Новый Формат

     СПЕЦПРОЄКТИ:      Допомога ВПО      Відбудова України      Євроінтеграція     Реформи     Децентралізація                                                                                Корупція      Декомунізація      Е-урядування      Кадрова політика     Вибори


В Україні ухвалено закон про олігархів: коментарі дніпровських експертів

23 вересня Верховна Рада ухвалила закон «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)». У народі його назвали «законом про олігархів».

Під час пресконференції в ІА «Мост-Днепр» адвокатка Майя Сергєєва пояснила, що олігархами документ пропонує визнавати фізичних осіб, які одночасно відповідають хоча б трьом з ряду прописаних у Законі ознак. До перших належить «участь у політичному житті».

«Закон встановлює, що людина підпадає під ознаку участі в політичному житті, якщо вона обіймає високі посади в державі, або близька з такими особами, як президент, спікер, народні депутати України, міністри та інші. Або якщо людина обіймає посаду в керівних органах політичної партії, фінансувала діяльність політичної партії, політичну агітацію або проведення мітингів чи демонстрацій з політичними вимогами.

Тобто людина, яка реально не має жодного відношення до політичного життя, може бути визнана олігархом. Наприклад, родич народного депутата України, який має акцію у великому підприємстві й випускає місцеву друковану газету, однак не є учасником політичного процесу, має шанс отримати статус олігарха», пояснює адвокатка.

Крім того, каже Майя Сергєєва, закон встановлює, що будь-яка особа, що забезпечує товарами або послугами мітинги, демонстрації, підпадає під цю ознаку. Наприклад, якщо підприємець здав в оренду звукову техніку або виготовив поліграфічну продукцію для учасників будь-якої демонстрації або мітингу, він може потрапити в поле зору РНБО.

Ще одна ознака олігарха, прописана законодавцем, «вплив на засоби масової інформації». Йдеться про власників (засновників) ЗМІ або бенефіціарів власника. Цю ознаку зарахують і в тому випадку, якщо фізособа була контроллером медіа, але втратила такий статус до дня введення Закону в дію. Водночас, олігархом не визнають людину, якщо засновником медіа вона стане після набуття чинності «закону про олігархів», говорить адвокатка.

«Таким чином, ця ознака буде поширюватися тільки на олігархів, які на момент набрання чинності закону вже матимуть вплив на ЗМІ, і не буде поширюватися на« нових »олігархів», резюмує Майя Сергєєва.

Ще один критерій олігарха, під який відразу підпадає 3338 суб’єктів, «суб’єкт природних монополій».

«Є кінцевим бенефіціарним власником підприємства, який після дня набуття чинності цього закону є суб’єктом природних монополій або займає монопольне (домінуюче) становище на ринку відповідно до Закону «Про захист економічної конкуренції» та протягом одного року поспіль підтримує або посилює такий стан.

Цей критерій є найбільш визначеним, адже процедура визнання підприємства суб’єктом природних монополій або таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку є чіткою й передбачена в Законі України «Про захист економічної конкуренції». На дату прийняття закону в Україні налічувалося 3338 суб’єктів природних монополій», — коментує Майя Сергєєва.

Олігархом також можуть визнати особу, якщо підтверджена вартість її активів і суб’єктів господарювання, бенефіціаром яких вона є, перевищує 1000000 прожиткових мінімумів. На даний момент ця цифра становить 2,38 мільярда гривень.

Відповідно до закону, додає Майя Сергєєва, рішення про визнання особи олігархом приймає Рада національної безпеки і оборони України на підставі подання КМУ, НБУ, СБУ, Антимонопольного комітету України або самого ж РНБО. Яким має бути це подання, та в які терміни його повинні розглянути, закон не визначає. РНБО розглядатиме такі подання на свій розсуд, вирішуючи, чи є підстави визнавати особу олігархом чи ні.

Рішення набуває чинності з дня офіційного опублікування указу Президента України про введення його в дію, і є обов’язковим до виконання.

«Також закон не передбачає можливості оскарження такого рішення, проте якщо «олігарх» надасть заяву і документи, які підтвердять, що ознаки для його перебування в реєстрі відпали, РНБО перегляне своє рішення», говорить Майя Сергєєва.

До реєстру, зокрема, вносяться такі відомості:

  • рішення РНБО України про визнання особи олігархом і обгрунтування такого рішення;
  • декларації про контакти з особою, яка має значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархом), або його представниками;
  • перелік юридичних осіб, кінцевим бенефіціарним власником яких є особа (олігарх);
  • перелік осіб, до виборчих фондів яких або виборчих фондів політичних партій, які висували цих осіб, здійснювала внески особа (олігарх) упродовж останніх трьох років.

Згідно зі статтею 7 «закону про олігархів», особам, включеним до реєстру, забороняється:

  • здійснювати внески у вигляді власних коштів, виконувати роботи, надання товарів, послуг і т.п. на підтримку політичних партій відповідно до Закону України «Про політичні партії в Україні»;
  • здійснювати внески до виборчих фондів кандидатів (крім власного виборчого фонду), політичних партій під час виборчого процесу відповідно до Виборчого кодексу України;
  • бути покупцем (бенефіціаром покупця) в процесі приватизації об’єктів великої приватизації;
  • фінансувати будь-яку політичну агітацію, або проведення мітингів, демонстрацій з політичними вимогами.

А ось економічний експерт Михайло Крапивко впевнений, що Україні куди важливіше було б прийняти закон про лобізм, ніж цей документ.

«Даний проект був відправлений до Венеціанської комісії, і ми чекаємо її рішення. Думаю, що такий підхід до обмеження прав окремих, нехай навіть впливових, фізичних осіб не буде схвалений.

Деякі норми цього закону, такі, як володіння приватизацією і фінансування, переведуть дані процеси ще в більшу тінь. Що стосується політичних процесів, то і сьогодні в частині фінансування виборів він не є прозорим і повністю легальним. Велика частина грошей гуляє в «чорному» налі й процес ще більше погіршиться в результаті такого закону.

Ті проблеми, які є в країні через вплив так званих олігархів, треба було вирішувати більш цивілізованими методами, такими як антимонопольне та антикорупційне законодавство. Зокрема слід було б посилити відповідальність за конфлікт інтересів і лобіювання. У нас закону про лобіювання досі немає, хоча він набагато важливіший за «закон про олігархів», каже Михайло Крапивко.

Залишити коментар

*

Ви можете пропустити до кінця та залишити відповідь. Pinging у даний час недоступні.
Матеріали за темою: Рада схвалила закон про олігархів