.

«Експерти  хоча й зберігають певні сумніви щодо успіху реформ, але віра та оптимізм у них присутня більшою мірою», – каже аналітик.

Примітним є те, відзначає він, що оцінки, які отримує нова влада в реалізації реформ,  співмірні  з тими, які отримувала попередня влада.

«Грубо кажучи – це «трійка» або «задовільно», якщо говорити університетською мовою. І ця оцінка явно не та,  якою можна пишатися», – відзначає Андрій Сухарина.

Експерти також виокремлюють певні антикорупційні успіхи вже нової влади – це і перезавантаження НАЗК та ДБР,  і ліквідація «майданчиків Яценка», й запуск антикорупційного суду. Серед досягнень відзначають й  імплементацію  земельної реформи. Але невдач експерти завжди називають більше, зауважив аналітик. Основною  невдачею,  яка повторюється з року в рік і тягнеться надзвичайно тривалий проміжок часу, є судова реформа. У медичній реформі  експерти побачили «відкат» назад, а земельна  – дістала водночас як позитивну оцінку, так і негативну.

«Значна частина експертів наголошує на тому, що існує багато суперечностй у земельній реформі, що загрожує серйозними негативними наслідками», – коментує дані опитування Андрій Сухарина.

Експерти,  на відміну від населення, позитивно відзначають роль уряду і стриманіші в оцінці ролі  президента та Верховної Ради. Щодо оцінки «гальм і рушіїв» реформ також є відмінності порівняно з думкою населення.

Експерти насамперед вважають себе – громадянське суспільство – рушієм реформ, а також міжнародні  структури та країни Заходу. А серед гальм, окрім бюрократії, правоохоронних органів та судів, називають і населення.

«Експерти вважають, що населення не готове до цих реформ і чинить спротив, тому що  має настрої патерналістські, тоді як реформи – неоліберальні», – акцентував експерт.

Андрій Сухарина також зазначив,  що соціологи вже тривалий час моніторять настрої громадян щодо їхнього ставлення до реформ, щоб розуміти, чому саме люди підтримують або не підтримують певні реформи.

«Нещодавно ми провели  фокус-групи на підконтрольних територіях Донбасу. І там є дуже показові речі, чому  люди виступають за певну реформу або чому люди виступають проти неї.  Це величезне поле для працівників влади, щоб розуміти, з чим потрібно працювати,  які основні ідеї та думки, я не кажу, що вони правильні чи неправильні, бо це часто й міфи, побутують стосовно певних реформ. І треба думати, як з цим працювати далі».– констатував Андрій Сухарина.

Потрібна стратегія реформ

Оцінюючи реформи, сьогодні вже треба говорити не про  їхню успішність чи  неуспішність,  а  про їхню завершеність чи незавершеність. Таку думку висловив голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський,  акцентувавши на тому, що  нинішня  влада  продовжує реформи, які започаткувала попередня, відтак вже є певна тяглість і правонаступництво процесу реформ в Україні.

«Наприклад,  реформа державних закупівель – розумна й успішна реформа, але вона ще не завершена, тому що треба ще багато речей зробити, щоб захистити систему ProZorro. Те  саме стосується і перезапуску антикорупційних установ. Раніше ми пишалися, що в нас була створена ця система органів, які можуть протидіяти корупції. Тепер їх  треба перезапускати,  тому що ці інститути не запрацювали, реформа не дійшла свого логічного кінця», – пояснив свою думку експерт.

Ігор Бураковський  загострив увагу на тому,  що структурною проблемою  в економіці  є зниження промислового виробництва. З початку агресії Росії у 2014 році ми досі не можемо вийти на рівень 2010 року. Тому заяви влади в цій сфері мають бути обережні і  без пафосу.

«І це побажання до всіх політиків.  Ми бачимо, що ідея підняти за п’ять років на 40-відсотків валовий внутрішній продукт вже провалилася, про неї вже мало говорять. Мені здається, це провладний популізм», – сказав експерт, прокоментувавши  минулорічну заяву прем’єр-міністра Олексія  Гончарука про забезпеченя зростання української економіки щонайменше на 40% за п’ять років.

Є проблеми й з невизначеністю у земельній реформі та реформі децентралізації.

«Чим займатиметься держава після земельної реформи, яка буде її політика, коли велика частина сільськогосподарських земель стане приватною, що будуть об’єднані територіальні громади робити в оточенні приватних власників», – навів приклад експерт.

Так само гостро стоїть питання, що держава робитиме після завершення процесу децентралізації. В даному разі цікавить, яка буде система стримування і противаг на регіональному рівні, на рівні громад, де вже зараз проявляються певні ознаки феодалізації, каже він. Тому на сьогодні потрібна стратегія реформ.

«Ми повинні краще проробляти рішення в середній і довгостроковій перспективі, більше звертати увагу на те, що відбувається в українській економіці і активно   комунікувати  реформи з суспіьством», – підсумував Ігор Бураковський.

Зосередитися на якості імплементації реформ

Із позитивних чинників, які сприяють проведенню реформ,  – це певна єдність між президентом, Верховною Радою,  урядом і громадянським суспільством, а також  політична воля цих інституцій боротися з корупцією. Про це під час круглого столу сказала координатор урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції» Оксана Величко. Та щоб реформи якісно впроваджувати, мало лише добрих намірів,  необхідно мати нормальні команди, які б утілювали їх, наголосила вона.

