Новый Формат

     СПЕЦПРОЄКТИ:      Допомога ВПО      Відбудова України      Євроінтеграція     Реформи     Децентралізація                                                                                Корупція      Декомунізація      Е-урядування      Кадрова політика     Вибори


П’ять випадків переслідування активістів зафіксовано на Дніпропетровщині у 2021 році — дані моніторингу ZMINA

У 2021 році правозахисники зафіксували 108 випадків нападів і переслідувань громадських активістів в Україні. У 2020 році задокументували 101 випадок, а у 2019-му — 83 випадки.

Щорічну моніторингову доповідь про переслідування громадських активістів і правозахисників 4 лютого презентував Центр прав людини Zmina. Найбільш небезпечними видами активізму лишаються протидія корупції (16 випадків), захист прав ЛГБТІК-людей (17) і захист довкілля (11). Тринадцять випадків монітори зафіксували під час протидії будівництву, — відзначили правозахисники.

Найпоширеніші випадки — спроби залякування активістів (27), знищення чи пошкодження їхнього майна (24) та фізичні напади (20). Найбільш резонансні з них описані в доповіді.

Найбільше інцидентів, як і раніше, зафіксували в Києві (50); це майже половина всіх випадків. Далі — Одеська (10), Харківська (9) і Луганська (8) області.

На Дніпропетровщині зафіксовано 5 випадків нападів і переслідувань громадських активістів:

1. #знищення_чи_пошкодження_майна

У ніч на 27 січня 2021 року невідомі розбили бічне скло й пошкодили салон машини журналіста і громадського активіста з Дніпра Івана Красікова. За словами постраждалого, при цьому зловмисники нічого звідти не забрали, тож спроба пограбування виключена.

Як розповідає Красіков, він приїхав до своєї матері. Пригадує, що чув, як близько 6–7 години спрацювала сигналізація, а коли виходив уранці, то побачив розбите вікно з боку водія й викликав поліцію. На думку постраждалого, за ним стежили.

Активіст звернувся до органів правопорядку у зв’язку з інцидентом, однак згодом поліція Дніпропетровщини повідомила Центру прав людини ZMINA, що зареєструвала заяву Івана Красікова як звернення громадян.

Сам Красіков має дві версії ймовірних мотивів псування його майна: конфлікт, який він мав у місцевій лікарні з іншими активістами, або його критика місцевої влади в Дніпрі чи вихідців із Дніпра в центральній владі.

На користь другої версії активіст наводить приклад з низкою дискредитаційних публікацій про нього взимку 2020 року, що нібито він врізався машиною у «швидку допомогу». Пізніше Красіков визнав через суд цю інформацію такою, що не відповідає дійсності.

У 2020 році в соцмережах також було опубліковано низку дописів, ніби Красіков помер (в одному випадку йшлося нібито про виявлення тіла активіста, в іншому – публікація про виявлення тіл активістів Івана Красікова й Миколи Кожушка ілюструвалася статтею з фотографією останків кількох неідентифікованих людей, знятою середнім планом, аби було детально видно значні сліди розпаду, хоча в самому матеріалі не було інформації, що йдеться саме про нього); окремі дописувачі навіть пропонували підвезти на похорон охочих попрощатися з Красіковим.

Іван Красіков – керівник ГО «Неурядова медійно-адвокаційна група» (раніше називалася Дніпропетровська обласна громадська організація «Незалежна асоціація журналістів»). Є автором низки журналістських матеріалів на правозахисну тематику, проводить журналістські розслідування.

Раніше співпрацював із БО «100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ» (тоді – Мережа людей, які живуть з ВІЛ) в окремих проєктах у Дніпрі, займався моніторингом закупівель ліків та медичного обладнання місцевою владою, аналізом надання дніпрянам паліативної допомоги (зокрема, є публікації про це за 2017–2018 роки). У 2020 році в публікаціях медіа також титрується як політолог.

