Новый Формат

     СПЕЦПРОЄКТИ:      Вибори      Євроінтеграція     Реформи     Транспорт     Децентралізація     Кадрова політика     COVID-19


Перший рік нового адмінтерустрою з оновленим законодавством — це справжня школа зрілості громад

Торік після завершення етапу добровільного об’єднання територіальних громад уряд затвердив перспективні плани розвитку територій у кожному регіоні. Черговий етап реформи завершився. Нині в Україні сформовано майже 1500 громад. Чим вони живуть, які виклики постають перед новими громадами, які перспективи очікують їх? Як змінюється лідерство і чому зараз громади переймаються питаннями безпеки? Про це та на інші теми в інтерв’ю з директоркою Дніпропетровського регіонального офісу Програми « ULEAD з Європою» Оленою Тертишною на ukrinform.ua.

ЯКБИ ВСІМ ВИСТАЧИЛО РОЗУМУ ОБ’ЄДНАТИСЯ У 2015 РОЦІ…

— Формування спроможних громад завершилося. Скільки їх на Дніпропетровщині утворилося вже після етапу добровільного об’єднання?

— У 2015 році Дніпропетровщина першою з усіх областей України затвердила на сесії обласної ради Перспективний план формування спроможних територій громад регіону, і він мав 85 громад. А той перспективний план, який ми отримали вже після затвердження Кабінетом міністрів України —  86. Так що ми в 2015-му році попали в десятку, правильно змоделювавши з органами місцевого самоврядування та обласною владою ефективний формат об’єднання.

— Практично передбачили…

— Передбачили. З часу схвалення перспективного плану в березні 2015-го року і доти, як Кабмін затвердив оновлені Перспективні плани територій, у нас було створено і діяло 76 об’єднаних територіальних громад. І на перші вибори торік у жовтні в регіоні пішли лише 10 новостворених громад. Ці громади вже не отримали преференцій, якими скористалися інші 76, наприклад — субвенціями для інфраструктурного розвитку. І тепер новачки змушені надолужувати семимильними кроками згаяний час.

— Якраз хочу запитати про ті громади, що утворилися за адміністративним принципом. Які виклики перед ними постали? Які зараз їхні пріоритетні завдання?

— Громади, які зважилися і об’єдналися у 2017, 2018 і навіть у 2019 роках, в один голос сьогодні заявляють: “Ех, якби нам розуму вистачило в 2015-му році…”

У 2015 році в області утворилися перші 15 громад, наступного — 19, а в 2017  – ще 22. Тобто на 2017-й рік, на Дніпропетровщині уже понад 70% територій були охоплені об’єднанням.

У цих громад був час вчитися. І, вже управляючи освітою, медициною, отримавши прямі бюджетні відносини з державою, вони раціонально ефективно, самостійно розпоряджаються усіма наявними ресурсами: і грошовими, і людськими. Ну, і звичайно, земельними, що передані громадам і що стали також досить вагомим важелем економічного розвитку.

А ось громади, створені пізніше, — вони не отримали “весільного подарунка” від держави і ще й проґавили час зростання.

Їм довелося швидко приймати рішення, проводити сесії, приймати на баланс об’єкти.

— Тобто їм довелося все робити “без чернеток, на чистовик”?

— Так. У громад, створених з 2015 по 2019 роки, була своєрідна «школа децентралізації», а новостворені одразу стали випускниками цієї «школи». І вже ніхто їм не говорить: “Та ви ж новенькі, ви тільки створилися”. Від них вимагають на повну силу відповідальності — відповідно до тих повноважень, які вони отримали.

Але ми їх не залишаємо.  Програма “U-LEAD з Європою” торік розпочала реалізацію проєкту «Кроки для керівників». Для нашої області цей проєкт був особливо важливим: крім 10 новостворених у нас було ще 28 громад, які приєднали до себе сусідні ради. Наприклад, Криничанська та Солонянська громади, які значно збільшили свої території та склад.

