Новый Формат

     СПЕЦПРОЄКТИ:      Вибори      Євроінтеграція     Реформи     Транспорт     Децентралізація     Кадрова політика


Приняли. Что получат украинцы от бюджета 2021 года

Предприниматели, медики, пенсионеры, агропроизводители, водители, власть и другие. Как повлияет принятый накануне Радой бюджет страны на разные категории — пишет Экономическая правда (далее — УКР.).

Бюджетний процес в Україні нагадує поле бою.

З одного боку стоять політики, що женуться за рейтингами, вимагаючи збільшення видатків на все «хороше»: підтримку культури, освіти, медицини, спорту, історичної спадщини та багато іншого.

З іншого боку – сувора реальність, в якій можливостей профінансувати всі «благі наміри» ніколи не вистачає.

У 2020 році «бій» затягнувся. Верховна Рада повернулась до старої традиції ухвалення бюджету «під ялинку». Через це до останнього українці жили у невизначеності щодо того, які сюрпризи для них готує держава.

Хто виграв від протистояння політиків і реальності?

МЕДИКИ

Передовиків боротьби з коронавірусом в 2020 році захищали як влада, так і опозиція. З самого початку карантину медикам, які були задіяні в лікуванні, обіцяли доплати в 300%. Але фактично їх отримували не всі і за рахунок коштів місцевих бюджетів, а не державного.

З вересня доплати лікарям вторинної ланки почали здійснюватись за рахунок коштів фонду боротьби з COVID-19. Хоча також не без проблем. Витратили на це 5,7 млрд грн.

Працюючі безпосередньо з хворими на коронавірус санітари в окремих випадках отримують до 17 тис. грн, медичні сестри – до 21 тис. грн, а лікарі – до 30 тис.

З 1 січня 2021 року медики повернуться до середніх по системі 9 тис. грн для – для лікарів, 7 тис. грн – для медсестер та 5 тис. грн – для санітарів.

Напередодні розгляду проєкту бюджету на наступний рік міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив про необхідність збільшення видатків на медицину до 296 млрд грн. Але фактична сума в документі майже вдвічі менша – 162,68 млрд грн.

І хоча вона все одно сума на 22% більша, ніж у 2020 році, Степанов переконаний –держбюджет 2021 року не передбачає належне збільшення заробітної плати медичним працівникам.

Під час доопрацювання закону до другого читання в фінансування була закладена можливість виділення коштів для медичних цілей, в тому числі доплат лікарям, зі спеціального фонду. Правда, його наповнення залежатиме від погашення НАК «Нафтогаз» заборгованості перед державою за підсумками аудиту, про який повідомляла ЕП.

Попри те, що уряд та депутати не погодилися збільшувати зарплати лікарям, вони передбачили додаткові видатки на страхування медпрацівників та членів їхніх сімей від коронавірусу. На ці цілі планують витратити майже 253 млн грн.

ПЕНСІОНЕРИ

Незважаючи на дефіцит Пенсійного фонду (в 2021 році запланований на рівні 195 млрд грн), влада не відмовилась від загравання з електоратом. Ще за місяць до жовтневих місцевих виборів було анонсовано поетапне зростання пенсій протягом усього наступного року.

Перше – вже з 1 січня. Завдяки підвищенню мінімальної заробітної плати з 5 тис. грн до 6 тис. грн пенсії зростуть на 300 грн – до 2400 грн, з грудня – до 2600 грн. Підвищення охопить тих, кому більше 65 років і чий стаж сягає 30 років – для жінок і 35 років – для чоловіків.

Індексацію пенсій на 11% проведуть з 1 березня. А в квітні запланований автоматичний перерахунок пенсій для працюючих пенсіонерів з урахуванням розміру заробітної плати і стажу.

Починаючи з липня держава доплачуватиме по 400 грн пенсіонерам віком від 75 до 80 років. Крім того, такі громадяни отримуватимуть не менше 2500 грн, навіть якщо стаж становить 20 років для жінок і 25 років для чоловіків.

Громадяни старше 80 років отримуватимуть додатково до 500 грн. А мінімальна пенсія для них становитиме 2600 грн.

Мінімальна пенсія яку отримуватимуть українці з грудня 2021 року зросте на 80 грн і становитиме 1934 грн.

ОТРИМУВАЧІ СУБСИДІЙ ТА ДЕРЖДОПОМОГ

Закладено в бюджет також зростання виплат вразливим верствам населення: людям з інвалідністю, багатодітним сім’ям та малозабезпеченим родинам. Наступного року на ці цілі планується направити на 10% більше ніж в поточному році – 67,46 млрд грн.

