17 марта 2020 года Верховная Рада приняла Закон Украины № 530-IX «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины, направленные на предупреждение возникновения и распространения коронавирусной болезни (COVID-19)» (далее — УКР.).

Цей документ, серед іншого, доповнив Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею 44-3 «Порушення правил щодо карантину людей» наступного змісту:

Порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

«Від скількох мінімумів починається зазначена в законі нижня межа штрафів? Від однієї тисячі або від одного мінімуму? Стосовно штрафу для фізичних осіб — у відповіді можна орієнтуватися на відмінок (дискусійно). А стосовно посадових осіб? Тут з відмінками все чітко», — зауважує Олексій Андреєв, голова ГО «Дніпропетровський координаційно-експертний центр з питань регуляторної політики», експерт Мережі UPLAN.

Пан Олексій цікавиться: «Що тоді виходить — штраф для посадових осіб від 34 до 170 тис. грн?»

На думку експерта, це клондайк та «ельдорадо» для осіб, які накладають штрафи. У методології Мін’юсту з виявлення правових норм, які створюють корупцію, такі норми вважаються дефектними й такими, що містять дискреційні повноваження. Занадто велика вилка штрафу застосовується на розсуд чиновника — від майже нуля до майже нескінченності.

«Гарненька альтернатива — пожурити або розстріляти. Став порушник “качати права” — “розстріляти”, підморгнув два рази лівим оком — пожурити. Хочу привітати автора поправки до КУпАП та депутатів ВР з видатним корупційно-законодавчим “епік фейлом”», — резюмує експерт.