— Це міські громади приєднували до себе території чи і сільські так само?

— Це були, в основному, селищні — на першому місці, переважно райцентри колишніх районів, які долучили до себе сусідні ради.

От — яскравий приклад. У першому перспективному плані в 2015-му році у колишньому Солонянському районі передбачали створення шести громад. Зараз у перспективному плані, який затвердив Кабмін, залишилося три укрупнені громади, що увійшли вже до великого Дніпровського району. Як підтверджують сьогодні результати їхньої роботи — це було правильне рішення  обласної державної адміністрації і Кабміну.

Святовасилівська, Новопокровська, Солонянська громади тепер є центрами великих громад, до яких приєдналися сусідні ради. А більший завжди може більше!

ВИКЛИКИ: ЗНАЙТИ КВАЛІФІКОВАНІ КАДРИ В СЕЛІ — ТЕ САМЕ, ЩО ЗОЛОТО

— Чи нові громади і ті, що приєднали до себе території, чи всі вони справляються з викликами, які перед ними постають? Які саме проблеми виникають у них?

— Проблеми є у всіх: і в досвідчених, і в недосвідчених. Тим більше, що активне внесення змін до чинного законодавства у контексті якраз повноважень територіальних громад зумовлює постійну необхідність оновлення вмінь, знань, навичок, формування нових внутрішніх політик.

Виклики успішніше долають громади, які вже мають досвід та вже сформували управлінську структуру.

Наприклад, тим 28-ми громадам, що приєднували території, потрібно було лише реорганізувати структуру. У випадку новоутворених десяти громад (у нас це три міста, решта — села і селища) — їм треба було все робити з нуля.

І їхні виклики стосувалися не лише перших кроків: як скликати і провести першу сесію, які рішення прийняти, як реорганізацію провести. У них досі є виклики, пов’язані з утворенням старостинських округів, організацією роботи старост. До речі, Верховною Радою ухвалено законопроєкт 4535 («Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост»), які регулюють саме ці питання.

Також великою проблемою нових громад було формування ефективних управлінських структур і забезпечення їх кадрами. Наприклад, Слов’янська сільська рада відверто заявила, що знайти кваліфіковані кадри в селі сьогодні те саме, що знайти золото.

Крім управлінських структур, громади повинні сформувати ефективні мережі освіти, медицини, соціального захисту. Якщо громади, які утворилися в 2015-2017 роках, поступово оптимізували мережу, то новим потрібно було негайно вживати непопулярні управлінські рішення з оптимізації. Ну, а ви ж розумієте, наскільки критично сприймається це мешканцями. Тим більше — на старті.

Ще які виклики були? Цей рік розпочався з нового закону про обов’язкове утворення фінансових органів у територіальних громадах. Досвідченим громадам, які пройшли наші тренінги та консультації з цього приводу, це вдалося зробити швидко.

У структурі це — окрема юрособа, відділ, який веде всю фінансову політику. Це не головбухи колишні, а вже фінансові менеджери.

Багато зусиль доклали новостворені громади також до того, щоби  прийняти комунальне майно на свій баланс. Адже комунальне майно, яке перебувало у власності райрад, потрібно було спільно проінвентаризувати.

ФОРМУВАННЯ БЕЗПЕКОВОГО СЕРЕДОВИЩА

Забезпечивши першочергові потреби мешканців (модернізацію інфраструктури, якісне водопостачання, інтернет, освітлення), громади зрозуміли, що їм потрібно це все не просто зберігати, а гарантувати людям новий рівень комфортного проживання. А цього без формування належного безпекового середовища не досягти.

Тому представники громад стали активними учасниками проєктів, які пропонувала програма «U-LEAD з Європою» у сфері цивільного захисту населення та безпеки.

Дніпропетровщина першою включилася у проєкт зі створення добровільних пожежних команд у територіальних громадах. Спільно з управлінням цивільного захисту облдержадміністрації, а також Дніпропетровським головним управлінням надзвичайних ситуацій ми працювали над формуванням концепції системи цивільного захисту в громадах, а спільно з Нацполіцією допомагали громадам брати участь в унікальному проєкті, який також стартував із Дніпропетровщини, а потім поширився на всю Україну — “Поліцейський офіцер громади”.

