Новый Формат

     СПЕЦПРОЄКТИ:      Вибори      Євроінтеграція     Реформи     Транспорт     Децентралізація     Кадрова політика     COVID-19


Як ОГС подавати відомості про КБВ – експертні думки

Як організаціям громадянського суспільства подати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника: ЦЕДЕМ провів експертно робочу дискусію в межах серії публічних заходів, спрямованих на обговорення боротьби з відмиванням брудних грошей та фінансування тероризму та її впливу на діяльність ОГС.

11 жовтня цього року – останній день, коли організації громадянського суспільства (як ГО, так і благодійні фонди) зможуть подати інформацію про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників (КБВ). Це порівняно нова для ОГС звітність, яку Україна запровадила, щоб дотриматися стандартів Міжнародної групи з протидії відмивання брудних грошей (ФАТФ).

І саме через новизну такий обов’язок може створити проблеми громадському сектору. Адже не кожна організація знає, як правильно подати інформацію, а чимало ОГС взагалі не мають кінцевого бенефіціарного власника.

Тож ЦЕДЕМ у рамках Ініціативи секторальної підтримки 28 вересня провів обговорення ”Подання інформації про КБВ: механізм, практика та ризики”. Спікери не лише дали експертні оцінки ситуації, а й підготували конкретні поради, рекомендації та зразки документів, які допоможуть ОГС прозвітувати про кінцевих бенефіціарів. Захід зібрав понад 40 учасників онлайн, а переглянули його 750 разів.

“Для громадянського суспільства ця тема складніша, ніж для бізнесу, бо переважно громадські організації не мають кінцевих бенефіціарних власників, тому стикаються з великим викликом: як відобразити їхню наявність і відсутність. Точно є ГО, особливо у регіонах, котрі не знають про цю вимогу. Слід говорити про те, яким чином має бути подана інформація, як організації, що не мають кінцевих бенефіціарних власників, можуть це зазначити”, наголосила Марія Гелетій, заступниця керівника проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України, ІСАР Єднання.

Тож експерти зосередилися на конструктиві, аби напрацювати інформаційні матеріали. “Вони призначені для поширення і адресовані тим громадським організаціям та благодійним фондам, які досі не вирішили це питання. А з кількості зареєстрованих на обговорення ми розуміємо, що таких дуже багато.”, вказала Анна Ісічко, координаторка проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України” у ЦЕДЕМ.

Зокрема, спікери заходу розповіли глядачам, кого слід вважати кінцевими бенефіціарними власниками, відповіли на питання: хто, як і куди може подати інформацію про них. Також показали перелік необхідних для звітування документів.

Відеозапис дивіться за посиланням

“Ми стурбовані ситуацією, бо ніхто з нас, громадських організацій, не хоче платити 51 тисячу гривень штрафу за не так подану інформацію про кінцевих бенефіціарів. Обов’язок новий для ОГС. І до кінця не пояснено норму закону: як діяти некомерційним організаціям, хто є кінцевим бенефіціарним власником, якщо врахувати, що у ГО є два органи управління, загальні збори та керівник. Дуже часто є ще правління, а членів може бути хоч 3-4, хоч 100 чи 1000. Друге ключове питання: як правильно заповнити усе, оформити повідомлення та подати його”, окреслив проблему Максим Лациба, керівник цілі 2 проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України”, Український незалежний центр політичних досліджень (УНЦПД).

Щоб допомогти громадським та благодійним організаціям подати інформацію про кінцевих бенефіціарних власників, учасники Ініціативи розробили довідкові матеріали. Тож усі охочі можуть використати зразок форми 4 для організацій без кінцевого бенефіціарного власника або ж переглянути приклади структур власності: з кінцевим бенефіціарним власником та без нього.

Так, подати інформацію може керівник організації або уповноважена особа: особисто з паспортом заявника чи поштою (однак тоді підпис має бути нотаріально засвідченим). Приймають таку звітність Відділи державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань, ЦНАПи та нотаріуси (ті з них, хто надає таку послугу.

Необхідні для цього документи: заява щодо державної реєстрації юридичної особи – форма 2 (для благодійних) або форма 4 (для громадських організацій; структура власності; ID картка або ж нотаріально засвідчена копія паспорту громадянина України; витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрації юридичної особи – нерезидента в країні її місцезнаходження, – у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа – нерезидент. Про це учасникам заходу розповів Олег Лапін, експерт УНЦПД.

Крім того, захід став нагодою для громадського сектору дізнатися позицію державних органів, адже участь у дискусії брали В’ячеслав Хардіков, в.о. директора Департаменту нотаріату та державної реєстрації Міністерства юстиції України та Анатолій Лещенко, заступник директора Департаменту нотаріату та державної реєстрації начальник Управління нормативно-правового забезпечення державної реєстрації Міністерства юстиції України.

Також Дмитро Мазурок, координатор проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства в Україні” в УНЦПД розповів учасникам про Гарячу лінію, на яку ОГС вже зараз можуть звертатися, якщо у них виникли проблеми через звітування.

За словами експерта, УНЦПД має намір відстежувати судову практику у справах, що стосуватимуться теми кінцевих бенефіціарних власників.

“Є запит від громадськості, щоб відтермінувати подання інформації. І є дуже чіткий запит на те, аби викреслити громадські організації з переліку тих, хто звітує про кінцевих бенефіціарних власників, як це зроблено для політичних партій. Тому ми звертаємося до громадськості з закликом підтримати нашу спільну заяву”, закликав Дмитро Мазурок. Прочитати текст публічної заяви із такими закликами та підписати її (до 1 жовтня) ви можете за посиланням.

Ця подія організована в межах проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України”, що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку.

Залишити коментар

*

Ви можете пропустити до кінця та залишити відповідь. Pinging у даний час недоступні.
Матеріали за темою: Долучайтеся до підготовки першого плану заходів з реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства!
Мінцифра запрошує до громадського обговорення проєкту постанови про національну платформу ВзаємоДія
Громадянське суспільство — головний партнер для влади: українські та західні політики й експерти про реформи в Україні
Розроблено Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021—2026 роки
Трансформація громадянського суспільства після Революції Гідності: здобутки та виклики