2. #залякування_погрози_чи_інші_форми_тиску, #порушення_приватності

25 червня 2021 року в Дніпрі в офіс організації «Спільнота активної молоді – САМ» прийшли співробітники СБУ для того, щоб провести, як вони зазначили, «профілактичну бесіду» із заступником голови організації Вірославом Цюп’яком через його участь в акції на підтримку Сергія Стерненка 30 травня (акцію влаштовували за день до того, як Одеський апеляційний суд мав проголосити своє рішення у справі Щербича).

За словами Цюп’яка, приблизно через тиждень після акції до нього зателефонував чоловік, який назвався Артемом Вікторовичем, і сказав, що він із СБУ і що хоче провести з ним «бесіду». На прохання активіста пояснити офіційну причину запрошення, чоловік сказав, що це пов’язано з акцією, і це «просто бесіда», без якогось юридичного статусу, тож Цюп’як відмовився туди йти. Після цього, за словами активіста, йому ще кілька разів телефонували з незнайомих номерів. 22 червня 2021 року зателефонувала людина, яка представилася керівником Артема Вікторовича, також запрошувала його на «бесіду» й погрожувала в разі
відмови прийти до нього на навчання.

25 червня 2021 року приблизно о 13:50 двоє невідомих осіб зайшли в офіс, який орендує громадська організація «Спільнота активної молоді – САМ», у якому перебував Вірослав Цюп’як, також назвавшись співробітниками СБУ, але не дозволивши сфотографувати посвідчення.

При цьому активіст звертає увагу на два моменти. По-перше, адреса цього офісу не була у вільному доступі, а на запитання, звідки вони її дізналися, прибулі заявили, що «Дніпро маленьке місто». По-друге, сам Цюп’як не завжди працює в офісі, часто призначає зустрічі десь у місті, тож є ймовірність, що прибулі з’ясували факт його присутності саме там через якісь негласні дії (стеження або встановлення розташування його мобільного).

Прибулі попросили всіх, крім Цюп’яка, вийти з приміщення, але двоє колег відмовились. Тоді вони заборонили знімати їх на відео. При цьому, як згадує активіст, одну з колег вони називали на ім’я.

Співробітники СБУ ставили йому запитання про акцію на підтримку Стерненка й записували його пояснення (але про інших активістів, як говорить Цюп’як, його не питали). На зауваження, що він не був організатором акції і не подавав повідомлення про неї органам влади, силовики вказали, що він був ведучим акції і тому, за їхніми словами, на ньому відповідальність, якби раптом щось «пішло не так».

Активіст зазначає, що вони тиснули на нього, говорили, що на акції лунали заклики, які могли би спричинити радикальні дії протестувальників, і те саме начебто могло статися на майбутніх акціях.

Окрім того, за словами Цюп’яка, його критикували за те, що не йшов на контакт із тими, хто йому телефонував: «Чому ви не берете слухавку?», «Ви знаєте, що буває з людьми, які так ставляться до СБУ?».

Написане зі слів Цюп’яка пояснення вони не дозволили сфотографувати. Той відповів, що підпише, лише якщо вони нададуть копію. Вони відмовилися це робити, тож він відмовився підписувати. Приблизно о 14:40 ці люди пішли.

У СБУ підтвердили факт візиту в офіс, де працює Вірослав Цюп’як. У коментарі «Українській правді» пояснили, що постановою No 1370-ІХ, яку Верховна Рада прийняла після інциденту на акції 20 березня 2021 року біля Офісу Президента, коли демонстранти обмалювали графіті будівлю і кидали фаєри крізь розбиту шибку дверей, серед іншого СБУ зобов’язали вивчити обставини, що супроводжували ці події, на предмет організації чи участі в реалізації зазначених подій будь-яких політичних партій України або пов’язаних
із ними осіб.

