Новый Формат

     СПЕЦПРОЄКТИ:      Вибори      Євроінтеграція     Реформи     Транспорт     Децентралізація     Кадрова політика     COVID-19


Які можливості громадської участі в місцевому самоврядуванні є у дніпрян?

Локальним документом, який визначає особливості участі громадян в управлінні містом, є Статут територіальної громади. У Дніпрі такий документ затверджений у 2001 році, нещодавно прийнято новий. Про те, які інструменти громадської участі доступні дніпрянам, розповіла Анна Колохіна, голова ДЦСД, регіональна координаторка Мережі UPLAN у програмі «Шах і мат» телеканалу «Відкритий».

Нещодавно проведене дослідження доступності інструментів громадської участі містянам під час карантину показало, що насправді з переліку, визначеного Статутом 2001 року, не так багато було можливостей задля того, щоб протягом цих 2 місяців висловити свою думку стосовно тієї чи іншої ситуації.

Та насправді як попередньою редакцією Статуту, так і затвердженою 20 травня 2020 року, передбачено багато форм участі дніпрян у здійсненні місцевого самоврядування .

Місцеві вибори. Раз на 5 років ми можемо брати участь у виборах, обирати і бути обраними, і це дозволяється чинним законодавством. Але ми розуміємо, що раз на 5 років – це недостатньо задля того, щоб впливати на процеси, які відбуваються.

Місцевий референдум. Тут ми обмежені, оскільки досі немає ухваленого Верховною Радою Закону не тільки про місцеві референдуми, а й про всеукраїнський референдум. Тож на сьогоднішній день цей інструмент нам недоступний, але в Статуті він виписаний.

Загальні збори громадян за місцем проживання. Ця форма участі має місце у нашому місті, але за умов карантину вона нам недоступна, оскільки більше 10 осіб неможливо зібратися через карантинні обмеження.

Місцеві ініціативи. Це той інструмент, який взагалі не використовується мешканцями Дніпра. Експерти з питань місцевого самоврядування зазначають, що це гарний інструмент. Як він працює: потрібно зібрати певну кількість підписів, певну ініціативну групу, яка пропонує розглянути на засіданні міськради певний проект рішення. Відповідно до старої версії Статуту потрібно було 250 таких членів ініціативної групи, які мали підписатися задля того, щоб рішення було винесено на розгляд. Але фахівці говорять, що задля того, щоб цей документ взагалі був розглянутий міськрадою, потрібно фахово його виписувати. В умовах карантину власне цей інструмент і міг би бути задіяний, оскільки не потрібно збиратися в одному місці великій кількості людей, якщо йде збір підписів — це можливо зробити навіть на вулиці, тим більше, що в умовах карантину всі мають знаходитися на вулиці з документом, що підтверджує особу, тобто її можна легко ідентифікувати. Тож цей механізм міг би спрацювати.

Громадські слухання. Вони проводилися у Дніпрі, інше питання: як відбувається інформування про ці громадські слухання. Вони скликаються за ініціативою або органів місцевого самоврядування, або знову ж таки ініціативною групою у кількості 250 осіб. На сьогоднішній день бачимо, що є багато зловживань: оскільки рішення про час, місце проведення громадських слухань ухвалюється міським головою, то дуже часто вони проходять у будній день, у робочий час. Тобто невелика кількість мешканців може взяти в них участь. Також має місце недостатнє інформування про їхнє проведення.

«Чого нам взагалі бракує – це чітких процедур проведення і загальних зборів за місцем проживання, і громадських слухань. Рекомендація дніпровських експертів Мережі UPLAN власне полягає у тому, що потрібно розробити та ухвалити Положення про їхнє проведення, де б чітко і прозоро була виписана ця процедура», — зазначає Анна Колохіна.

Нова версія Статуту ще офіційно не опублікована на сайті Дніпровської міськради в рішеннях, є лише проект документу від 4 травня. Тобто говорячи зараз про нову редакцію, маємо на увазі оцінку проектного документу.