Наприклад, інвалідам дитинства першої групи виплати зростуть вдвічі: з 1641,75 грн (75% від прожиткового мінімуму) до 3283,5 грн (150%) – для підгрупи А, та з 1094,5 грн (50% від прожиткового мінімуму) до 2189 грн (100%) – для підгрупи Б.

А от субсидій наступного року стане менше на півмільярда гривень. У бюджеті на 2021 рік для цих цілей закладено 36,6 млрд грн.

Причина зменшення видатків на субсидії у тому ж таки зростанні «мінімалки» та відносно теплих зимах, які Україна переживає останні роки. Як наслідок, менше людей потребують субсидії на оплату комуналки, зокрема плати за газ та опалення.

В неопалювальний сезон компенсацію на оплату житлово-комунальних послуг щомісяця отримували близько 3 мільйонів сімей.

ПІДПРИЄМЦІ

Зростання соціальних допомог та видатків на медицину традиційно ляже на плечі платників податків.

Загалом податкові надходження у 2021 році мають збільшитися на 13,4% – до 937 млрд грн.

Найбільше в Мінфіні розраховують на зростання надходжень від ПДВ з виготовлених в Україні товарів та послуг – на 58%, до 136 млрд грн.

Однак суттєво зростуть й надходження від податку на доходи фізичних осіб – на 23,6% або 26,27 млрд грн. Переважно таке зростання пов’язане зі зростанням мінімальної зарплати.

Підвищення мінімалки автоматично означає збільшення податкового тягаря для малого бізнесу. Єдиний соціальний внесок для ФОПів з 1 січня зросте з 1100 грн до 1320 грн на місяць, а з грудня 2021 року – до 1430 грн.

Однак таке зростання ЄСВ держава частково компенсує звільненням від сплати єдиного податку найменших підприємців (ФОПів першої групи) за перші 5 місяців 2021 року.

Традиційних податкових новинок «під ялинку» в Україні не буде. Парламент не став ухвалювати зміни до Податкового кодексу для розширення бази наповнення бюджету, як це робили майже у всі попередні роки (крім 2019 року).

СІЛЬГОСПВИРОБНИКИ

Запланованого запуску ринку землі у 2020 році так і не відбулося. Його вирішили перенести з жовтня 2020 року на 1 липня 2021 року.

Під час планування бюджету на 2020 рік очікувалося, що більшість державних дотацій аграріям піде саме на компенсацію кредитів малим фермерам на купівлю сільгоспземель. Однак згодом цю допомогу спрямували на інші програми, зокрема здешевлення кредитів та допомоги тваринництву.

У 2021 році, коли все ж запрацює ринок землі, на допомогу аграріям держава спрямує 4,5 млрд грн – на 500 млн грн більше, ніж у 2020 році.

Додаткові кошти стануть в нагоді фермерам, які захочуть придбати землю. Їм держава пообіцяла компенсувати частину відсоткової ставки за такими кредитами.

ПАСАЖИРИ ТА ВОДІЇ

При складанні проєкту бюджету на 2021 рік урядовці користувалися тією ж логікою, що й під час урізання бюджету в квітні 2020 року. А саме, вирішили спрямувати значні кошти на розвиток та розбудову інфраструктури.

Чи не вперше в історії у бюджеті передбачили 4,49 млрд грн на оновлення пасажирських вагонів та розвиток залізничної інфраструктури.

1 мільярд піде на розвиток аеропортів по всій країні, крім Дніпра. На завершення будівництва останнього додатково закладено 1,4 млрд грн.

Дніпру пощастить не лише з фінансуванням його аеропорту, але й з фінансуванням метрополітену – на завершення його будівництва виділять 1,25 млрд грн (+45% до рівня 2020 року).

А от витрати на будівництво доріг наступного року буде меншим ніж цьогорічне. На розвиток та утримання автошляхів в бюджеті передбачається 36,59 млрд грн – на 1,5 млрд грн менше, ніж у 2020 році.

КРЕАТИВНІ ГАЛУЗІ

Креативні індустрії постраждали від коронакризи чи не найбільше.

Підтримку креативним підприємцям держава здійснює переважно через Український культурний фонд. Його фінансування у 2021 році пропонують збільшити до 695 млн грн – на 73% більше, ніж було передбачено у бюджеті на 2020 рік.

Разом з цим зросте й підтримка кінематографії – на 36,5%. Загалом на створення українського кіно у 2021 році держава витратить 621 млн грн.

