Новый Формат

     СПЕЦПРОЄКТИ:      Вибори      Євроінтеграція     Реформи     Транспорт     Децентралізація     Кадрова політика     COVID-19


В шаге от второй волны коронавируса: что волнует украинцев в сфере здравоохранения

92% граждан считают, что им не пришлось переболеть коронавирусом. В то же время 5% заявили, что они или их родственники перенесли КОВИЗ / COVID-19, 3% — затруднились ответить (далее — УКР.).

У регіональному розрізі мешканці західних (8,6%) та центральних (5,4%) областей частіше висловлювали впевненість у тому, що хворіли на коронавірус, ніж жителі південних (2,4%) та східних (2,7%) регіонів. У віковому розрізі українці старше 50 років частіше висловлювали думку, що самі чи їхні родичі перенесли хворобу, ніж представники інших вікових груп.

Про це свідчать результати дослідження, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва» з 3 по 9 липня 2020 року.

35% українців впевнені, що найбільше зусиль для стримування пандемії КОВІЗ/COVІD-19 доклали лікарі та медпрацівники. Друге місце ділять місцева (21%) та центральна влада (19%). На третьому – волонтери та громадські організації (17%), далі – самі громадяни (14%). Порівняно з цим, зусилля великого бізнесу як найбільший внесок оцінили лише 2%, а місцевих осередків політичних партій – менше 1%. 15% громадян вважає, що взагалі ніхто не доклав значних зусиль для стримування епідемії коронавірусу. У регіональному розрізі зусилля лікарів відносно вище оцінили у південних (41%) та західних (39%) областях; внесок місцевої влади найчастіше відзначали теж на Півдні України (31%); роль Президента та Уряду найкраще оцінили у західних (24%) та центральних (22%) областях; роботу волонтерів та  громадських організацій рівномірно схвалювали в усіх макрорегіонах, крім Сходу України. Цікаво, що у східних областях, порівняно з країною в цілому, найвища частка тих, хто заперечує будь-чий внесок у стримування коронавірусу – 25%.

Більшість громадян (51%) вважає, що головну відповідальність за якісну охорону здоров’я та підготовку медичних закладів до роботи в умовах пандемії несе профільне міністерство. Ще 17% українців головну відповідальність покладають на Президента України, що вдвічі більше, ніж кількість тих, хто покладає відповідальність на Уряд. Показово, що на відповідальності Президента за підготовку до пандемії частіше говорили респонденти у західному і центральному макрорегіонах.

За рік від часу попереднього дослідження (червень 2019 р.)  громадська думка щодо структури та гостроти проблем у сфері охорони здоров’я практично не змінилася. Для 41% українців найбільшою проблемою залишається зростання цін на ліки, якими вони найчастіше лікуються. Другою за значущістю проблемою є  брак кваліфікованої допомоги з боку лікарів під час хвороби, вона лишається актуальною для 27% респондентів. Третє місце поділили одразу три проблеми: 20% громадян заявили, що могли здати необхідні аналізи чи пройти призначену діагностику лише за гроші; 19%  відзначили, що запис до лікаря чи отримання довідок стали ще більш складними і заплутаними; і 19% поскаржилися на погіршення ситуації з швидким і якісним наданням невідкладної допомоги. Варто зазначити, що гострота сприйняття проблем зростання вартості ліків більшає з віком респондентів.

Водночас із позитивних змін, які люди відчули за останні 12 місяців, перше місце лишається за можливістю обрати лікаря-терапевта чи сімейного лікаря, якому довіряєш. Про це заявили 39% опитаних (у 2019 р. таких було 46%). Проте впала частка тих, хто відзначив зменшення часу на отримання невідкладної допомоги: з 8% у 2019 р. до 5% у 2020 р. Частота згадування інших позитивних зрушень в охороні здоров’я теж не змінилася за цей час: можливість безплатно здавати аналізи та проходити необхідну діагностику – було 13,5%, стало 14%, можливість отримувати безкоштовні ліки – було 15,4%,  стало 13,5%, спрощення запису до лікаря і отримання необхідних медичних довідок – було 15%,  стало 12%. Найбільше відзначали можливість обрати вартого довіри лікаря у західних областях (52%). У східних областях відносно краща ситуація з отриманням безплатної діагностики та безкоштовних ліків (18% та 16% відповідно).

На думку громадян, першочерговими заходами реформування охорони здоров’я мають бути:
— зменшення вартості ліків – 50% (у 2019 р. так вважали 59% українців);
— встановлення відповідальності лікарів за здоров’я пацієнтів та результати лікування – 30% (у 2019 р. – 34%);
—  забезпечення лікарень і поліклінік якісним, новітнім обладнанням для лікування і діагностики – 29% (у 2019 р. – 31%);
— забезпечення невідкладної допомоги усім необхідним в усіх населених пунктах – 29% (у 2019 р. – 38%);
— збільшення кількості професійних лікарів-терапевтів і сімейних лікарів – 28,5% (у 2019 р. – 30%).

