Новый Формат

     СПЕЦПРОЄКТИ:      Вибори      Євроінтеграція     Реформи     Транспорт     Децентралізація     Кадрова політика


Як діджиталізація впливає на прозорість місцевої та центральної влади?

Сучасні реалії вимагають від місцевих та національних органів влади публікувати все більше інформації у відкритому доступі. Це інформація щодо закупівель, дані щодо декларацій чиновників і безліч інших даних. Але чи допомагає це підвищувати рівень прозорості влади та чи користуються громадяни цими даними? Про це розповіли експерти, представники влади та громадянського суспільства під час публічного обговорення, ініційованого Українським кризовим медіа-центром у рамках проекту USAID Взаємодія!

Михайло Корнєєв, керівник експертної групи з відкритих даних директорату розвитку електронних послуг Міністерства Цифрової Трансформації, заявив, що відкриті дані можуть принести користь суспільству лише тоді, коли ними активно користуються. Інформація, яка знаходиться у відкритому доступі, може бути використана для побудови різноманітних сервісів, які на ній базуються, а також для боротьби з корупцією та контролю влади.

«Відкриті дані – це локомотив боротьби з корупцією на всіх рівнях. Мільйони українців користуються сервісами, які базуються на відкритих даних. Політика відкритих даних зароджувалася в нашій країні в першу чергу як спосіб зробити нашу владу прозорою для громадян. Саме антикорупційний вплив відкритих даних найпотужніший і найзрозуміліший», – пояснив він.

Михайло Корнєєв розповів, що Міністерство Цифрової Трансформації постійно проводить інформаційні кампанії, щоб пояснити громадянам вплив і суть відкритих даних, а також публікує дослідження про вплив відкритих даних на різні сфери, наприклад, містобудування, ремонт і будівництво доріг, екологію, якість медичних послуг.

«Відкриті дані – це публічна інформація у машиночитному форматі, яка може бути систематизована і інтерпретована без участі людини. Також це сфера, яка має колосальні перспективи і неодмінно буде розвиватися», – додав він.

Денис Іванов, керівник експертної групи впровадження та оцінки якості надання електронних послуг Міністерства Цифрової Трансформації, розповів, що головним завданням влади та профільного міністерства зокрема є реалізація політики paperless, яка полягає у запровадженні повного переходу на електронний документообіг в країні.

«Ми хочемо, щоб в установах різного роду від громадян не вимагали документи в паперовому варіанті, якщо їх можна надали в електронному вигляді. Це наша велика мета до якої ми впевнено крокуємо», – сказав він.

Денис Іванов розповів про великий проект Міністерства Цифрової Трансформації, який полягає у наданні Інтернет-субвенцій територіальним громадам на проведення швидкісного Інтернету.

«Сьогодні в органів місцевої влади є можливість отримати Інтернет-субвенцію і провести швидкісний Інтернет у місцевому ЦНАПі, школі або лікарні. Така можливість прискорить діджиталізацію в Україні. Ми хочемо щоб до 2024 року кожна громада була забезпечена швидкісним Інтернетом, але реалізація наших планів також залежить від того, наскільки активними будуть громадяни і органи місцевої влади», – зазначив він.

Під час виступів представники Міністерства Цифрової Трансформації згадали про додаток Дія, як про інструмент боротьби з побутовою корупцією. За їх словами, прирівнювання електронних документів до паперових дозволяє максимально швидко перевірити валідність документів у вашого контрагента, на чесних і загальних підставах записатися в чергу для отримання різноманітних послуг. Впровадити, налаштувати та проконтролювати щоб всі службовці вміли користуватися сервісом Дія можна максимально швидко з огляду на те, що рано чи пізно діджиталізація торкнеться всіх сфер діяльності в державі.

Олена Огороднік, керівниця програми «Transparent Cities/Прозорі міста», ТІ Україна, поділилася результатами рейтингів прозорості та підзвітності українських міст. В рамках дослідження експерти програми комплексно перевіряють, наскільки відкритою є місцева влада. По критерію прозорості оцінюється, наскільки міськради активно публікують інформацію у вільному доступі. Підзвітність перевіряє, чи несуть опубліковані дані практичну користь для громадян, а також, чи мають мешканці реальні важелі впливу на прийняття управлінських рішень у своїх містах.

