Новый Формат

     СПЕЦПРОЄКТИ:      Вибори      Євроінтеграція     Реформи     Транспорт     Децентралізація     Кадрова політика     COVID-19


Дніпровська міська територіальна громада лідирує у рейтингу фінансової спроможності

Більшої фінансової автономії органи місцевого самоврядування (ОМС) чекали як на ковток холодної води у пустелі. І дочекалися: її забезпечила реформа децентралізації в Україні. Завдяки змінам до бюджетного та податкового законодавства ОМС отримали більше джерел для наповнення своїх бюджетів. Тепер вони розпоряджаються значно більшими фінансами, ніж це було до початку реформи.

Разом з грошима до місцевої влади прийшла нова відповідальність. ОМС отримали від держави розширені повноваження для розв’язання локальних проблем громадян і створення для них комфортних умов життя. Тепер саме ОМС надає громадянам більшість адміністративних послуг через ЦНАПи, піклується про дітей-сиріт у громаді або повністю утримує комунальні заклади культури.

Виконує ці повноваження місцева влада вже в об’єднаних територіальних громадах – нових адміністративно-територіальних одиницях базового рівня. Об’єднувалися у громади міста-обласні центри по-різному. Харків, наприклад, узагалі ні з ким не об’єднався, а Полтава об’єднала навколо себе 55 сусідніх сіл. При цьому, обидва міста наразі є центрами міських територіальних громад (МТГ).

Об’єднання у тергромади дозволило об’єднати не лише бюджети різних населених пунктів і створити єдиний бюджет громади, але і людей та території. А збільшення кількості населення та територій в свою чергу ускладнило врядування – владі тепер треба розв’язувати більшу кількість проблем в умовах все ще обмежених ресурсів.

В умовах нових правил гри на місцевому рівні, визначальним фактором для темпів розвитку громади стала її фінансова спроможність. Вона стоїть на двох стовпах: на тому, звідки та скільки коштів ОМС здатний зібрати до своєї казни, і на тому, як та на що їх витрачають. Тобто, фінансово спроможною можна назвати ту громаду, яка має достатню кількість коштів, чітку структуру їхніх джерел та ефективно розподіляє ці кошти за пріоритетними цілями. Фінансова спроможність дозволяє громаді досягти швидкого соціально-економічного розвитку та бути комфортним місцем проживання для своїх мешканців.

Коли ж громада не є фінансово спроможною, про її швидкий розвиток у найближчий час можна забути. Без економічного стимулювання та допомоги держави такі територіальні громади, на жаль, не є життєздатними. Тому або ОМС власними силами нарощує фінансову спроможність і рухає свою громаду вперед, або громада назавжди сідає на голку дотацій та субвенцій від держави.

Фахівці Центру спільних дій вирішили перевірити, якою була фінансова спроможність територіальних громад обласних центрів України протягом 2018-2021 (9 місяців) років. Для цього вони розробили окрему методологію, яка дозволяє виміряти та оцінити фінансову спроможність усіх тергромад облцентрів.

Методологія складається з 10 фінансових показників. Це доходи і видатки загального фонду місцевого бюджету, які розраховані на одного мешканця громади, частка місцевих податків та зборів у доходах загального фонду, частка капітальних видатків та в розрахунку на одного жителя громади, індекс податкоспроможності та рівень дотаційності місцевих бюджетів, частка видатків на апарат управління та в розрахунку на одного мешканця громади і частка заробітної плати у видатках загального фонду. З усіма деталями методології можна ознайомитись за посиланням.

Місце під сонцем: громади облцентрів у рейтингу фінансової спроможності

Без перебільшень МТГ обласних центрів є одними з найбільш спроможних громад у нашій країні. На це впливає багато різних факторів. Зокрема кращі умови для ведення бізнесу, розвинені інституції, демографія, висококваліфіковані кадри, а також найбільші фінансові ресурси, які накопичують, як правило, саме у центрах областей.

Тобто, громади облцентрів ще за початкових умов потрапили у «вищу лігу» фінансової спроможності, оскільки мали для цього відповідну базу. Але навіть найбільш спроможні громади сильно різняться між собою, коли справа доходить до фінансових розрахунків. Відповідно до нашої методології ми сформували власний рейтинг фінансової спроможності МТГ обласних центрів протягом 2018-2020 років та 9 місяців 2021 року.

Цей рейтинг складений відповідно до загальної суми балів, яку набрали МТГ за показниками фінансової спроможності, та місця, які займали громади щороку. Так, чим вище МТГ знаходиться у рейтингу, тим кращу фінансову спроможність вона має згідно з нашою оцінкою. Їх доволі просто розпізнати: громади, які позначені зеленим кольором, мають високий рівень фінансової спроможності, жовтим – середній рівень і червоним – низький рівень. Максимальна сума балів для кожної громади – 100 балів.

Як бачимо, Дніпровська МТГ – найбільш фінансово спроможна серед усіх громад обласних центрів. Це єдина МТГ, яка отримала максимум балів за кожен рік (100 із 100), щоразу займала першу сходинку у нашому хіт-параді фінансової спроможності і обійшла навіть столицю у своїх показниках.

Одразу за Дніпровською МТГ йдуть місто Київ, Львівська, Запорізька та Одеська МТГ. Ці громади з року в рік показують найкращі фінансові результати. Натомість задніх постійно пасуть Сєвєродонецька, Херсонська, Краматорська, Чернівецька та Луцька МТГ. На жаль, цим громадам не дуже вдається «переломити» свій фінансовий стан та суттєво його покращити.

Щоправда, зовсім іншу картину ми маємо з найбільш спроможними МТГ, коли дивимося власне на оцінки їхніх фінансових показників. Якщо місця у них лишаються ті самі, то загальні бали почали суттєво знижуватись з 2019 та 2020 року. При цьому, параметри нашої оцінки не змінилися ні на йоту. Інакше кажучи, стабільності у показниках немає навіть у найбільш спроможних громад. Це добре видно у нашому рейтингу.

Значні перестановки ми простежуємо саме по тих МТГ, які займають середину рейтингу. Такі громади, як Тернопільська або Харківська, за кілька останніх років наростили свій фінансовий потенціал і стрімко піднялися у рейтингу. А от Івано-Франківська та Чернігівська МТГ навпаки просідають у своїх бюджетних показниках.

Детально про фінансові показники, за якими оцінювалась фінансова спроможність кожної громади обласного центру, читайте за посиланням.

Залишити коментар

*

Ви можете пропустити до кінця та залишити відповідь. Pinging у даний час недоступні.
Матеріали за темою: Експерти U-LEAD розповіли про особливості організації надання соціальних послуг під час воєнного стану та роботу з вимушеними переселенцями
55 громад Дніпропетровщини виконали план по доходам за 4 місяці 2022 року
Кошти залишаються на місцях: за останні 7 років бюджети міст-мільйонників зросли вдвічі
Супергерої проти сміття. Як громада на Дніпропетровщині навчилася сортувати відходи та дбає про екологію
У громаді на Дніпропетровщині планують створити багатофункціональну молочну ферму з навчальним хабом