Цюп’яка при цьому у відповіді спецслужби охарактеризували як особу, що «є організатором та учасником відповідних масових акцій протесту на території Дніпропетровського та інших регіонів України, а також у м. Києві».

Вірослав Цюп’як – заступник голови САМ, учасник акцій з вимогою ефективного розслідування та притягнення до відповідальності причетних до вбивства херсонської активістки Катерини Гандзюк та на підтримку Сергія Стерненка, мовного закону та декомунізації.

«Спільнота активної молоді – САМ» – громадська організація у Дніпрі, що проводить освітні та нетворкінгові заходи (молодіжна політична школа тощо).

3. #фізичний_напад

15 липня 2021 року близько 20:00 у Дніпрі двоє невідомих напали на громадську активістку Наталію Ешонкулову в під’їзді її будинку. За словами постраждалої, вона піднялася до себе на поверх і відчиняла двері квартири, коли це сталося: активістку вдарили по голові, і на короткий час вона втратила свідомість, а коли отямилася, то побачила, що вибігли сусіди, і нападники стали тікати, але жінка встигла побачити, що в одного з нападників був ніж.

За словами Ешонкулової, у неї пошкоджено кілька зубів, зламано ніс, струс мозку, а також синці й садна на обличчі. Одразу після нападу вона вийшла в прямий ефір на своїй фейсбук-сторінці, щоб повідомити про напад, поки чекали на швидку й поліцію. Активістку госпіталізували, серед іншого їй довелося робити операцію на носі, щоб нормально дихати.

Наталія Ешонкулова переконана, що нападники хотіли її вбити, і пов’язує напад зі своєю громадською діяльністю. Версію пограбування виключає. За її словами, у неї з собою була сумка зі значною сумою готівки, але зловмисники не взяли її.

16 липня поліція Дніпропетровської області повідомила, що кваліфікувала напад на активістку як замах на вбивство (ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України).

24 липня стало відомо про затримання двох чоловіків за підозрою у причетності до нападу на Наталію Ешонкулову. Як повідомив начальник Національної поліції Ігор Клименко, їх упізнала потерпіла. Це – мешканці Дніпропетровщини: одному з нападників 36 років, іншому – 28.

Станом на кінець грудня 2021 року справу з двома підозрюваними передали до суду, але розгляд ще не почався.

Постраждала наполягає на замовному характері злочину. За її словами, розслідування щодо замовників і третього нападника виділили в окреме провадження, у якому ще триває слідство.

Наталія Ешонкулова – підприємиця з Дніпра, юристка, голова громадської організації «Укри», заснованої 2014 року. Була однією з організаторок протестів малих підприємців проти карантинних обмежень у 2020 році.

Як розповіла постраждала, у 2020 році до неї звернулися підприємці ринку «Озерка» (вона раніше також мала там торговельну точку), розповіли, що їм відмовляють у зменшенні орендної плати (а працювати вони не могли через карантин), але одночасно не дають вивезти товар, а їхні договори з ринком є тільки в його керівництва. Ешонкулова зазначила, що брала участь у переговорах з директоркою ринку (і та їй погрожувала). Також Наталія Ешонкулова повідомила, що займається протидією рейдерському захопленню бізнесу й майна у складі ініціативної групи. За її словами, ця її діяльність почалась із того, що рейдери намагалися забрати бізнес її чоловіка за підробними документами, потім з’ясувалося, що постраждалих від таких дій багато (у кого намагалися забрати бізнес або нерухомість) – і вони вирішили об’єднатись.

Ешонкулова писала від імені ініціативної групи звернення до органів правопорядку, Верховної Ради і Президента. Активістка розповідає, що спочатку писала просто про проблему – без імен осіб, які, ймовірно, до цього причетні, а потім – із іменами (там фігурують деякі бізнесмени та ексчиновники Дніпра). Активістка каже, що після другої частини листів почали реагувати депутати. Перша група постраждалих пішла на прийом до обласної прокуратури – і ввечері того ж дня її побили.

