Новый Формат

     СПЕЦПРОЄКТИ:      Вибори      Євроінтеграція     Реформи     Транспорт     Децентралізація     Кадрова політика


Карантин: знания, опасения и поведение украинцев

Эпидемия коронавируса в стране и связанный с ней карантин (первый месяц которого как раз закончился) остаются основными событиями, волнующими украинцев в том или ином виде, ведь они приносят с собой определенные изменения, проблемы и страхи в их жизни, а для некоторых оказываются и довольно кардинальными.

Таковы результаты четвертой волны мониторингового проекта RUBICON компании R&B Group (далее — УКР.).

Як і раніше, приблизно 3/4 українців (74%) в тій чи іншій мірі побоюються, що вони самі або їхні близькі можуть захворіти на коронавірус. Однак частка тих, хто дуже боїться цього, в порівнянні з першою хвилею, знизилася (з 40% до 29%). В даний час серед українців спостерігається істотне переважання тих, хто вважає епідемію більш-менш реальною небезпекою, над тими, хто цю небезпеку знаходить в цілому перебільшеною (відповідно, 68% проти 28%).

У порівнянні з попередньою хвилею, було зафіксовано значне зниження частоти згадки респондентами використання таких запобіжних заходів, як перехід на віддалений режим роботи (з 21% до 16%), відмова від користування громадським транспортом (з 56% до 49%), відмова залишати будинок без потреби (з 76% до 71%), дезінфекція поверхонь (з 66% до 59%), часте провітрювання приміщень (з 65% до 56%) і зниження частоти відвідування магазинів (з 64% до 56%).

Сьогодні порівняно невелика частина населення України (5%) має серед особисто їм знайомих людей тих, у кого є підтверджений діагноз про захворювання коронавірусом. Тим не менше, більшість українців (59%) вважає, що все найгірше, пов’язане з коронавірусом, у нас ще попереду. Можливо, з цієї причини три чверті дорослого населення (76%) в цілому підтримує продовження карантину до 12 травня, а більше половини (52%) готове до його продовження і на більш тривалий термін.

Як і раніше, близько 90% українців вважає, що з переходом на карантин у них виникли нові проблеми. Найчастіше до таких відносять появу фінансових труднощів (39% зараз проти 30% в першу хвилю), турботу про здоров’я близьких (22% зараз проти 30% в першу хвилю) і відсутність транспортного сполучення між містами (22% зараз проти 14% раніше).

В даний час значна частина українців (46% проти 39% в першій хвилі) не має ніяких заощаджень. А більшість, у кого є заощадження (29%), вважає, що цього їм вистачить не більше, ніж на місяць проживання. При цьому половина опитаного населення говорить, що рівень їхнього прибутку у цілому зменшився, кожному сьомому українцю тепер важко сплачувати за рахунками. Тоді як кожен п’ятий відмічає, що нинішня ситуація у фінансовому плані не позначилися на них негативно.

В ході поточної хвилі українці, як і раніше, відчували суперечливу гаму позитивних і негативних переживань. Сьогодні, в порівнянні з першою хвилею моніторингу, в соціальних настроях відзначається деяке зниження рівня тривоги (з 38% до 31%) і страху (з 20% до 13%), а також невелике зростання рівня надії (з 32% до 38%).

На сьогоднішній день понад чверть українців продовжує ходити на роботу (28% проти 23% у другій хвилі), а приблизно кожен сьомий (14%) працює віддалено.

Як і тиждень тому, українці найбільше хотіли б, після зняття карантину, зустрітися з родичами (45%), зібратися з друзями (33%), вибратися на природу (29%), вийти на роботу (28%) і відновити прогулянки на свіжому повітрі (23%). Найчастіше вони схиляються до того, що карантин змусив їх більше дбати про здоров’я (44%), відкладати гроші для «фінансової подушки» (33%) і проводити більше часу зі своїми близькими (32%).

Зараз думки українців щодо того, яким буде їхнє життя після карантину, помітно розходяться. У поточній хвилі 48% з них вважало, що їхнє життя після карантину в цілому не зміниться (в 1-ій хвилі їх частка становила 42%), а 43% вважало, що воно зміниться в більшій чи меншій мірі.

В даний час ставлення до діючої влади в основному характеризується двома переживаннями – недовірою, про яку заявляє 37% населення, і підтримкою, яку висловлює 31% українців. Це свідчить про певний розкол громадської думки щодо сприйняття керівництва країни. Досить неоднозначно складається сьогодні і ставлення до дій влади щодо запобігання епідемії коронавируса: 40% населення (при хвилі 1 – 50%) вважають їх в цілому недостатніми, а 47% (при хвилі 1 – 42%) знаходять досить оптимальними.

Що стосується медичних працівників, то сьогодні ставлення до них з боку українців є радше позитивним і характеризується, найчастіше, двома поняттями – підтримкою (42%) і повагою (36%). При цьому населення неоднозначно оцінює готовність вітчизняної системи охорони здоров’я впоратися з нинішньою епідемією: 50% вважає, що з цим завданням вона в цілому впорається (в першій – 44%), а 41% дотримуються протилежних поглядів (в першій хвилі – 46%).

Як і раніше, в оцінках жителями України діяльності перших осіб держави, як правило, спостерігається переважання позитивної складової над негативною. Так, в оцінках діяльності Президента В. Зеленського співвідношення позитивних і негативних становить, відповідно, 55% / 33%, в оцінках діяльності прем’єр-міністра Д. Шмигаль – 28% / 29%, і в оцінках спікера ВР Д. Разумкова – 35% / 30%. І, як і раніше, абсолютно інакше складається співвідношення оцінок діяльності таких відомих політиків, як А. Аваков (15% позитивних і 37% негативних оцінок), Ю. Тимошенко (відповідно, 17% / 44%) і П. Порошенко (15% / 53%).

 

Проект RUBICON – це CATI-опитування ролінгового формату: кожен день відбувається опитування однакового розміру вибіркової сукупності (N=200), репрезентативно статі, віку, населеному пункту та регіону проживання України.

Таким чином, накопичується загальний масив даних, що складається із результативних щоденних масивів.

Це дозволяє не тільки отримувати оперативні дані, а і відслідковувати динаміку щоденно або через певний проміжок часу (що особливо актуально у нестандартних умовах розвитку суспільства, а саме це зараз спостерігається в Україні).

Таким чином, соціологи вийшли на щотижневу вибірку у 1400 респондентів та у цьому звіті проаналізували результати чотирьох хвиль дослідження (I+II+III+IV тижні).

Отже, тут представлені результати роботи із загальною вибіркою в 5620 респондентів, із яких:

-1400 респондентів за першу хвилю (28 березня – 3 квітня 2020 р.)

-1410 респондентів за другу хвилю (4 квітня – 10 квітня 2020 р.)

-1410 респондентів за третю хвилю (11 квітня – 17 квітня 2020 р.)

-1400 респондентів за третю хвилю (18 квітня – 24 квітня 2020 р.)

Очікувана середня помилка вибірки при довірчій ймовірності 0,95 становить +-3,5%.

Залишити коментар

*

Ви можете пропустити до кінця та залишити відповідь. Pinging у даний час недоступні.
Матеріали за темою: Школярі Дніпропетровщини повернулися до офлайн-навчання
Психоемоційний стан українців на карантині: результати опитування
Студенти мають продовжити навчання після 24 січня – позиція МОН
Повернення учнів 9-х та 11-х класів до повноформатного навчання є вкрай необхідним, – Сергій Шкарлет
Адміністративна відповідальність за порушення правил карантину: як суди карають порушників?