Новый Формат

     СПЕЦПРОЄКТИ:      Вибори      Євроінтеграція     Реформи     Транспорт     Децентралізація     Кадрова політика     COVID-19


Що змінює закон про електронні послуги з реєстрації та декларування місця проживання?

5 листопада Верховна Рада ухвалила Закон (законопроєкт №5463) «Про реалізацію публічних електронних послуг з реєстрації та декларування місця проживання в Україні». За задумом Мінцифри, новий Закон зокрема дозволятиме подавати онлайн-заяву на декларування місця проживання.

«Замість ходіння по декількох установах та довгих очікувань — 10 хвилин на заповнення заяви та доба — на її опрацювання в Дії», — повідомили у Мінцифрі.

Та що насправді змінює, або, навпаки, не змінює, ухвалений Закон — розповів член правління Центру політико-правових реформ Віктор Тимощук для UPLAN.

Закон про прописку онлайн: що нового?

До ухвалення Закону можливість змінити або зареєструвати місце проживання була доступна онлайн у семи містах України в експериментальному форматі. Тепер така послуга має стати доступною в усіх громадах країни.

Так, після набуття чинності Закону у мобільному додатку або на порталі «Дія» для зміни місця проживання можна буде подати відповідну заяву онлайн і також онлайн отримати підтвердження — згоду від власника житла.

Така електронна послуга з реєстрації місця проживання називатиметься «декларуванням», а «реєстрацією» залишається фізичне надання послуг — через особисте відвідування органу реєстрації або ЦНАП.

Також серед принципових нововведень, які запроваджує Закон, — скасування штампа з інформацією про місце проживання у паперовому паспорті й паперового додатка про місце проживання до ID-картки.

Водночас можливість отримання витягу про місце реєстрації зберігається. Й такий крок зі скасовуванням штампу пан Віктор оцінює негативно:

«Дуже сумніваюся, що всі державні й приватні контрагенти зможуть легко отримувати підтвердження інформації про місце провадження особи в електронній формі. Принаймні у найближчі роки. Адже йдеться не лише про користувачів «Дії», а про усю країну. І вважаю, що в ІD-картках інформація про місце проживання має міститися візуально».

Експерт наводить приклад: у ФРН роблять наліпку про нову адресу, коли її змінюють, просто на пластиковому документі. А штамп у паперовому паспорті, на думку пана Віктора, слід було залишити хоча б за бажанням особи. Адже система має бути насамперед зручною для людей, які нею користуються.

Органи місцевого самоврядування й децентралізація

Пан Віктор відмічає, що з позитивного в ухваленому Законі є збереження повноважень з реєстрації місця проживання за органами місцевого самоврядування (ОМС). Хоча два роки представники Мінцифри критикували децентралізацію повноважень з реєстрації місця проживання.

«Саме органи місцевого самоврядування наповнили реєстри. Держава, допоки не делегувала ці повноваження їм, нічого не зробила. Тому, те що зараз використовують як базу для електронізації, — це завдяки органам місцевого самоврядування й децентралізації», — зауважує експерт.

Також позитивним кроком є підняття плати за реєстрацію та декларування. Тож місцеві бюджети отримуватимуть трохи більше компенсації за роботу ОМС.

Чи вдалося реформувати систему новим Законом?

Кожен третій українець живе не за місцем реєстрації, а більше мільйона людей живуть без реєстрації взагалі, повідомляють у Мінцифрі. Відповідно до нового Закону, зареєструватися за фактичним місцем проживання, наприклад, для орендарів житла, можна за умови, якщо оренда оформлена офіційно.

«Але треба враховувати головну особливість України: у нас немає легального ринку оренди житла — з належним оформленням і податками. Тому й рішення мало б бути адекватним — що враховує цю специфіку», — зауважив пан Віктор.

Так, за словами експерта, Закон не вирішує головної проблеми в системі реєстрації місця проживання: орендарі житла й надалі не зможуть спрощено фіксувати адресу фактичного проживання для спілкування з державою та громадою. Адже ухвалений Закон не запроваджує повідомного принципу, який дозволяє зареєструвати місце проживання на підставі відомостей, які надала особа, — без необхідності доводити їх та отримувати попередню згоду власників. Передбачається, що за повідомного принципу згоду власники надають вже постфактум. Тобто вони повинні мати право «виписувати» зі свого житла осіб, які сповістили неправдиву інформацію про проживання у ньому.

«Враховуючи, що мільйони людей живуть в орендованому житлі, проте без належного оформлення, вони й надалі не зможуть повноцінно користуватися усіма правами у громаді, де проживають. Та й органи місцевого самоврядування також й надалі не бачитимуть цих людей у своїх реєстрах», — зазначив експерт.

Які висновки?

Прийняття закону — це був шанс реформувати систему. Але, за словами пана Віктора, влада цей шанс не використала. Адже справжня суть реформи — перехід на повідомний принцип, що мав би полегшити життя і людям, і органам влади. Натомість акцент законопроєкту – електронізація чинної системи.

«Електронізація адмінпослуги з реєстрації місця проживання таки прискориться. Хоча маю сумніви, що це правильний підхід до цифровізації. Адже оцифровується теперішній недосконалий механізм обліку місця проживання. Замість того щоб спочатку зробити правильну модель, а тоді електронізувати її», — зазначив пан Віктор.

Водночас нецифрові громадяни й громади матимуть час на нарощування спроможностей для реалізації таких змін і зберігають офлайн альтернативу — це, за словами експерта, безумовний плюс. Проте мільйони громадян, насамперед у великих містах, залишаться людьми «без місцевої прописки» з усіма відповідними наслідками.

Залишити коментар

*

Ви можете пропустити до кінця та залишити відповідь. Pinging у даний час недоступні.
Матеріали за темою: Добірка новин у сфері судівництва за листопад 2021
Добірка новин у сфері адмінпослуг та адмінпроцедури за листопад 2021
Добірка новин у сфері судівництва за жовтень 2021
Добірка новин у сфері децентралізації та місцевого самоврядування за жовтень 2021
Добірка новин у сфері адмінпослуг та адмінпроцедури за жовтень 2021