Новый Формат

     СПЕЦПРОЄКТИ:      Вибори      Євроінтеграція     Реформи     Транспорт     Децентралізація     Кадрова політика     COVID-19


Трансформація громадянського суспільства після Революції Гідності: здобутки та виклики

У нашій модерній історії листопад для України та українців вже є символом революцій: 22 числа Україна відзначає річницю відтоді, як у Києві стався соціальний вибух, що увійшов в історію під назвою Помаранчева революція, а 21 числа — річницю від початку вже іншої революції, що отримала назву Революції Гідності.

Рушійною силою в обох українських революціях ставало громадянське суспільство, яке чинило спротив виборам без вибору, гальмуванню реформ та перспективі консервування держави й суспільства.

Громадянські протести відбувалися як у м. Києві, так і в регіонах, зокрема на Сході та Півдні України.

Святкуючи сьому річницю Революції Гідності, можна констатувати, що за цей період громадянське суспільство отримало великі здобутки, але, водночас, має на порядку денному певні виклики.

Нагальною потребою неурядових аналітичних інститутів у 2013-2014 рр. була можливість легального впливу на законотворчу діяльність. У 2020 вже маємо затверджений Урядом України законопроєкт «Про публічні консультації». У разі ухвалення Верховною Радою цей закон стане наступним «кроком вперед» для громадських організацій, оскільки передбачає залучення громадськості до процесу вироблення політик у державі.

Українське суспільство стає все більш регіоналізованим та унікальним.

Завдяки реформі децентралізації, яка є однією з найбільш успішних реформ останніх років, громади і регіони отримали додаткові можливості задля свого подальшого соціально-економічного розвитку.

Реформа адміністративно-територіального устрою та місцеві вибори-2020 сформували принципово нову адміністративну мапу України.

І тут є виклик для громадянського суспільства, оскільки більшість інститутів громадянського суспільства зареєстровані та здійснюють свою діяльність у великих містах. Натомість, у багатьох сільських громадах зараз зовсім немає організацій третього сектору.

Протягом наступних п’яти років цей розрив між великими та маленькими громадами має бути подоланий шляхом надання всебічної консультаційної та організаційної підтримки локальним регіональним активістам, розвитку місцевих ініціатив.

Рівень громадського активізму в Україні повільно зростає.

На місцевому рівні свідченням цього є збільшення кількості громадян, які беруть участь у громадських слуханнях, у голосуваннях за петиції та проєкти партисипативного бюджетування.

Натомість, чимало форм прямої демократичної участі громадян в управлінні своїми громадами ще майже не використовуються.

Тому одне із завдань інститутів громадянського суспільства — адвокатування більш активного застосування цих засобів прямої участі громадян, проведення інформаційно-просвітницької роботи як з новообраними депутатами місцевих рад, так і з мешканцями громад.

Головним здобутком Революції Гідності є зростання взаємної довіри як всередині «третього сектору», так і до самих громадських організацій з боку українського суспільства.

Різноманітне мережування громадських організацій навколо вироблення та просування реформаторських ініціатив, залучення регіональних НУО до таких коаліцій вже сьогодні мають свої позитивні результати.

Подальша підтримка цих ініціатив з боку українського суспільства вкрай необхідна задля їхнього збереження та примноження.

 

Анна Колохіна,
голова правління Дніпровського центру соціальних досліджень,
регіональна координаторка Громадської мережі публічного права
та адміністрації UPLAN у Дніпропетровській області

Залишити коментар

*

Ви можете пропустити до кінця та залишити відповідь. Pinging у даний час недоступні.
Матеріали за темою: Дніпровська експертка Анна Колохіна: 65% українців задоволені обслуговуванням у держустановах
Про що мріють українці та чи здійснюється бажане?
Місцеві вибори: аналіз тенденцій та завдання на майбутнє
Народовладдя у Дніпрі: передвиборчі обіцянки у програмах політичних партій
Дніпропетровщина напередодні місцевих виборів: чи відображені проблеми регіону у передвиборних програмах партій