Так у наших громадах сформувалася комплексна структура безпекового середовища: центри безпеки, пожежні команди зі штатом на місцевому бюджеті, а також із добровольцями, що підіймаються за лічені секунди на вирішення кризової ситуації. Громади мають поліцейських офіцерів і, пишучи заявку до Нацполіції, замовляють для себе підготовку офіцера громади не лише для роботи в центральній садибі, а й у старостинському окрузі.

Громади беруть на себе частину відповідальності і співфінансування. Наприклад, проєкт щодо добровільних пожежних команд був реалізований «U-LEAD з Європою» та Асоціацією добровільних пожежників Республіки Польщі. Польські експерти навчили наші громади створювати, формувати і налагоджувати роботу таких команд. Усі громади, які брали участь у пілоті, відвідали Польщу і побачили, як це працює, як входить у життя людей.

А за свій кошт вони відбудували пожежні станції, держава в особі Головного управління надзвичайних ситуацій у Дніпропетровської області забезпечила пожежні бокси громад технікою, передавши її з балансу районів. Ну, а польські колеги подарували спецобладнання – єврокомплекти для гасіння пожеж.

Якщо говорити про поліцейських офіцерів, то громади забезпечили для них комп’ютерну техніку та реконструкцію або капремонт приміщень. А Нацполіція провела конкурс із відбору претендентів, навчила і відправила на роботу на спеціально обладнаному автомобілі. Коли заглянула в той автомобіль, у мене було запитання: навіщо поліцейському бензопила? От вона лежить там з усім спорядженням: тросами та іншим. А відповідь була така: “Як навіщо? Поліцейський, це ж не тільки той, хто знаходиться на чергуванні…”.

— А й той, хто допомагає…

— Так, це той, хто тут, у громаді, і хто допомагає.

Ось у мене в руках «Стратегія децентралізації Дніпропетровщини». Ми її спільно з Дніпропетровською облдержадміністрацією за сприяння Програми «U-LEAD з Європою» розробили ще у 2018 році, у ній є 12 секторальних стратегій: освіта, спорт в громадах, культура, охорона здоров’я, просторовий розвиток, кадри громад тощо.

Одна з цих стратегій називається «Цивільний захист населення та безпека життя». У ній покроково розписано цілі, завдання, очікувані результати, які мають отримати територіальні громади. І вже сьогодні можна говорити про реальні практики у громадах.

Сьогодні ми маємо унікальний результат: 82 територіальні громади вже визначили відповідальних за цивільний захист — це посадова особа, яка відповідно до своїх повноважень організовує управління цією сферою у громаді. Згідно з чинним законодавством одним із головних завдань голів територіальних громад є створення ефективної системи цивільного захисту, яка має гарантувати безпеку мешканців. Тому всі 86 громад Дніпропетровщини створили власні ланки цивільного захисту, 82-і уже ці ланки визначили як підрозділи своїх управлінських структур. І ці підрозділи відповідають не лише за боротьбу з пожежами, з паводками, а й за вирішення всіх надзвичайних ситуацій, що можуть виникнути на території громади.

Наприклад, Троїцька громада виграла грант Програми «U-LEAD з Європою». Їй фахівці з Польщі допомогли організувати добровільну рятувальну бригаду, а обласне управління ДСНС надало пожежну машину, за місцеві кошти збудували депо з гаражем, з кімнатою для рятувальників. І сьогодні пожежна команда обслуговує не лише Троїцьку громаду, а й на основі міжмуніципальних угод – сусідні території. У цій бригаді 4 водії і 17 пожежників-добровольців, уявляєте?! Вони підключені до системи 101, чергують цілодобово за своїм графіком. Вони розповіли, що тільки в першому півріччі 2021-го виїжджали на виклики 20 разів.

