Новый Формат

     СПЕЦПРОЄКТИ:      Вибори      Євроінтеграція     Реформи     Транспорт     Децентралізація     Кадрова політика     COVID-19


Статути територіальних громад Дніпропетровщини: стан справ і подальші дії

Ми часто говоримо про місцеву демократію, механізми участі жителів села, селища чи міста в управлінні та прийнятті рішень. Адже реальна децентралізація — це, зокрема, можливість і здатність територіальних громад залучати й враховувати думку людей у питаннях місцевого значення.

Для упорядкування взаємовідносин влади й громади, та для урахування унікальних історичних, культурних і соціально-економічних особливостей, громади приймають статути.

Наявність такого документа демонструє зрілість територіальної громади, причетність і відповідальність кожного жителя за її розвиток. В умовах реформи місцевого самоврядування й децентралізації, затвердження статуту набуває все більшої актуальності.

Право чи обов’язок?

Хоча статут територіальної громади називають «локальною» чи «малою конституцією», далеко не в усіх громад є такий документ.

Справа в тому, що стаття 19 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» наділяє місцеву раду лише правом приймати статут територіальної громади. Водночас на важливості обов’язкового ухвалення такого документа із належною регламентацією в ньому процедур громадської участі неодноразово наголошували експерти.

Стаття 12 проєкту закону «Про місцеве самоврядування в Україні» у новій редакції, запропонованого Міністерством розвитку громад і територій, вже містить норму про обов’язковість прийняття статуту. Обговорення законопроєкта наразі тривають.

При розробці статуту кожна територіальна громада може самостійно визначати його структуру та зміст. Також є можливість скористатися Методичними рекомендаціями, які містять примірну структуру статуту, де визначено права, обов’язки, форми участі жителів громади у вирішенні питань місцевого значення, засади громадського контролю та звітування посадових осіб місцевого самоврядування тощо.

Аналіз ситуації у громадах Дніпропетровщини

У 2020 році розпорядженням КМУ визначено адміністративні центри та затверджено території 86 територіальних громад Дніпропетровської області.

Моніторинг наявних 78 офіційних вебсайтів громад показав, що станом на лютий 2021 року 39 з них не оприлюднили інформацію про прийняті статути.

38 громад мають затверджені статути, щоправда 7 з них оприлюднили тільки рішення про їхнє прийняття без тексту самого документа.

Ще 1 громада оприлюднила проєкт нової редакції статуту, при цьому стара версія документа на сайті відсутня.

Найдавнішими є статути територіальної громади м. Вільногірська (2000 рік) та м. Марганця (2001 рік), принаймні інформація про внесення до них змін відсутня.

Найсучаснішими, затвердженими після проведення у 2020 році місцевих виборів на новій адміністративно-територіальній основі, є статути Апостолівської міської, Васильківської селищної, Вишнівської селищної, Слобожанської селищної територіальних громад.

Крім того, є інформація про недавнє затвердження статутів Лихівської селищної (нова редакція), Нивотрудівської сільської та Петриківської селищної (нова редакція) громад. Проте ознайомитися з текстами документів на сайтах цих громад немає можливості.

Також ЗМІ повідомляли про прийняття нового статуту Жовтоводської міської громади, хоча знайти сам документ у публічному доступі не вдалося.

На сайті Могилівської сільської громади оприлюднено проєкт нової редакції статуту (попередня затверджена у 2015 році), а громадське обговорення проєкту статуту Слов’янської сільської громади заплановано на 20 березня 2021 року.

Та якщо ми говоримо про кількість прийнятих документів, варто пам’ятати й про їхню якість.

Що далі?

Усі громади різні, кожна має власні особливості, традиції, по-різному працюють комунікації. Статут — чудовий інструмент, щоб це підкреслити та зібрати в єдиний документ.

За словами Тетяни Тарасенко, кандидатки державного управління, доцентки кафедри державного управління та місцевого самоврядування ДРІДУ НАДУ, експертки Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN, у статутах мають бути якісно прописані питання участі людей у місцевому самоврядуванні, обов’язки та відповідальність ради й депутатів. Тобто як працює влада місцевого самоврядування і як громадяни будуть вирішувати питання місцевого значення.

Новоутвореним територіальним громадам слід створити якісний статут, який відповідає сучасним стандартам.

Територіальні громади, які зазнали укрупнення або змінили свій статус, потребують перегляду існуючих статутів.

«Важливо, щоб цей документ однаково враховував інтереси й потреби жителів усіх населених пунктів, які стали складовою частиною сучасної територіальної громади. Бо на практиці деякі статути містять статтю про заборону окремим населеним пунктам мати власну офіційну символіку, або звужують коло членів територіальної громади тощо», — зазначає Тетяна Тарасенко.

Громадам, статус яких не змінився, варто переглянути свої статути та за потреби осучаснити їх. Розвивається місцеве самоврядування, з’являються нові інструменти для вирішення питань місцевого значення. Всі ці зміни мають бути закріплені в локальному нормативно-правовому акті, яким власне і є статут територіальної громади.

Наталя Головата,
комунікаційна менеджерка Громадської мережі публічного права
та адміністрації UPLAN у Дніпропетровській області

Залишити коментар

*

Ви можете пропустити до кінця та залишити відповідь. Pinging у даний час недоступні.
Матеріали за темою: Судді Конституційного суду України: як збільшити довіру?
Місцеві вибори: аналіз тенденцій та завдання на майбутнє
Народовладдя у Дніпрі: передвиборчі обіцянки у програмах політичних партій
Дніпропетровщина напередодні місцевих виборів: чи відображені проблеми регіону у передвиборних програмах партій
Місцеві вибори-2020: проблеми Дніпра та виклики перед кандидатами