ГРАЛЬНИЙ БІЗНЕС

У 2021 році очікується повноцінна легалізація азартних ігор. У листопаді уряд призначив всіх членів Комісії, яка буде здійснювати нагляд та ліцензування гральних закладів. В наступному році на неї витратять 115,95 млн грн.

Натомість, надходження від продажу ліцензій гральним закладам у 2021 році повинні становити 7,44 млрд грн.

Нагадаємо, законом про гральний бізнес встановлюється перелік видів діяльності у сфері азартних ігор, які дозволені в Україні. До них входять азартні ігри в гральних закладах казино та онлайн, букмекерська діяльність у букмекерських пунктах і через інтернет, випуск та проведення лотерей, ігри в покер через інтернет.

ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ

На розвиток «держави у смартфоні» – одного з акцентів у передвиборчій програмі президента Володимира Зеленського – у 2021 році пропонують виділити вдесятеро більше коштів, ніж цьогоріч.

Видатки на електронне урядування зростуть з 30,8 млн грн до 317,85 млн грн.

Крім цього, в бюджеті чи не вперше передбачили видатки на доступ до інтернету у сільській місцевості. На ці цілі витратять 500 млн грн.

Ще 602 млн грн витратять на національну програму інформатизації.

ВАКЦИНА ВІД КОРОНАВІРУСУ

На проведення вакцинації від коронавірусу у бюджеті передбачили щонайменше 2,6 млрд грн. Цю суму збільшать за рахунок коштів спецфонду для медичних цілей, який наповнюватимуть грошима «Нафтогазу».

У Міністерстві охорони здоров’я раніше наполягали, що обсяги видатків на вакцину повинні становити щонайменше 5,2 млрд грн. Цієї суми з бюджету разом з допомогою від Європейського інвестиційного банку, Світового банку та вакцин в межах глобальної ініціативи «Ковакс» мало би вистачити для формування колективного імунітету від коронавірусу в українців.

Менші видатки на вакцину означають, що більшій частині населення доведеться вакцинуватися власним коштом.

При цьому, відповідно до останніх опитувань, заплатити за вакцину від ковіду готовий лише кожен третій українець.

ВЛАДА

В умовах нестачі грошей у бюджеті, зокрема на закупівлю вакцини від коронавірусу чи виплату субсидій, влада не забула попіклуватися про себе та силові органи.

У 2021 році видатки на утримання Офісу президента зростуть на 39%, Офісу генпрокурора – на 46%, Державного бюро розслідувань – на 67%.

Навіть на Державну фіскальну службу, яка взагалі перебуває на стадії ліквідації і має остаточно зникнути після створення Бюро економічної безпеки, у 2021 році планують витратити 1,32 млрд грн – на 42% більше, ніж у 2020-му.

В Україні у 2021 році з’являться й нові органи влади. Крім Бюро економічної безпеки, яке має замінить податкову міліцію, створять Державну інспекцію культурної спадщини та Державну службу охорони культурної спадщини. На їхню діяльність витратять 590 млн грн.

БОРГИ

Однією з причин, чому у 2021 році держава планує витратити менше коштів на розвиток дорожньої інфраструктури є те, що значну частину видатків «Укравтодору» складатиме обслуговування боргів. Якщо у 2020 році на це витратили 5,6 млрд грн, то у 2021 році сума зросте до 13,54 млрд грн.

Це стало наслідком політики видачі державних гарантій дорожньому відомству, під які останній у 2020 році отримав 19,3 млрд грн.

Наступного року під державні гарантії служба планує отримати кредити на 71 млрд грн. А це означає, що у наступні роки служба витрачатиме все більше грошей на виплату боргів і все менше – на утримання доріг.

Зростуть не лише боргові виплати «Укратодору», але й держави в цілому.

Лише на обслуговування державного боргу з бюджету планують витратити майже 160 млрд грн. Уявіть, що кожен українець наступного року віддасть 4000 грн лише для того, аби держава погасила відсотки за кредитами.

Нові борги у 2021 році також зростатимуть. Лише позичаючи, держава зможе покрити 255 млрд грн закладеного в кошторисі дефіциту.

 

Залишити коментар

*

Ви можете пропустити до кінця та залишити відповідь. Pinging у даний час недоступні.
Матеріали за темою: Горсовет Днепра принял бюджет на 2021 год
В бюджетах городов Днепропетровщины на хватает денег
Как изменения в налоговом законодательстве повлияют на финансовую ситуацию в городах и громадах
В Украине создали первые симуляторы бюджета ОТГ, школы и медицинского учреждения
Проблемные вопросы выполнения бюджета города Днепр