Новый Формат

     СПЕЦПРОЄКТИ:      Допомога ВПО      Відбудова України      Євроінтеграція     Реформи     Децентралізація                                                                                Корупція      Декомунізація      Е-урядування      Кадрова політика     Вибори


Як українці ставляться до підкупу виборців: результати опитування

Більше 11% опитаних стикались зі спробами підкупу на виборах. Дещо частіше про такі спроби заявили виборці з неповною середньою освітою (14%). Про спроби підкупу дещо частіше заявляли також мешканці, які проживають у сільській місцевості, та жителі Західної України.

Про це свідчать результати загальнонаціонального дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення громадянської мережі «ОПОРА».

Більшість респондентів (54%) заявили, що будь-яка пропозиція грошей буде неприйнятною при мотивуванні виборців продати свій голос. Однак ті респонденти, які вважають сам продаж голосу реалістичним, називають порівняно невеликі суми, які можуть мотивувати людей продати свій голос. 12% респондентів назвали суму, яка менша за 500 грн, ще 6% – від 500 до 1000 грн. Лише 3,4% респондентів сказали про суми від 1000 до 2000 грн, а 1,3% – про суми від 2000 до 5000 грн. Ще 3,5% зазначили, що така сума має становити понад 5000 грн.

64,5% респондентів заявили, що не готові «продати» свій голос за жодних обставин. Серед тих респондентів, які все-таки потенційно готові «продати» свій голос, найпопулярнішою опцією є варіант «проголосувати за того кандидата/партію, які і так подобаються, але водночас і отримати за це гроші» – 25%. Ще 18% кажуть, що це все залежить від конкретних обставин,  а 13% – коли будуть впевнені, що це не призведе до проблем чи негативних наслідків для них особисто. Ще 8,5% погодяться у разі, коли у них попросять про це люди, яким вони довіряють, а 6,3% – коли їм запропонують справедливий розмір винагороди.

Стосовно потенційної готовності «продати» свій голос, то на Заході таких респондентів найменше – 70% респондентів заявили, що в жодному разі не готові «продати» свій голос. Тим часом на Півдні таких лише 60%. Простежуються також і вікові закономірності. Загалом молодші виборці частіше виявляли готовність «продати» свій голос. Лише 50% виборців до 30 років сказали, що в жодному  разі не готові продати свого голосу. Серед старших респондентів таких 60 – 70%. Значна частка молодих виборців (37,3%) вважають, що готові продати свій голос, коли їм і так подобається кандидат чи партія. Серед молоді значно частіше зустрічається і будь-яка інша мотивація для виправдання «продажу» голосу.

Респонденти, які готові за певних умов «продати» свій голос, частіше називають конкретні суми, які можуть мотивувати людей до продажу голосів. Ці суми найчастіше є невеликими і обмежуються розміром до 1000 гривень. Рідше респонденти називають вищі «ціни».

Абсолютна більшість респондентів, на запитання стосовно того, чому виборці погоджуються отримати гроші чи іншу матеріальну винагороду від кандидата/партії в обмін на підтримку на виборах, відповіли, що причина в тому, що люди бідні, а це додаткова можливість підзаробити (82,5%). Ще 65% згадали про те, що людям все одно, за кого голосувати, якщо пропонують гроші. Так само більше половини (56%) зазначили, що люди хоч і беруть гроші, але голосують самостійно. Ще 37% вважають, що люди не хочуть відмовляти у проханні друзям, знайомим, родичам, сусідам, керівництву, колегам.

Думки респондентів загалом розділились стосовно «благодійної» діяльності партій та кандидатів перед виборами. Так, 42% позитивно ставляться до надання медичних препаратів, продуктів, техніки, організації дозвілля та розваг, благоустрою територій, допомоги армії, церкві, коли це здійснюють суб’єкти виборчого процесу перед виборами. 51,5% ставляться до цього негативно.

Водночас існують певні розбіжності у групах населення. Так, жінки зазвичай більш позитивно ставляться до описаного явища, ніж чоловіки (46% і 37%). Цікаво також, що бідніші респонденти більш негативно ставляться до такої форми непрямого підкупу. Простежуються також і вікові закономірності. Молодші респонденти частіше позитивно ставляться до «благодійної» допомоги партій та кандидатів перед виборами, аніж старші люди.

Окрім вищепереліченого, до непрямого підкупу виборців гірше ставляться ті респонденти, які стикались зі спробами прямого підкупу. Водночас серед тих респондентів, які готові за певних умов «продати» свій голос, значно більше людей позитивно ставляться до «благодійної» допомоги суб’єктів виборчого процесу перед виборами. Таких 51%. Серед респондентів, які не готові продати свій голос за жодних умов – позитивно ставляться до таких речей 37%.

Більшість респондентів вважають, що в питанні підкупу виборців винні дві сторони – 62%. Ще 26% вважають, що основну відповідальність має здійснювати той, хто ініціює та здійснює підкуп (кандидат чи партія). Лише 7% вважають, що основним винуватцем є сам виборець, який продає свій голос.

Абсолютна більшість опитаних вважають, що технології підкупу виборців впливають на результати виборів. Так, 33% вважають, що такий вплив є дуже великим, а ще майже 50%, що такий вплив скоріше є. Лише 3,5% вважають, що технології підкупу виборців взагалі не впливають на результати виборів.

Половина респондентів підтримує тезу про те, що підкуп виборців є не лише серйозним зловживанням, але і головною проблемою українських виборів. Ще майже 33% скоріше погоджуються з нею. Повністю не погоджуються з цією тезою 4% опитаних. Найменше погоджуються з такою тезою мешканці великих міст (понад 500 тис. нас.), але і там респондентів, які вбачають в цьому серйозну проблему, абсолютна більшість. Ті виборці, які безпосередньо стикалися з підкупом, загалом частіше називають цю проблему найбільш серйозною у виборчому процесі.

Загальнонаціональне дослідження проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 22 жовтня по 12 листопада 2021 року методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера; computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів. Опитування проведено на замовлення громадянської мережі «ОПОРА». Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2,4% для показників близьких до 50%, 2,1% — для показників близьких до 25%, 1,5% — для показників близьких до 10%.

Це дослідження відбулося завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Думки і твердження, висловлені у звіті, можуть не збігатися з позицією USAID та уряду США.

Залишити коментар

*

Ви можете пропустити до кінця та залишити відповідь. Pinging у даний час недоступні.
Матеріали за темою: Громадські організації проти проведення виборів в Україні під час війни
Ставлення українців до тих, хто залишився на тимчасово окупованих територіях, — результати дослідження ОПОРИ
Кількість українців та їх міграція за кордон через війну — дослідження Громадянської мережі ОПОРА
Найбільше українці довіряють «Єдиним новинам», хоча більшість отримують новини з соцмереж
Держава та медіа — яких правил гри хочуть українці?