«У нас є певна  інституційна слабкість  структур, які задіяні саме у впровадженні реформ», – каже експертка . На її думку, багато з тих реформ, які мали успіх на початку, булу призупинені саме через низьку якість імплементації реформ.  А корупція це і є наслідок  неефективного управління,  фактично наслідок нездійснення цілого ряду реформ, зокрема в медичній та освітній сфері, у сфері приватизації, пояснила вона.

«Ми маємо зосередитися на якості імплементації реформ, чітко визначити ключові реформи, які мають бути впроваджені, і створити за кожною із цих реформ проектні міжгалузеві команди,  виходячи з того, що всі вони міжсекторальні», – наголосила Оксана Величко.

Не створивши таких проектних команд, уряд не матиме нормальних реформ, застерегла експертка.

Повноцінна візія судової реформи відсутня

Одна з причин відсутності прогресу у судовій реформі – це провал перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). Такої думки дотримується заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда. 

«Імплементатором перезавантаження ВККС була Вища рада правосуддя (ВРП), яка фактично проігнорувала можливість перезапуску. Зокрема, була нівельована участь міжнародних партнерів», – навів приклад експерт.

Досі відсутня повноцінна візія судової реформи, хоча влада оголосила її одним зі своїх пріоритетів, додав Куйбіда.

Тепер  м’яч  на боці  антикорупційних органів

Своєю чергою, народна депутатка від фракції «Слуга народу», заступниця  голови Комітет з питань антикорупційної політики Галина Янченко запевняє, що Верховна Рада за чотири місяці роботи  зробила досить багато в антикорупційній сфері, щоб почалися якісні й  результативні зміни.

«Ми розуміємо і чуємо побажання антикорупційних органів стосовно змін в законодавстві, які потрібні їм, щоб вони працювали ефективно. І ми надали їм більше повноважень, де проблеми полягали в людському факторі, щоб  там були здійснені відповідні кадрові зміни», – каже народний депутат.

Окрім того, за цей час,  за словами Галини Янченко,  було посилено інституційну спроможність НАБУ і ДБР, розвантажено від дрібних справ Вищий антикорупційний суд, ухвалено закон про викривачів, скасовано рішення Конституційного Суду України і прийнято більш досконалий закон щодо незаконного збагачення, запроваджено інструменти цивільної конфіскації сумнівних активів чиновників.

«На мою думку, Верховна Рада зробила достатньо багато як законодавчий орган,  і в питанні  антикорупційної політики м’яч тепер великою мірою  на боці  антикорупційних органів», – наголосила Галина Янченко.

Активно  і сумлінно комунікувати процес реформ

Народний депутат від фракції «Голос», перший заступник голови Комітету з питань антикорупційної політики Ярослав  Юрчишин звернув вагу на те, що якісну підтримку, за даними опитування,  мають саме ті політичні  гравці й інституції, які якісно комунікують свої дії з суспільством, закликавши і ЗМІ, і громадських активістів так само активно  комунікувати процес реформ. Однак ця комункація має бути водночас сумлінною, вважає народний обранець.

«Дуже важливо пам’ятати – те, про що ми говоримо, стає важливим для суспільства. Якщо ми зараз почнемо говорити, наприклад,  про проблеми і стагнацію в промисловості і всі канали почнуть про це говорити, то за певний час ця тема може дуже легко переграти тему корупції у важливості», – переконаний Ярослав Юрчишин.

Він схвалив пропозицію громадського сектору про створення міжсекторальних груп підтримки для супроводжень рішень Верховної Ради.

«Бо дуже часто при імплементації реформ виникає багато перепон саме  на рівні виконавців,  і тут потрібна спільна робота, якщо ми хочемо не трансформації, тобто змін  з незрозумілим впливом, а реальних реформ – тобто змін, які люди відчуватимуть на собі», – зазначив народний обранець.

Переходити до змісту і діалогу

Дуже важливо вивчати конкретні прояви корупції – втручання правоохоронних органів в діяльність господарюючих суб’єктів, адміністративні процедури,  скільки забирає часу спілкування з державними органами та інші подібні речі, які дозволяють контролювати успіх або неуспіх антикорупційної політики.

Таку пораду науковцям і експертам, коментуючи результати опитування,  дав народний депутат від  фракції «Європейська Солідарність» Ростислав Павленко.  Тоді влада і  опозиція могли би  працювати над конкретними проблемами у сфері корупції, які ще треба вирішити, каже депутат.

Владі ж час переходити від гасел часів виборчої  кампанії і підігравання очікуванням людей до реальних кроків, які справді зможуть ці очікування реалізувати, наголошує він.

«Тривалий час Верховна Рада витратила на те,  щоб розширити повноваження керівництва цілої низки важливих антикорупційних органів,  з тим щоб у суспільстві виникли сподівання,  що це мало сприяти швидкому реформуванню. Насправді перезавантаження правоохоронних органів,  НАЗК і ДБР,  відбулося зі знаком мінус», – каже народний депутат.

На певних кліше і закликах дуже добре  владу здобувати, але  для того, щоб її не тільки утримати, але й реалізувати обіцянки, варто переходити до змісту і діалогу, підсумував Ростислав Павленко.

 

Залишити коментар

*

Ви можете пропустити до кінця та залишити відповідь. Pinging у даний час недоступні.