Побиттю, за словами активістки, передували погрози: через людей їй передавали, щоби була обережна.

4. #залякування_погрози_чи_інші_форми_тиску

Увечері 3 вересня 2021 року у Кривому Розі на Дніпропетровщині невідомі розстріляли з пневматичної рушниці одного з собак, які жили в зоозахисника Артема Пушкова. Ще одну тварину було поранено.

Усього в родини Пушкова жило 9 урятованих з вулиці собак. Для того, аби тваринам було комфортно, подружжя винайняло будинок із подвір’ям, де ці собаки вдень могли гуляти. За словами Пушкова, під час інциденту вдома була його дружина, але вона не чула пострілу тільки як якийсь із собак заскавучав, пізніше вона виявила мертвого пса недалеко від воріт.

За словами Артема Пушкова, напередодні він мав конфлікт із одним із сусідів у приватному секторі, якому не подобалося, що поряд живе багато собак. Той висловлював незадоволення його дружині, а йому усно погрожував.

Окрім того, у фейсбук-спільноті противників зоозахисного руху «Зоошиза +18» після появи медійних матеріалів про вбивство собаки Пушкова стали з’являтися схвальні публікації та коментарі від учасників.

4 вересня поліція почала провадження за ч. 1 ст. 299 ККУ (жорстоке поводження з тваринами). Пізніше, за словами Артема Пушкова, справу було перекваліфіковано як більш тяжку – за ознаками ч. 3 ст. 299 ККУ (жорстоке поводження з тваринами), що у разі доведення в суді передбачає не обмеження, а позбавлення
волі. Водночас, як повідомив активіст, станом на
грудень 2021 року особи зловмисників так і не було встановлено.

Артем Пушков – керівник громадської організації «Альянс захисників тварин». Організація допомагає безпритульним тваринам у Кривому Розі, виступає за птахівництво без кліток, а також бере участь у таких всеукраїнських акціях, як Марш за права тварин (5 вересня 2021 року марш відбувся в Києві, Пушков долучався до нього як активіст).

5. #знищення_чи_пошкодження_майна

21 листопада 2021 року близько пів на четверту ранку в Кам’янському Дніпропетровської області невідомі підпалили автівку, що належить керівнику організації «Спільна дія Кам’янського» Ігорю Ількову. Як зазначає постраждалий, від вітру вогонь перекинувся на припарковану поруч автівку його цивільної дружини, від чого згоріли обидві машини.

Інцидент Ігор Ільков пов’язує зі своєю громадською діяльністю і критикою місцевої влади. За його словами, він публікував факти зловживань, які, на його думку, відбувались у місті, на своїй фейсбук-сторінці, а також співпрацював із деякими медіа.

Поліція почала провадження за ч. 2 ст. 194 (умисне знищення або пошкодження майна) Кримінального кодексу України. Станом на кінець 2021 року розслідування триває, про підозру нікому повідомлено не було.

Ігор Ільков – співзасновник і керівник громадської організації «Спільна дія Кам’янського», що спеціалізується на захисті прав споживачів, а також, серед іншого, моніторить міські закупівлі. Балотувався в депутати Кам’янської міськради від партії «Пропозиція».

У 2020 році ZMINA та Українська Гельсінська спілка з прав людини заявляли про тривожну тенденцію низки атак на громадських активістів та журналістів у Кам’янському на Дніпропетровщині останніми роками, розслідування яких здебільшого не знаходить причетних до цих злочинів.

Повний текст Моніторингово-аналітичної доповіді «Становище правозахисників та громадських активістів в Україні у 2021 році» читайте за посиланням.

Залишити коментар

*

Ви можете пропустити до кінця та залишити відповідь. Pinging у даний час недоступні.
Матеріали за темою: Активних дніпрян запрошують взяти участь в опитуванні щодо участі у процесах відбудови громад
Перейменування вулиць по-криворізьки: активісти запрошують на публічні обговорення