Новый Формат

     СПЕЦПРОЄКТИ:      Вибори      Євроінтеграція     Реформи     Транспорт     Децентралізація     Кадрова політика


Життя українців до та після проголошення незалежності України: результати опитування

Цього року Україна відзначає 30-літній ювілей свого існування в якості незалежної держави. Тож які сторони життя українців, на їхню думку, стали кращими за роки незалежності, а які були кращими у останнє тридцятиліття до 1991 року?

Як показують результати березневого опитування R&B Group, упродовж 30 років незалежності українців значно більше влаштовують такі сторони життя, як наявність широкого асортименту товарів і послуг (71% проти 7% в останнє тридцятиліття до незалежності); свобода вираження поглядів (65 проти 9% в останнє тридцятиліття до незалежності); можливості для самореалізації (44% проти 21% в останнє тридцятиліття до незалежності); можливість впливати на дії влади (38% проти 8% в останнє тридцятиліття до незалежності).

Дещо меншою мірою роки незалежності виграють у попереднього періоду в оцінці українцями свого соціального статусу – 33% більш задоволені ним у роки незалежності, а 25% – вважають його вищим у радянські часи.

Єдиною стороною життя, яка більше влаштовувала українців у часи планової економіки, є гарантованість роботи і працевлаштування (55% у радянський час проти 17% у часи незалежності).

Слід відзначити суттєвий відсоток респондентів, які не бачать особливої різниці між життям до і після проголошення незалежності, або не можуть визначитися. Найбільшою мірою це стосується таких сторін життя, як можливість впливати на дії влади (25% вважають однаковою, а 29% – не можуть оцінити). Меншою мірою такі оцінки стосуються соціального статусу (19% вважають однаковим, а 22% – не можуть оцінити); свободи вираження поглядів (21% вважають однаковою, а 15% – не можуть оцінити) та можливостей самореалізації (18% вважають однаковою, а 17% – не можуть оцінити). Найменше невизначеності в оцінці українцями таких сторін життя, як наявність широкого асортименту товарів і послуг (10% вважають однаковою, а 12% – не можуть оцінити) та гарантованість роботи і працевлаштування (10% вважають однаковою, а 18% – не можуть оцінити).

Оцінка тієї чи іншої сторони життя має певні закономірності та соціально-демографічні особливості.

Наявність широкого асортименту товарів і послуг – попри те, що більшість опитаних усіх категорій у цьому віддає перевагу рокам незалежності, слід відзначити порівняно вищий рівень переваги радянським часам серед представників найстаршої вікової групи «60+» та серед тих, хто ідентифікує себе насамперед радянською людиною.

Свобода вираження поглядів – попри те, що більшість опитаних усіх категорій віддає перевагу рокам незалежності, слід відзначити порівняно вищий рівень переваги радянським часам серед представників найстаршої вікової групи «60+» та особливо серед тих, хто ідентифікує себе насамперед радянською людиною.

Можливості самореалізації – кращими у радянські часи вважають більшість представників найстаршої вікової категорії та тих, хто ідентифікує себе насамперед радянською людиною. Решта віддають перевагу рокам незалежності.

Можливість впливати на дії влади – більш влаштовує у роки незалежності представників всіх категорій респондентів, окрім тих, хто ідентифікує себе насамперед радянською людиною – більшість яких віддає перевагу радянським часам.

Соціальний статус – його оцінка дуже суттєво змінюється в залежності від вікової приналежності: серед українців до 50 років більшість влаштовує їхній соціальний статус у роки незалежності, серед «п’ятдесятилітніх» майже порівну тих, хто віддає перевагу часам як до, так і після проголошення незалежності, серед найстарших однозначно переважають ті, кого більш влаштовував їхній соціальний статус у радянські часи. А найбільший відсоток тих, кого більш влаштовував їхній соціальний статус у радянські часи, серед респондентів, які вважають себе радянськими людьми.

Гарантованість роботи і працевлаштування – у радянські часи більше влаштовувала більшість категорій опитаних. Виключення становить молодь до 30 років, яка народилася пізніше, але й серед молоді думки з приводу можливостей працевлаштування в різні історичні періоди розділилися майже порівну.

 

Опитування проводилося у період з 4 по 14 березня 2021 року. Опитаний 1801 респондент у віці від 18 років і старше. Вибірка репрезентує населення України за статтю, віком, типом населеного пункту і регіоном проживання (за винятком непідконтрольних територій Донецької і Луганської областей, АР Крим, і м. Севастополь). Метод опитування – особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Максимальна похибка вибірки не перевищує +/-2,4%.

Залишити коментар

*

Ви можете пропустити до кінця та залишити відповідь. Pinging у даний час недоступні.
Матеріали за темою: Що думають українці про коронавірус та локдаун: результати опитування
Самоідентифікація населення України: результати опитування
Зросла кількість українців, які підтримують «жорсткий» карантин
Як українці ставляться до володіння вогнепальною зброєю: результати опитування
Вакцинація в Україні: думка українців про бар’єри й можливості