Новый Формат

     СПЕЦПРОЄКТИ:      Допомога ВПО      Відбудова України      Євроінтеграція     Реформи     Децентралізація                                                                                Корупція      Декомунізація      Е-урядування      Кадрова політика     Вибори


Як змінилися уподобання та інтереси українців до ЗМІ

Пандемія коронавірусу та заходи карантину помітно вплинули на структуру споживання інформації громадянами України. В першу чергу, серед українців у цілому зріс попит на інформацію, оскільки по багатьох позиціях помітне зростання часток авдиторії без падіння по інших позиціях.

Про це свідчать результати дослідження, проведеного на замовлення ГО «Детектор Медіа» Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» спільно  із соціологічною службою Центру Разумкова з 14 по 19 серпня 2020 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей.

  • Хоча центральні українські телеканали залишаються найбільш популярним джерелом – їх дивляться 75% респондентів, на друге місце вирвалися соціальні мережі – їхня частка зросла з 24% у 2019 до 44% у 2020.
  • Значно зросла частка тих, хто отримує інформацію від родичів та друзів – із 11% до 23%. Поки що ця позиція конкурує за третє місце із українськими інтернет-ЗМІ, з яких інформацію про Україну та світ отримували не менше 27% респондентів.
  • Далі йдуть меседжери (Viber, Telegram, WhatsApp тощо) з часткою 11%, українські загальнонаціональні радіостанції та місцеве телебачення, про які згадали майже по 9% респондентів, українські загальнонаціональні друковані видання (8%) та місцеві інтернет-ЗМІ (6%).
  • Російське телебачення лишається одним з основних джерел інформації для майже 6% респондентів. Аналіз даних опитування показав, що російські телеканали найчастіше дивляться респонденти старше 50 років, які проживають у східних областях України (де частка глядачів сягає 12% серед опитаних респондентів).
  • Також, на нашу думку, пандемія COVID-19 призвела до більшого попиту на місцеві друковані видання. Якщо у 2019 їх згадали трішки менше 2% респондентів, то в 2020 їхня частка зросла до 4%. Аналіз даних опитувань свідчить, що таке зростання відбулося за рахунок респондентів віком від 50 років і старше, які мешкають у сільській місцевості та малих містах.
  • До джерел, частка яких не перевищує похибку опитування, потрапили місцеві радіостанції, російські сайти та друковані видання, ЗМІ окупаційних адміністрацій так званих «ЛНР-ДНР».

На вибір певних джерел інформації впливає вік респондентів. Зокрема, соціальним мережам віддають перевагу респонденти двох наймолодших вікових груп: майже 70% серед осіб віком 18-29 років, та 64% серед осіб віком 30-39 років, тоді як серед респондентів віком 60 років і старше таких лише 14%.

Водночас українські загальнонаціональні телеканали перетворюються на першоджерело інформації переважно для громадян солідного віку: їх дивляться 90% респондентів віком 60 років і старше, 85% – віком 50-59 років, 78% – віком 40-49 років, 65% – віком 30-39 років та 54% – віком 18-29 років.

Цікаво, що месенджери (Viber, Telegram, WhatsApp тощо) були джерелами інформації частіше для респондентів з великих міст (24% у містах-мільйонниках та 14% у містах населенням від 100 тис. до 1 млн) та людей, що належать до двох наймолодших вікових груп (21% серед респондентів віком 18-29 років та 15% віком 30-39 років).

Це дослідження проведене на замовлення ГО «Детектор Медіа» Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» спільно  із соціологічною службою Центру Разумкова з 14 по 19 серпня 2020 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2022  респондентів віком від 18 років методом інтерв’ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Залишити коментар

*

Ви можете пропустити до кінця та залишити відповідь. Pinging у даний час недоступні.
Матеріали за темою: Соціальна політика в Україні у воєнний час: результати дослідження
Яке місце Україна посідає у рейтингах та індексах прозорості
Як підтримують Україну країни ЄС?
Наскільки ефективно працюють антикорупційні органи? Результати дослідження
Місто Дніпро – лідер у рейтингу кримінальних міст України