Новый Формат

     СПЕЦПРОЄКТИ:      Вибори      Євроінтеграція     Реформи     Транспорт     Децентралізація     Кадрова політика     COVID-19


Держава і громадянське суспільство: алгоритм взаємодії

Наразі в Україні завершується період реалізації чинної Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства, яка розрахована на 2016-2020 роки. І громадська спільнота активно включилась у процес підготовки нової Стратегії.

Але дуже важливо, аби у цьому процесі, крім громадських об’єднань, брали участь зацікавлені представники органів влади. Адже саме спільна робота над Стратегією може згуртувати усіх стейкхолдерів і сформувати дороговказ для сталого розвитку громадянського суспільства як основи Української держави.

Ще важливіше, аби завдання нової Стратегії були належним чином реалізовані.

Для руху уперед важлива думка громадськості і влади

Аби з’ясувати думку громадських лідерів і посадових осіб державних органів щодо стану та перспектив розвитку владно-громадських відносин, експерти Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN звернулись до них через портал «Громадський простір» з проханням відповісти на декілька запитань:

  • Які основні завдання має вирішувати державна політика сприяння розвитку громадянського суспільства?
  • Що не так зараз у реалізації цієї державної політики?
  • По яких критеріях варто оцінювати ефективність державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства?
  • Якою є роль органів державної влади та органів місцевого самоврядування у подальшому розвитку громадянського суспільства?
  • Якою є роль громадянського суспільства у створенні умов та забезпеченні свого сталого розвитку?

Станом на кінець квітня в цьому опитуванні узяли участь 32 особи, які представляють більшість регіонів України. Серед них: 20 професійних досвідчених керівників громадських об’єднань і громадських діячів, з яких троє — депутати міських рад обласних центрів; 5 представників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування; 5 науковців, у т.ч. один доктор і чотири кандидати наук, які активно займаються громадською діяльністю; 2 представники комунальних установ. Загалом серед учасників опитування 10 є експертами Мережі UPLAN.

Відповіді експертів на запитання анкети дозволяють зробити певні узагальнення та деякі попередні висновки.

Завдання державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства

Основними завданнями, які має вирішувати державна політика сприяння розвитку громадянського суспільства, більшість експертів вважають законодавче закріплення різних форм демократії участі. Причому правова база створення та діяльності організацій громадянського суспільства (ОГС) має формуватись за європейськими стандартами. Державою мають бути також створені умови для здійснення ОГС ефективного громадського контролю за діяльністю органів влади.

Серед основних завдань державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства респонденти також бачать надання ОГС державної фінансової підтримки, зокрема, через заснування окремого Фонду, впровадження відсоткової філантропії та ендаументу.

З метою удосконалення державної політики розвитку громадянського суспільства експерти вважають за необхідне запровадити механізм оцінювання ефективності її реалізації. При цьому чимале значення має громадянська освіта і розвиток громадянської культури у населення.

Проблеми, пов’язані з реалізацією державної політики

Щодо визначення основних проблем у реалізації вказаної державної політики. відповіді респондентів були більш одностайними: переважна більшість з них вважають, що головною проблемою у сфері владно-громадських відносин є те, що органи влади не розуміють ролі і користі громадянського суспільства в державотворенні.

При цьому майже половина респондентів впевнені, що органи влади, посадові особи та депутати вбачають в ОГС своїх конкурентів. З іншого боку, органи влади не знають, що і як треба робити для сприяння розвитку громадянського суспільства. Навіть розуміючи його користь, органи влади не мають і достатньої компетенції працювати з ОГС стало і результативно.

Частина опитаних констатує, що проблеми у реалізації державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства існують через те, що в державі відсутня виконавча дисципліна і відповідальність посадових осіб за стан справ у цій сфері.

Значна частина експертів вважає, що доступ громадськості до участі в управлінні державними та місцевими справами, до соціального замовлення як джерел бюджетних ресурсів свідомо блокується органами влади.

А дехто вбачає причину цих проблем у тому, що само громадянське суспільство в Україні є неконсолідованим, слабким і не може за себе постояти.

Більшість експертів сходяться на думці, що причини цих негараздів криються у відсутності належної взаємодії між органами влади і громадянським суспільством.

За якими критеріями варто оцінювати ефективність державної політики у сфері розвитку громадянського суспільства

Дискусія щодо необхідності оцінювання ефективності державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства вже давно триває в Україні. Але, на жаль, дотепер ані влада, ані інститути громадянського суспільства не виробили адекватних критеріїв та індикаторів для оцінювання цієї ефективності.

Це завдання мала вирішити Координаційна рада сприяння розвитку громадянського суспільства, утворена при Президентові України у 2016 році. Але через її незадовільну роботу і відсутність належної уваги з боку уряду та АПУ це завдання не було виконано.

Тож організатори опитування звернулись до експертів по рекомендаціях щодо критеріїв оцінювання ефективності державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства. У відповідях на це запитання думки розділились.

Більшість респондентів пропонує основним критерієм для оцінювання ефективності державної політики у сфері розвитку громадянського суспільства вважати частку пропозицій інститутів громадянського суспільства, врахованих органами публічної влади у своїй діяльності.

