Новый Формат

     СПЕЦПРОЄКТИ:      Допомога ВПО      Відбудова України      Євроінтеграція     Реформи     Децентралізація                                                                                Корупція      Декомунізація      Е-урядування      Кадрова політика     Вибори


Стресові ситуації у житті українців: результати опитування

Згідно з дослідженням КМІС, дві третини (67%) опитаних пережили якусь стресову ситуацію протягом 2020 року. Це суттєво більше, ніж у період 2017-2019 рр., коли переживали стрес 50-53% респондентів.

Порівняно з усіма  попередніми роками вимірювань (2013-2019 рр.), у 2020 році спостерігається відносно найвища частка тих, хто пережив важку хворобу або смерть близьких (по 16% респондентів), а також тих, хто втратив роботу (13%).

Порівняно з 2019 роком, у 2020-му стало більше тих, хто втратив віру в людей, зіштовхнувся з підлістю (було 6% у 2019, стало 10% у 2020), та тих, хто опинився без засобів до існування (було 3%, стало 6%). Водночас, як у 2019-му, так і в 2020 році, порівняно з 2013-2018 рр. значуще менша частка тих, хто відчував свою безпорадність чи втратив віру у власні сили.

Лише близько третини опитаних (32%) не переживали жодної стресової ситуації протягом 2020 року, що значно менше порівняно з 2019-м (49%). Практично, цей показник повернувся до значень 2014-2015 рр., коли не переживали жодного стресу 34-35% респондентів. Таку ситуацію можна пояснити впливом пандемії COVID-19 на життя українців, яка відобразилась значним зростанням частки тих, хто пережив важку хворобу чи смерть близьких, став безробітним, опинився без засобів до існування.

Найчастіше в 2020 році українці переживали такі види стресових ситуацій:

  • Важку хворобу близьких пережили 16% респондентів, що на 3 відсоткових пункти більше, ніж у 2019 році.
  • Смерть близьких довелося пережити 16% опитаних, що на 7 відсоткових пунктів більше, ніж у 2019 році.
  • Пережили самі важку хворобу чи операцію 15% опитаних, так само, як і в 2019 році.
  • Втратили роботу та стали вимушено безробітними 13% опитаних, що на 7 відсоткових пунктів більше, ніж у 2019 році.
  • Втратили віру в людей, зіштовхнулися з підлістю 10% опитаних, що на 4 відсоткових пункти більше, ніж у 2019 році.

Графік 1. Стресові ситуації, які переживали українці в 2020 році, %   (11% опитаних переживали інші стресові ситуації, яких немає в цьому списку) 

Певною мірою  інтегральним показником, який би характеризував загальний рівень стресів у суспільстві, може бути відсоток тих, хто не переживав жодних стресових ситуацій (Графік 2).

Як можна побачити, переважно кращим становище було в 2013 році, до конфлікту на сході України: 48% опитаних не переживали жодних стресових ситуацій. У 2014 та 2015 становище було найгіршим, стреси не переживали лише 35% та 34% населення відповідно (тобто дві третини населення переживали щонайменше один з видів стресу). У 2016 і 2017 ситуація покращувалася, частка людей, які не переживали стресових ситуацій, зросла до 42%, але в 2018-му знову знизилася до рівня 2016 року. Однак у 2019 році цей показник знову пішов угору і складав 49%. Проте 2020 рік і пандемія COVID принесли нові випробування, які суттєво підвищили загальний рівень стресу українців, що відобразилось у значному падінні частки тих, хто не пережив стресів протягом 2020 року – до 32%.

Графік 2.  Відсоток опитаних, які не переживали жодних стресів, динаміка 2013-2020 рр. 

За віком:

  • Серед людей старше 50 років більше тих, хто протягом минулого року пережили власну важку хворобу (19-26%) та тих, хто пережили смерть близьких (21-22%), порівняно з людьми молодше 50 років (5-11% та 10-17% відповідно).
  • Натомість, серед респондентів віком до 50 років більша частка тих, хто втратив роботу і залишився безробітним (15-19%), ніж серед респондентів віком 60 років і старше (2-6%).
  • Загалом, порівняно менше стресів переживали опитані віком 18-39 років (серед них стреси протягом 2020 року пережили близько 60%), ніж опитані віком 40-69 років, серед яких стрес пережили 71-73%.

За статтю:

  • У цілому протягом 2020 року жінки дещо частіше переживали стресові ситуації: серед чоловіків стресову ситуацію пережили 62% опитаних, а серед жінок – 71%.
  • Жінки частіше переживали важку хворобу близьких (19% серед жінок проти 13% серед чоловіків), смерть близьких (18% проти 14%), а також власну важку хворобу чи операцію (18% проти 12%). Також, протягом минулого року жінки дещо частіше за чоловіків відчували власну безпорадність (6% серед жінок проти 4% серед чоловіків), а чоловіки дещо частіше за жінок переживали бомбардування чи обстріл (3% серед чоловіків проти 1% серед жінок).  Зауважимо, що гірший стан здоров’я жінок у порівнянні з чоловіками може бути пов’язаний з тим, що очікувана тривалість життя жінок в Україні приблизно на 10 років більша, ніж серед чоловіків.

За рівнем фінансового забезпечення сім’ї:

  • Респонденти з середнім та високим рівнем фінансового становища мають загалом менший рівень стресів (серед них 33% і 48% відповідно зазначили, що не переживали жодних стресів), ніж респонденти з низьким і дуже низьким рівнем фінансового становища (серед яких 24% і 19% відповідно вказали на відсутність стресів).
  • Люди з низьким і дуже низьким фінансовим забезпеченням значно частіше, ніж люди з середнім і високим фінансовим забезпеченням, переживали важку хворобу/операцію, втрачали роботу та відчували власну безпорадність.
  • Близько чверті респондентів із дуже низьким рівнем матеріального добробуту пережили у 2020 році смерть близьких, що значуще більше, ніж серед респондентів із середнім (15%) та високим (12%) рівнем добробуту.
  • Опинитися без засобів існування протягом останнього року довелося 17% респондентів із найнижчим рівнем фінансового забезпечення, тоді як інших категорій ця частка складає від 2% до 9%.
  • Серед опитаних з високим рівнем достатку майже немає респондентів, які втратили віру у власні сили, тоді як серед опитаних інших категорій ця частка складає 3-4%.

З 4 по 8 грудня 2020 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів опитування методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера, computer-assisted  telephone  interviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України — АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей. В ході опитування проведено 2001 інтерв’ю.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0.95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1.1) не перевищує: 2.4% для показників, близьких до 50%, 2.1% для показників, близьких до 25%, 1.5% — для показників, близьких до 10%, 1.1% — для показників, близьких до 5%.

Залишити коментар

*

Ви можете пропустити до кінця та залишити відповідь. Pinging у даний час недоступні.
Матеріали за темою: Серед молодіжних центрів Дніпропетровщини проводять опитування: як долучитися
Топ-3 соціальних мереж для споживання новин серед українців: результати дослідження
Як війна впливає на надання адміністративних послуг у м. Дніпро: результати дослідження роботи ЦНАП та УСЗН
Децентралізація 2023: яких законодавчих змін потребує місцеве самоврядування – головні тези Форуму
Експерти дослідили якість сервісу в управліннях соцзахисту: результати опитування