«З кожним роком міста стають прозорішими. За чотири роки дослідження, середній показник прозорості виріс майже на 60%. Це показує, що на місцях є політична воля і бажання працювати в цьому напрямку. […] Прозорість та підзвітність оцінюється у 14 сферах. В минулому році найпрозорішою сферою стала освіта. Найменш прозора – житлова політика. Саме тут публікується найменше даних та існують великі корупційні ризики», – поділилася вона.

Олена Огороднік зауважила, що дослідження виявило суттєвий розрив між прозорістю та підзвітністю. Рівень підзвітності в чотири рази нижчий, ніж прозорості. Міські ради повинні зрозуміти, що просто публікації даних на сайті не достатньо. Підвищення підзвітності та залучення громади до розробки та впровадження важливих рішень – ось навколо чого повинен формуватися порядок денний міських рад.

«Рейтинг ТІ дуже дієвий, він мотивує боротися на вищі місця в ньому. Минулого року наше місто посіло 3 місце. Ми це сприймаємо як сигнал працювати більше», – поділився Зеновій Квасній, голова прес-служби Дрогобицької міської ради.

Він розповів, як у Дрогобичі ведеться робота з громадянами для пояснення важливості відкритих даних. Наприклад, громадяни ставили запитання з приводу виділення бюджетних коштів на ремонт доріг і говорили про неналежне, на їх думку, фінансування. В свою чергу, міська влада показувала порівняння з іншими сферами і громадяни візуально розуміли чому, скільки і на що виділяється бюджетних грошей.

«Часто люди вважають що відкриті дані – щось віртуальне і недотичне до реального життя, але вони дали реальну можливість виробити нову політику управління. Завдяки відкритим даним ми можемо показати громаді наочну інформацію про те, чи треба, наприклад, утримувати школу в громаді чи пояснюємо прийняття інших управлінських рішень», – деталізував Зеновій Квасній.

Максим Корнієнко, координатор Сумської платформи реформ, погодився, що дуже часто громадяни не користуються відкритими даними та публічною інформацією, оскільки, з одного боку, не розуміють як це може вплинути на їх життя, а з іншого боку – користуватися ними просто не зручно.

«Громадянам важливо максимально спростити доступ до інформації, пояснити навіщо їм відкриті дані і зробити так, щоб вся інформація була в одному місці», – наголосив він.

Юрій Малахов, автор онлайн-видання texty.org.ua, зазначив, в яких саме сферах журналістам, які активно користуються відкритими даними у своїй роботі, хотілося б спостерігати більш стрімку діджиталізацію. Він згадав систему доступу до митних декларацій, даних по довкіллю та землі.

«Бачимо що процес відкриття митних декларацій гальмується. Це сфера містить багато корупційних ризиків. Очевидно, важливі відкриті дані у сфері довкілля і екологіє, бо це стосується кожної людини без виключення. Також, важливо відкрити дані по землі, адже без цього земельна реформа буде протікати дуже повільно», – уточнив він.

Учасники обговорення погодились з тим, що у майбутньому запит на діджиталізацію і вимогливість громадян до якості відкритих даних буде тільки зростати і актуалізуватися, а тому цій сфері доведеться приділяти багато уваги.

Залишити коментар

*

Ви можете пропустити до кінця та залишити відповідь. Pinging у даний час недоступні.
Матеріали за темою: Відкриті дані бізнесу: українцям стала доступна фінансова звітність компаній
В Україні запрацював Центр компетенцій «Дія. Відкриті дані»
Як відкриті дані в Україні посилюють громадський контроль та допомагають боротися з корупцією
Понад 1000 наборів відкритих даних: Уряд опублікував постанову про відкриті дані
Як відкриті державні дані можуть допомогти підприємцям в Україні