При цьому експерти пропонують оцінювати ефективність реалізації державної політики за критерієм відповідності національного законодавства щодо діяльності інститутів громадянського суспільства європейським стандартам.

Значна частина респондентів вважає необхідним застосовувати як критерій ефективності державної політики обсяги бюджетної підтримки ОГС на конкурсних та безконкурсних засадах, а також розвиненість інфраструктури громадянського суспільства, до якої, зокрема, належить кількість ОГС та чинний механізмів громадської участі.

Частина респондентів вважає, що ефективність державної політики у цій сфері слід оцінювати за ступенем участі ОГС у соціально-економічному розвитку територій.

Деякі експерти запропонували доповнити перелік вказаних критеріїв такими, як критерії Євробарометру (регулярні опитування громадської думки, що проводяться у країнах Євросоюзу під егідою Європейської Комісії), а також критеріями, які застосовує Творчий центр ТЦК та Національний інститут стратегічних досліджень.

Як надалі розвиватися громадянському суспільству: за підтримки влади чи самостійно?

Важливо було дізнатись думку експертів що того, якою має бути роль органів державної влади та органів місцевого самоврядування у подальшому розвитку громадянського суспільства.

У відповіді на це запитання думки респондентів були майже одностайними: переважна більшість з них вважають, що потрібні рівноправні партнерські відносини на основі реалізації Національної стратегії державної політики сприяння розвитку ГС як пріоритетного напрямку політики держави.

Майже половина експертів вважає, що саме органи місцевого самоврядування мають бути каталізаторами впровадження інструментів демократії, а роль органів виконавчої влади має поступово зменшуватись.

З іншого боку, частина опитаних впевнена, що саме органи виконавчої влади мають бути основною ланкою впровадження державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства.

І менша частина респондентів вважає, що в розвитку громадянського суспільства роль будь-яких органів публічної влади має бути лише допоміжною.

Громадянське суспільство — основа сталого розвитку держави

В умовах, коли історія розвитку України, особливо у бурхливі революційні періоди демонструє роль, що зростає, громадянського суспільства, цікаво було дізнатись думку експертів, якою вони бачать роль самого громадянського суспільства у створенні умов та забезпеченні свого сталого розвитку.

Переважна кількість опитаних вважає, що громадянське суспільство має бути повноправним суб’єктом державної політики сприяння його розвитку.

Важливо, що більшість експертів, які узяли участь в опитуванні, розглядають громадянське суспільство як своєрідний «кардіостимулятор» розвитку суспільства, як ключову ланку розбудови в Україні демократичної, соціальної, правової держави.

Частина респондентів звернула увагу на таку важливу роль, а по суті місію громадянського суспільства, як виробляти соціальний капітал, що базується на взаємній довірі, співробітництві та взаєморозумінні, який має об’єднати українське суспільство.

І лише незначна кількість експертів вважає, що громадянське суспільство є за своєю природою розмаїтою і не дуже консолідованою спільнотою, де існує конкуренція, яка, водночас, стимулює розвиток.

Підбиваючи підсумки попереднього аналізу відповідей експертів на запитання анкети, можна констатувати, що більшість з наявних проблем у сфері розвитку громадянського суспільства йде від недостатньої комунікації між владою і громадськістю.

Налагодженню нормальних, конструктивних владно-громадських стосунків заважає нестача знань у кожній зі сторін про іншу, а також нестача кваліфікації для співпраці у тих, від кого залежить ефективність цієї взаємодії.

Дається взнаки і нестача уваги держави до розвитку ГС, а також слабка виконавча дисципліна і відповідальність посадових осіб за стан справ у цій сфері.

Ефективність державної політики розвитку ГС пропонується оцінювати за впливом ОГС на порядок денний органів влади, за ступенем розвиненості інфраструктури громадянського суспільства та обсягами його бюджетної підтримки.

Щодо ролі органів публічної влади у подальшому розвитку ГС — потрібні рівноправні партнерські відносини усіх на основі реалізації Стратегії державної політики сприяння розвитку ГС.

Місія ГС — налагоджувати та впорядковувати стосунки між людьми, між людьми і владою, стимулювати державу до розвитку, захищаючи демократичні цінності, права людини і справедливість.

Враховуючи, що дослідження стану і перспектив розвитку громадянського суспільства триває, пропонуємо тим, хто хотів би долучитись до нього, заповнити анкету, розміщену на «Громадському просторі».

Джерело: Громадський простір

Андрій Крупник,
директор Одеського інституту соціальних технологій,
експерт ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення»
і Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN,
доцент ОРІДУ НАДУ при Президентові України

Алла Орлова,
заступниця директора Одеського інституту соціальних технологій,
аспірантка ОРІДУ НАДУ при Президентові України,
експертка Мережі UPLAN

Залишити коментар

*

Ви можете пропустити до кінця та залишити відповідь. Pinging у даний час недоступні.
Матеріали за темою: Долучайтеся до підготовки першого плану заходів з реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства!
Як ОГС подавати відомості про КБВ – експертні думки
Мінцифра запрошує до громадського обговорення проєкту постанови про національну платформу ВзаємоДія
Громадянське суспільство — головний партнер для влади: українські та західні політики й експерти про реформи в Україні
Розроблено Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021—2026 роки