Новый Формат

     СПЕЦПРОЕКТЫ:      Выборы      Евроинтеграция     Реформы     Транспорт     Децентрализация     Кадровая политика


Як працювати неурядовим аналітичним центрам у ситуації невизначеного майбутнього?

Якою має бути стратегія виживання неурядових аналітичних центрів під час пандемії COVID-19? Як think tanks мають продовжувати ефективно працювати під час економічної кризи? Як керувати відносинами з партнерами, донорами та союзниками? Як підходити до стратегічних комунікацій і пошуку джерел фінансування у нових обставинах?

Щоб відповісти на ці питання, керівники аналітичних центрів з понад 80 країн зібралися для участі у заході «Global Think Town Hall III: Від солідарності до рішень для збереження життя та засобів до існування». Обговорення тривали онлайн з 30 червня по 10 липня 2020 року та були організовані Програмою «Think Tanks and Civil Society Society» (TTCSP) Інституту Лаудера в Університеті Пенсільванії (США).

Серед учасників були й представники двох українських неурядових аналітичних центрів: Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (м. Київ) та Дніпровського центру соціальних досліджень (м. Дніпро).

Під час заходу п’ять робочих груп, зосереджених на кризі охорони здоров’я, економічному оздоровленні, вразливому населенні, міжнародному співробітництві та нових моделях організації діяльності аналітичних центрів, презентували свої результати досліджень за останні місяці. Ці робочі групи обговорювали стратегічні рекомендації, орієнтовані на дії, а також позитивні втручання, що відбуваються у різних країнах.

Захід мав важливе значення для визначення ролі та наступних кроків аналітичних центрів під час пандемії COVID-19.

Отже, які ключові висновки й рекомендації робочої групи щодо нових операційних моделей діяльності, комунікацій та фінансування неурядових аналітичних центрів?

РЕКОМЕНДАЦІЯ 1: Вирізняйтеся поміж інших

  • Визначте пріоритетні питання щодо чіткої комунікації із зацікавленими сторонами
  • Створюйте альянси з медіа

Під час пандемії неурядові аналітичні центри мають сформувати для себе найбільш пріоритетні питання і задля їхнього вирішення визначити безпечні та дієві способи комунікації зі стейкхолдерами.

Проведення заходів в офлайн-режимі потребує від організацій вироблення та дотримання внутрішніх політик стосовно забезпечення безпеки життя та здоров’я всіх учасників таких заходів.

Комунікація з медіа буде ефективною лише у тому разі, якщо неурядові аналітичні центри будуть спроможні використовувати всі інноваційні та привабливі засоби подання власних аналітичних продуктів. Ідеться, зокрема, й про такі, що допомагають максимально візуалізувати контент та скоротити його обсяги. Адже це важливо для цифрових ЗМІ.

РЕКОМЕНДАЦІЯ 2: Ознайомтеся з можливостями цифрових заходів

  • По-новому уявіть собі залучення вашого аналітичного центру на цифровій арені
  • Розвивайте гібридні події

Діджиталізація зараз дозволяє проводити безліч заходів у режимі онлайн. А тому велика кількість аналітичних центрів, які мають порівняно невеликі обсяги фінансування, нарешті отримали змогу організовувати свої події з мінімальними бюджетами.

Проведення заходів в онлайн-режимі має очевидні переваги: мінімальні витрати із можливістю максимально широкого залучення.

Проте викликом під час пандемії залишається ефективна адаптація традиційних методів проведення заходів до режиму онлайн.

Очевидно, що виступи спікерів та модераторів під час заходів мають бути динамічнішими та лаконічнішими. Доречно використовувати інтерактивні методи, наприклад, опитування. Це дозволить збільшити рівень залученості аудиторії до дискусії.

РЕКОМЕНДАЦІЯ 3: Перемістіть співпрацю з аналітичними центрами за межі окремих проєктів

  • Перенаправляйте та розширюйте пріоритети ваших досліджень
  • Підвищуйте мультидисциплінарність у різних областях політики

У часи пандемії коронавірусу аналітичні центри мають активно впроваджувати нові методи досліджень. Але традиційний систематичний глибокий аналіз має залишатися пріоритетним, оскільки аналітики, які працюють у think tanks, не є журналістами.

Зараз є потреба у мультидисциплінарних дослідженнях, які охоплюватимуть різні області політики. Проте є наскрізні глобальні проблеми, такі як міграція, геополітика, сталий розвиток, — і вони мають відображатися в інших дослідженнях.

Співпраця між аналітичними центрами має перейти на наступний етап. Від роботи у різних мережах ми маємо перейти до проведення спільних досліджень.

РЕКОМЕНДАЦІЯ 4: Диверсифікуйте джерела фінансування та залучення донорів

  • Розгляньте взаємодію з приватним сектором як партнерську, а не лише як суто донорську
  • Будуйте партнерські стосунки з іншими інститутами громадянського суспільства

Фінансування є сенситивним питанням для багатьох неурядових центрів. Адже через пандемію, за словами представників деяких think tanks, вже у 2020 році обсяги фінансування зменшилися від 10% до 50%. І якщо ситуація з COVID-19 не зміниться, у 2021 році неурядові аналітичні центри прогнозують зменшення фінансування ще на 10-40% порівняно з попередніми роками.

Можливими стратегіями залучення фінансування є більш персоналізоване та глибоке залучення (як важливої частини) донорів до досліджень аналітичних центрів. Це можна робити за допомогою соціальних медіа, щоб донори розуміли важливість виконання таких досліджень. Також дуже важливо робити фінансову звітність аналітичних центрів прозорою та відкритою.

Анна Колохіна,

голова правління Дніпровського центру соціальних досліджень,

регіональна координаторка Громадської мережі публічного права

та адміністрації UPLAN у Дніпропетровській області

Оставить комментарий

*

Вы можете пропустить до конца и оставить ответ. Pinging в настоящее время не доступны.
Материалы по теме: Гендерний аналіз провідних неурядових аналітичних центрів України
Соціальний медіа маркетинг у діяльності українських think tanks: результати дослідження