Ще один приклад — Святовасилівська громада за власні кошти побудувала центр безпеки, в якому є все — ланка цивільного захисту, своя добровільна пожежна команда, поліцейський офіцер громади. У день відкриття цього центру зайнялася хата в місцевого жителя і не згоріла лише завдяки тому, що спеціальний підрозділ громади швидко ліквідував пожежу. Отак вийшло — стрічку перерізали, гості поїхали, а бригада — на перший виклик.

— Уточню один момент: які в громадах можуть бути варіанти організації безпеки? Вони утворюють центри безпеки чи це може бути і просто кілька фахівців з якимось приміщенням? Чи це добровольці, які долучаються до державних структур?

— Громада сама обирає зручний для неї формат, яким вона може ефективно користуватися. І є випадки, коли громада має все: і пожежну команду, і центр безпеки, і поліцейських офіцерів громад. Як правило, це громади, що функціонують з 2015-2016 рр, у них було більше часу і на акумулювання коштів, і на пошук інвестицій за рахунок держави, міжнародних партнерів. Такі громади сьогодні є центрами безпекового середовища, і ми рекомендуємо тим, які ще не створили ось такий тріумвірат, укладати з цими громадами міжмуніципальну угоду, щоб користуватися, ну, хоча б послугами пожежного депо.

— Скільки в області таких громад, які мають усе в комплексі і можуть допомагати іншим?

— Таких громад сьогодні більш ніж половина з тих, що утворені. Але є громади, які, наприклад, мають поліцейського офіцера, не мають центру безпеки, але мають спеціаліста і свою ланку цивільного захисту.

Що таке ланка цивільного захисту? Це не лише фахівець, це система внутрішньої логістики для реагування на будь-яку небезпеку. Коли в цю логістику включені всі організації та підприємства, що мають ту чи іншу техніку, спеціалістів, які беруть участь у ліквідації надзвичайних ситуацій. Фактично система цивільного захисту в громадах — це і новий менталітет мешканців, це відчуття спільної відповідальності за функціонування цієї системи.

Програма «U-LEAD з Європою» проводила тренінги для громад з управління кризовими ситуаціями, ми вивчали, які можуть бути канали інформування мешканців, коли виникає загрозлива ситуація. Переважно це місцеві канали соцмереж, електронні повідомлення.

Цивільний захист населення — це й робота комісій ТЕБ та НС, кожна громада нашої області створила їх, і до їх складу входять не лише представники громади, органу місцевого самоврядування, а й керівники тих організацій, яких залучають до ліквідації надзвичайних ситуацій.

Взагалі, можна сказати, що для громад Дніпропетровщини питання формування безпекового середовища стало не просто потребою, а й пріоритетом у роботі.

Тому ми навіть не здивувалися, коли у цьому році Слобожанська громада ініціювала проведення онлайн-фестивалю «Безпечна громада», для організації якого Програма U-LEAD виступила комунікаційним партнером. Участь у заході взяли громади з 12 областей України, а завдяки онлайн-формату глядачі долучалися не лише з Україні, а і в Польщі, Німеччині, Угорщині, Словенії, США.

— Який найцікавіший безпековий досвід запозичили наші громади у Польщі, де навчалися?

— Для наших громад найцікавішим досвідом і тим, що їх вразило, стала добровільна ініціатива мешканців у формуванні пожежних команд, входити до складу яких у гмінах — то величезна честь. Якщо ми, наприклад, шукали охочих для перших добровільних пожежних команд громад, то в Польщі це свідоме і повсюдне народне волевиявлення.

Така суспільна відповідальність, до речі, притаманна багатьом країнам світу, де не було централізованого підходу до управління, не було нав’язування, і це стало частиною свідомості, потребою участі в спільній системі безпеки за принципом: “я живу в цій країні і мені безпечно тут”.

ХТО НАВЧИТЬ ЛІДЕРА?

