Новый Формат

     СПЕЦПРОЄКТИ:      Допомога ВПО      Відбудова України      Євроінтеграція     Реформи     Децентралізація                                                                                Корупція      Декомунізація      Е-урядування      Кадрова політика     Вибори


Пандемія не зупинила інструменти місцевої демократії в Україні, а деякі навіть прискорила — дослідження

15 липня 2021 року Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) у межах стратегічного партнерства з Європейською Комісією та проєкту «Громадськість за демократизацію», який фінансується Європейським Союзом, та проєкту «Вплив пандемії COVID-19 на ефективність співпраці ОГС із регіональною владою в Україні», який фінансується Міжнародним фондом «Відродження», провів дискусію «Демократія “на карантині”? Як спрацювали інструменти місцевої демократії», під час якої презентував результати дослідження «Інструменти місцевої демократії в умовах пандемії COVID-19». Про це повідомляє Громадський простір.

«Для Європейського Союзу дане дослідження місцевої демократії є надзвичайно важливим в межах співпраці з Україною», – наголосила Сінзіана Пояна, керівниця програми з питань підтримки громадянського суспільства Представництва ЄС в Україні. Оскільки ЄС виконує свої зобов’язання щодо поширення демократії на всіх рівнях та розвитку конструктивного діалогу між громадськістю і представниками місцевих демократій, то аналіз зворотного зв’язку, представлений у дослідженні, є грунтовним і корисним моніторингом розвитку громадянського суспільства,- підсумувала Сінзяна Пояна.

У дослідженні йдеться, що пандемія в більшості випадків не закрила громадянам доступ до інструментів місцевої демократії та влади, хоча деякі форми взаємодії було обмежено. Влада змогла досить швидко забезпечити онлайн-канали комунікації з громадськістю.

Впровадження елементів електронної демократії ще до появи COVID-19 допомогло Україні, як і іншим країнам, пристосуватися до роботи в умовах карантинних обмежень. Пандемія навіть прискорила процес цифровізації.

Упродовж 2020 року громадськість спілкувалася з владою здебільшого онлайн та по телефону — створювалися нові та продовжували роботу існуючі «гарячі лінії». Особистий прийом громадян було припинено в березні 2020 року та згодом відновлено, проте в частині громад цього не відбулося й досі.

Голосування за проєкти бюджету участі проходило у звичному режимі (онлайн та офлайн). Але через зменшення надходжень до бюджетів, громади зменшували або (в кращому випадку) не збільшували фінансування громадських проєктів.

На кількість звернень вплинули традиції та фінансові можливості громад. Там, де до пандемії громадяни звикли приходити на особистий прийом, кількість усних звернень зменшилася, а у регіонах, які запровадили “гарячу лінію” з початком пандемії, кількість таких звернень збільшилася. Кількість онлайн-звернень зросла майже в усіх регіонах.

У 2020 році значно зменшилася кількість засідань громадських рад. Ефективно діяли лише ті ради, які змогли швидко перейти в онлайн та налагодити роботу дистанційно.

За словами Станіслава Юхименка, молодшого наукового співробітника ІЕД та одного з авторів дослідження, проведення зустрічей онлайн та прямі трансляції засідань дали змогу збільшити прозорість роботи рад та інших колегіальних органів і залучати більше громадян.

Найбільший вплив пандемії відчули в населених пунктах, де відсутній якісний дротовий інтернет. Без доступу до інструментів місцевої демократії також залишилися громадяни, які не мають відповідних навичок та технічних можливостей для користування інтернетом.

Начальник відділу роботи зі зверненнями громадян Запорізької ОДА Денис Кас’яненко навів статистику, що серед українців віком понад 60 років лише 15 % користуються смартфонами, тому комунікація по телефону залишається в пріоритеті. «Як показує наш досвід, саме телефонна форма залишається найбільш доступною в умовах карантину для цієї категорії заявників», — наголосив Денис Кас’яненко.

Цифровізація буде тільки посилюватися, а якісний та дешевий доступ до мережі Інтернет та розвиток цифрових навичок у громадян і представників влади стануть важливим фактором функціонування демократії на регіональному та місцевому рівнях у майбутньому. Тому необхідно навчати спілкуватися з владою, наголошують автори дослідження.

Як розповіла заступниця начальника управління інформаційно-комунікаційних технологій та начальниця відділу інформаційних технологій Луцької міської ради Наталя Хмель, завдяки міжнародній технічній допомозі місто змогло ще до пандемії безкоштовно отримати весь «набір» інструментів електронної демократії, тому не відчули ніяких незручностей з початком карантину.

Ірина Лоюк, голова ГО «Простір можливостей» — організації, яка долучилася до проведення цього дослідження, зазначила, що влада досить часто користується пандемією, виправдовуючись та прикриваючись карантином, щоби не давати відповіді на звернення й запити, та уникати зустрічей з громадськістю. «Для громадських організацій найбільше перешкод у спілкуванні з владою виникло після відміни особистих прийомів. Не завжди можливо використати онлайн-засоби для того, щоби поспілкуватися з посадовими особами. В основному це неможливо зробити», — прокоментувала вона.

Експерт з інструментів демократії Михайло Ізюмський додав, що внаслідок переходу в онлайн частково вирішилася проблема віддалених населених пунктів із поганим транспортним сполученням. І для розвитку інструментів демократії не настільки важливий доступний інтернет, як довіра до цих інструментів та їхня ефективність.

Матеріали заходу та запис за посиланням.

Захід організовано в рамках Програми «Громадськість за демократизацію» за сприяння Європейського Союзу та проєкту «Вплив пандемії COVID-19 на ефективність співпраці ОГС з регіональною владою в Україні» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», які реалізуються Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій.

Залишити коментар

*

Ви можете пропустити до кінця та залишити відповідь. Pinging у даний час недоступні.
Матеріали за темою: Соціальна політика в Україні у воєнний час: результати дослідження
Яке місце Україна посідає у рейтингах та індексах прозорості
Як підтримують Україну країни ЄС?
Наскільки ефективно працюють антикорупційні органи? Результати дослідження
Місто Дніпро – лідер у рейтингу кримінальних міст України