Новый Формат

     СПЕЦПРОЄКТИ:      Допомога ВПО      Відбудова України      Євроінтеграція     Реформи     Децентралізація                                                                                Корупція      Декомунізація      Е-урядування      Кадрова політика     Вибори


За що НАЗК зупинило держфінансування “Голосу”: позиція партії і Нацагентства

За підсумками перевірки фінзвіту партії “Голос” за другий квартал 2020 року НАЗК виявило порушення, які є підставою для зупинення державного фінансування. Про це йдеться у висновку, опублікованому на сайті Нацагентства, повідомляє ЧЕСНО.

Згідно із висновком, НАЗК виявило, що інформація про платежі на понад 1,3 млн гривень на користь низки ФОПів є “недостовірною, оскільки не відповідає даним, що містяться у первинних облікових документах щодо предмету, строків та ціни наданих послуг”. Також у висновку зазначається, що відомості звіту “не узгоджуються та спростовуються даними інших загальнодоступних джерел інформації”, зокрема сайту Верховної Ради, сайтів низки міністерств, сайту Вищої ради правосуддя, громадської організації “ОПОРА”, ЗМІ та навіть самого партійного сайту “Голосу”.

Фактично в НАЗК підозрюють партію у фіктивних витратах і вказують, що це є підставою для зупинки держфінансування.

Судячи із висновку та звіту “Голосу” за другий квартал, йдеться про витрати з рахунку, на який партія минулого року отримала із держбюджету компенсацію коштів, витрачених на ведення виборчої кампанії. У висновку фігурує одразу 11 ФОПів, яким, згідно з партійним звітом, платили здебільшого за аналітичні та райтерські послуги.

Голова партії “Голос” Кіра Рудик на своїй сторінці у Facebook не коментувала суті претензій НАЗК, викладених у висновку перевірки, лише зазначила, що у партії розцінюють зупинку держфінансування як політичний тиск:

“Ми розглядаємо варіанти оскарження цього рішення та закликаємо НАЗК не перевищувати свої повноваження та не ставати інструментом політичного тиску”.

На прохання про коментар в НАЗК заперечили, що їх рішення є політичним тиском і вказують на виявлені порушення. В Нацагентстві стверджують, що партія “Голос” оформила низку договорів із фізичними особами-підприємцями на суму близько 1,1 млн гривень щодо послуг, виконання яких документально належним чином не підтверджено. Серед таких послуг у НАЗК називають медійний моніторинг, пошук інформації, соціологічні дослідження тощо. Крім того, встановлено інші порушення та недоліки, які не пов’язані із зупиненням фінансування партії.

“Закиди про начебто “політичний тиск” не мають жодних підстав. НАЗК чітко вказало, які порушення були виявлені у звітах партій. НАЗК сподівається, що партія “Голос” у найкоротші строки надасть уточнюючий звіт, який може бути підставою для відновлення державного фінансування”, — зазначає заступник Голови НАЗК Іван Пресняков.

“Ми розуміємо, наскільки важливим є державне фінансування для розвитку політичних партій в Україні. НАЗК зацікавлене в тому, щоби партії вели доброчесну діяльність — для цього створено спеціальні роз’яснення, готується запуск у промислову експлуатацію електронного реєстру звітів POLITDATA”, — додає заступник Голови НАЗК.

Зупинка державного фінансування означає для “Голосу” втрату основного джерела коштів. За підсумками першого півріччя понад 99% надходжень партії становить компенсація за витрати на ведення виборчої кампанії (105,7 млн), а також щоквартальне державне фінансування (16,6 млн у першому та другому кварталах і стільки ж у другому півріччі). Для порівняння, за цей же період “Голосу” надійшло всього кілька приватних внесків, загалом менше 800 тис. гривень.

Згідно із розрахунками ЧЕСНО, у 2021 році “Голос” мав би отримати з держбюджету 81,5 млн гривень. Співмірні суми мають виділятися на фінансування партії аж до кінця каденції, однак через зупинку фінансування “Голос” ризикує не отримати цих коштів навіть частково.

Шляхів відновлення держфінансування всього два: виправити порушення, які зумовили зупинку фінансування, або ж піти шляхом партії “Батьківщина”, яку НАЗК теж нещодавно позбавило держфінансування, і оскаржити рішення Агентства в суді.

Залишити коментар

*

Ви можете пропустити до кінця та залишити відповідь. Pinging у даний час недоступні.
Матеріали за темою: Стан політичного фандрейзингу в Україні: результати дослідження
У 2022 році кожен виборець профінансує парламентські партії на 30 гривень
Фінансові звіти подає лише 7,4% політичних партій
На фінансування партій у 2022 році виділять майже 900 мільйонів
На фінансування партій у 2021 році передбачено 697 мільйонів гривень: хто і скільки отримає?