— Перейдімо від безпеки до інших програм. Ми писали, що громади Дніпропетровщини активно беруть участь у конкурсах, які пропонує U-LEAD. Чи є цього року якісь нові конкурси для громад? І чи можете окремо розповісти про дві програми — «Кроки для керівників» і «Кроки для старост».

— Програма “U-LEAD з Європою” запропонувала громадам України у 2021 році надзвичайно цікаві розвиткові ініціативи. 37 громад Дніпропетровщини отримали перемогу у шести конкурсних відборах: написання стратегій розвитку, формування та розвиток спроможних освітніх і медичних мереж громад, навчання депутатів місцевих рад, просторовий розвиток, “Кроки для керівників”.

Так, наприклад, громади Дніпропетровщини стали беззаперечними лідерами навчальної програми «Кроки для керівників». За результатами навчальної програми «Кроки для керівників» 19 голів громад Дніпропетровщини отримали запрошення для написання разом зі своїми командами проєктів на тему «Громада, дружня до бізнесу», і дві громади — Зеленодольська і Софіївська — стали найкращими у цьому конкурсі, увійшовши до списку дванадцятьох його переможців.

— А «Кроки для старост»?

Програма «U-LEAD з Європою» оголосила відбір учасників онлайн навчальної програми “Кроки для старост 2021”. В результаті буде відібрано 300 старост з усієї України, які будуть вчитися онлайн впродовж семи тижнів у вересні-листопаді 2021 року.

Відібрані для участі старости матимуть змогу отримати необхідні для роботи знання та навички, налагодити співпрацю з колегами, а також ознайомитися з кращими практиками роботи старост з інших громад. Для участі у відборі необхідно заповнити форму, що буде надіслана разом з листом головам громад, та до 18.00 27 серпня 2021 року надіслати її на адресу regops.u-lead@giz.de, у темі повідомлення вказавши назву громади та найменування області.

Детальну інформацію про навчальну програму «Кроки для старост 2021», усі охочі можуть дізнатися, звернувшись до регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою» у кожній області.

КОРОНАВІРУС, РЕСУРСИ НА РОЗВИТОК ТА ІСПИТ НА ЗРІЛІСТЬ

— Не можу не зачепити питання коронавірусу: чи готові до його нових хвиль реформовані й ті, що досі ще в процесі реформування, заклади охорони здоров’я громад? Крім того, внаслідок карантину деякі підприємства втрачають свої позиції, то чи не слід громадам якось перебудовувати систему фінансових надходжень?

— Звичайно, карантин та податкові канікули, пов’язані з ним, зменшили планові надходження до місцевих бюджетів. Але громади почали шукати додаткові ресурси, які можуть стати певним запобіжником при прогнозованій втраті податкових надходжень.

Тому ми проводимо низку консультацій, семінарів із питань залучення додаткових ресурсів для місцевого розвитку і фінансові радники регіональних офісів U-LEAD надають у кожному конкретному випадку фахові рекомендації щодо пошуку додаткових ресурсів. Так, наприклад, за показниками першого півріччя у Дніпропетровській області, до бюджетів усіх рівнів надійшло 17,5 млрд грн. З них до бюджетів територіальних громад — 13,2 млрд грн. Тобто близько 70% загальних показників регіону складають надходження наших територіальних громад. Якщо взяти загальні доходи територіальних громад із розрахунку на одного мешканця, то маємо по області середній показник — 4169 грн за І півріччя 2021 року. Надходження вище цього показника у І півріччі отримали Троїцька, Карпівська, Новолатівська, Вербківська, Гречаноподіївська, Богданівська, Глеюватська, Чумаківська, Новоолександрівська, Покровська сільські, Слобожанська та Черкаська селищні, Дніпровська, Криворізька та Вільногірська міські громади. До речі, Троїцька громада на одного мешканця у І півріччі отримала 13 тис. 116 грн доходу.

— А скільки є громад, де цей показник нижче середнього рівня?