Також старою версією Статуту було передбачено участь громадян у громадських організаціях, профспілкових, творчих об’єднаннях, участь у консультативно-дорадчих органах і інші форми участі громадян.

Що стосується інших форм, у Статуті сказано, що громадяни не обмежені в цих формах участі, зокрема перелічені такі, як проведення громадських експертиз. Цей напрямок у нас дуже недорозвинутий, і справа навіть не в тому, що немає співпраці з ОМС, а в тому, що у нас не так багато ГО, які мають професійний потенціал для здійснення громадської експертизи. Йдеться про те, що є певна процедура, потрібні фахівці в певних галузях, потрібно вміти працювати з документами, розуміти, які документи запитувати у міськради, щоб розібратися у питанні і винести експертне судження. Це той інструмент, який у нас дуже рідко застосовується. Але тим не менш, якщо ми дійсно хочемо впливати, то це той самий дієвий, конструктивний інструмент, який міг би допомогти.

Окрім того, в інших формах участі громадяни можуть долучатися до роботи в різних робочих комісіях, робочих групах, але прикладів небагато. Також громадяни можуть власним коштом робити якісь новації або покращення, і це теж вважається формою участі у місцевому самоврядуванні.

У новій редакції Статуту з’явилися форми участі, які вже практикуються в місті не один рік, вони достатньо успішні, сучасні. Так додалася окрема стаття, що стосується партиципаторного бюджетування (бюджету участі). На сьогоднішній день, як свідчать результати проведеного дослідження, це найбільш успішна форма за показником залучення мешканців міста. Оскільки голосування за відповідний проект бюджету участі відбувається шляхом Bank-ID, ми розуміємо, що там не може бути зловживань з ідентифікацією. Так приблизно 10% містян проголосували у минулому році. Тобто бачимо, що містяни активно долучаються. Хоча є певна критика стосовно тематики проектів, що подаються до бюджету участі. Хотілося б, щоб він спрямовувався на ті ініціативи, які не передбачені місцевим бюджетом і взагалі тими повноваженнями, які є у нас для місцевого самоврядування.

Ще один інструмент – електронні петиції. З тієї кількості петицій, які були опубліковані, досить невелика частка взагалі отримала необхідну кількість голосів. Ще більш невелика кількість розглядається міськрадою і ухвалюються відповідні рішення. Петиції, стосовно яких були ухвалені рішення міськради: у 2018 році — 2 петиції — про вилов безпритульних котів у Дніпрі та про прибудування спортивної зали до основної будівлі Вальдорфської школи; у 2019 році — про збільшення фінансування Програми сприяння діяльності ОСББ і ЖСК до 120 млн грн і про патрулювання спальних районів міста силами Національної поліції та Національної гвардії. Це ті питання, які відносяться до діяльності ОМС і нічого такого інноваційного тут не видно. У 2020 році міськрада підтримала петицію мешканців Індустріального району, що просять їх захистити від шкідливих витоків підприємства «Потоки». Власне це все.

У новій редакції Статуту кількість підписів, яку необхідно зібрати для розгляду петиції, збільшено до 3000. Лунають думки, що на сьогоднішній день це взагалі неможлива цифра і про цей інструмент можна забути. Звісно є певні ризики, але у дніпрян завжди є такий інструмент громадської участі, як місцева ініціатива.

«Не треба обмежуватися електронними інструментами участі. Дніпряни мають багато інших можливостей. Про них треба широко інформувати і активніше користуватися ними», — резюмує Анна Колохіна.

Залишити коментар

*

Ви можете пропустити до кінця та залишити відповідь. Pinging у даний час недоступні.
Матеріали за темою: Дніпровська експертка Анна Колохіна: 65% українців задоволені обслуговуванням у держустановах
Про що мріють українці та чи здійснюється бажане?
Трансформація громадянського суспільства після Революції Гідності: здобутки та виклики
Місцеві вибори: аналіз тенденцій та завдання на майбутнє
Народовладдя у Дніпрі: передвиборчі обіцянки у програмах політичних партій