 

Порівняно з 2019 роком суттєво знизилася увага українців до таких питань реформи охорони здоров’я, як:
— припинення практики «добровільних» поборів у лікарнях, поліклініках і пологових будинках – у 2019 році це питання віднесли до першочергових 30% опитаних, а тепер лише 20%;
— забезпечення обов’язкової, безплатної та якісної вакцинації для усіх, хто цього потребує: було 23%, стало – 15%;
— підвищення контролю за якістю медичної освіти: було 25%, стало – 17%;
— встановлення прозорих та доступних ціни на медичні послуги в лікарнях: було 24%, стало – 17%;
— підвищення оплати праці лікарів та медперсоналу: було 21%, стало – 13%;
— боротьба з корупцією та круговою порукою серед керівників медичних закладів та установ: було 21%, стало – 12%;
— протидія поширенню сфальсифікованих ліків: було 21%, стало – 10%.

Водночас опитування показало певні регіональні відмінності стосовно важливості деяких першочергових заходів:
— у південних областях громадяни частіше вимагали припинити практику «добровільних» поборів у лікарнях, поліклініках і пологових будинках та встановити відповідальність лікарів за здоров’я пацієнтів та результати лікування. Показово, що на Півдні України (і на Заході) також більше тих, хто не вважає, що лікарям треба додатково доплачувати, щоб гарантувати якість допомоги у майбутньому;
— у західних та східних областях у пріоритеті – забезпечення лікарень та поліклінік якісним, новітнім обладнанням для лікування та діагностики;
— у центральних областях першочерговим завданням вважають збільшення кількості професійних лікарів-терапевтів і сімейних лікарів.

Відповідаючи на запитання «Скільки грошей протягом останнього року Ваша родина в середньому на місяць витрачала на ліки та лікування?», 13% респондентів заявили, що взагалі нічого не витрачали, 15% – витрачали до 200 грн на місяць, 24% – віддавали від 200 до 500 грн на ліки, 19% – платили від 500 до 1000 грн, 7% – витрачали від 1000 до 2000 грн, і майже 9% – віддавали на ліки та лікування понад 2000 грн на місяць. Опитування показало, що з віком витрати українців на ліки та лікування значно зростають.

Більше третини опитаних (35%) підтвердили, що за останні 12 місяців їм доводилося доплачувати за прийом у лікаря чи медичну процедуру. 39% не зверталися за такими послугами, 23% – не доплачували, а 3% – не відповіли на запитання.

70% громадян переконані, що лікарям не потрібно доплачувати, щоб гарантувати у майбутньому якісну допомогу. Втім, 19% вважають, що доплачувати варто, а ще 11% не змогли відповісти. При цьому на Заході та на Півдні країни 77% респондентів не бачать потреби в додатковій оплаті. Найбільше тих, хто поділяє думку, що лікарям варто додатково доплачувати, – на сході країни (27%).

Відповідаючи на запитання «Хто з перелічених осіб обстоює інтереси громадян у процесі реформування системи охорони здоров’я?», 19% громадян назвали чинного міністра Максима Степанова, 16% – Президента України Володимира Зеленського, 15% – лікаря і блогера Євгенія Комаровського, 14% – головного санітарного лікаря Віктора Ляшка. За екс-міністра Уляну Супрун висловилися 6%, за голову комітету з питань охорони здоров’я Михайла Радуцького – 3%. 35% громадян вважає, що ніхто з перелічених осіб не обстоює їхні інтереси. Найбільше скептиків проживає у південних (40,5%) та східних (44%) областях. Найбільше симпатиків Комаровського і Супрун проживає на Заході країни, водночас жінки частіше довіряють Комаровському, ніж чоловіки. У Президента як захисника інтересів більше вірять у західних та центральних областях і серед наймолодшої вікової групи (18–29 років).

 

 

 

Залишити коментар

*

Ви можете пропустити до кінця та залишити відповідь. Pinging у даний час недоступні.
Матеріали за темою: В усіх центрах масової вакцинації м. Дніпро (адреси) тепер є «PFIZER» і «MODERNA»
За добу на Дніпропетровщині виявили 34 нові випадки коронавірусу
На Днепропетровщине выявили 467 новых случаев коронавируса
Покупки онлайн, минимум поездок и застолье в узком кругу: как безопасно отметить новогодние праздники (ПОЛЕЗНО)
На Днепропетровщине зафиксировали 462 новых случая COVID-19