— Решта громад мають доходи, нижчі від середнього обласного показника з розрахунку на одного мешканця, однак ще у 39-ти громад він більший 2000 грн на одного мешканця. Тобто маємо 54 громади з 86-ти із показниками, що відповідають належному економічному розвитку.

А ось решті 32-ом варто в сьогоднішній, непростий час активізувати усі можливі ресурси для місцевого розвитку. Гарним прикладом постійного пошуку додаткових ресурсів є Межівська громада, вона активно розвиває свій потенціал і нещодавно відкрила нову сонячну електростанцію, побудовану завдяки залученим інвестиціям. Також чудові приклади реалізації інноваційних проєктів демонструє Вакулівська громада — нещодавно вони відкрили нову медамбулаторію, спільно з DESPRO (шведсько-український проєкт з підтримки децентралізації в Україні, — ред.) провели модернізацію водозабезпечення в громаді, що було життєво необхідно для населених пунктів. Миколаївська громада активно розвиває крафтові виробництва та зелений туризм, а нещодавно ця громада перемогла у конкурсі «Неймовірне село України». Ілларіонівська громада підтримує розвиток місцевих підприємств, які створюють додаткові робочі місця. Так, наприклад, у цій громаді почало працювати спільне українсько-чеське підприємство з пошиття взуття. Покровська громада розвиває сільську кооперацію, а молочні, медові та ягідні кооперативи громади стали найкращими практиками розвитку агросектору і взірцем для інших.

Так що громади змінюються, і це добре. Я дуже радію з того, що мені випала велика честь бути учасником цих перетворень. Ми намагаємося сприяти громадам реалізувати розвиткові проєкти, проводячи для них консультаційні та навчальні заходи. Бо як показує практика – знання є їхнім найціннішим ресурсом, своєрідним індикатором зрілості.

— Останнє запитання якраз про зрілість. Шість років з 2015-го — це доволі великий відрізок для того, щоб сформувалися лідери, зросли громади. Чи відчуваєте ви партнерський, рівноправний зворотний зв’язок? Чи приходять до вас керівники громад самі з ініціативами, пропозиціями, зі своїми критичними зауваженнями, тобто, з якимось власним баченням — як рівний до рівного?

— Звичайно, я це відчуваю особливо, бо на Дніпропетровщині працюю в управлінні з 1997 року, і це стало частиною мого життя. Коли в 2015 році була перша хвиля децентралізації, було досить багато лідерства, я б сказала, більшою мірою інтуїтивного. А сьогодні лідерство стало свідомим.

Програма U-LEAD унікальна тим, що співпрацює з громадами як партнер, що чітко реагує на їхні потреби, наші ініціативи — це відповідь на запит, який дають громади.

Наприклад, якщо говорити про поточний період, то від громад до регіональних офісів Програми був великий запит щодо вивчення новацій земельного законодавства, тож наші команди реалізували для фахівців органів місцевого самоврядування унікальне навчання щодо просторового планування.

Сьогодні громади чітко бачать проблеми, які у них є, і подають їх нам не як прохання про допомогу, а як звернення партнера до партнера: “Ми хочемо об’єднати зусилля”. І робота нашої Програми це і є партнерство з громадами, з урядом, з іншими стейкхолдерами реформи місцевого самоврядування у кожному регіоні. А самостійні ідеї, ініціативи громади постійно пропонують вже як результат набутих знань.

Але те, що наша Програма проводить найбільшу кількість навчальних заходів для громад, формуючи необхідні для управлінського персоналу органів місцевого самоврядування знання, уміння та навички, що стають головним потенціалом їх ресурсного розвитку, — це беззаперечна істина. Тож крокуємо до успіху разом!

Залишити коментар

*

Ви можете пропустити до кінця та залишити відповідь. Pinging у даний час недоступні.
Матеріали за темою: Учнівству та вчителькам Дніпропетровщини розповіли про успішні кампанії та безпеку в соцмережах
Чи змінилася ситуація з безпекою та громадським порядком під час пандемії: результати опитування