Новый Формат

     СПЕЦПРОЄКТИ:      Допомога ВПО      Відбудова України      Євроінтеграція     Реформи     Децентралізація                                                                                Корупція      Декомунізація      Е-урядування      Кадрова політика     Вибори


Гендерна рівність у науці: основні тенденції

11 лютого у всьому світі відзначають Міжнародний день жінок та дівчат у науці, метою якого є висвітлення важливої ролі жінок у науковому світі та мотивування дівчат обирати STEM-напрямок і STEM-кар’єру.

Всесвітній економічний форум World Economic Forum опублікував глобальне дослідження Індекс гендерного розриву за 2021 рік. Він свідчить, що для подолання гендерного розриву у світі знадобиться 135 років. У звіті за 2020 рік йшлося про 100 років.

Україна впала в загальному рейтингу на 15 позицій – з 59 на 74 місце.

Індекс гендерного розриву вимірюється вже 16 років поспіль, починаючи з 2006 року. Він відслідковує рух у напрямку досягнення гендерної рівності за 4 показниками: економічна участь, розширення прав і можливостей у політиці, рівень освіти, доступ до системи охорони здоров’я та тривалість життя.

Чи маємо ми гендерний паритет і рівність в області науки та закладах освіти на Дніпропетровщині, говорили в прямому етері «Суспільне.Головне» разом із головою правління Дніпровського центру соціальних досліджень Анною Колохіною.

«Що стосується здобуття освіти та подальшої ролі в науці, тенденція така: все ж таки було багато зроблено задля того, щоб освіта була максимально доступною для будь-якої людини незалежно від статі, віку, соціального статусу, місця проживання. Всі ці моменти зараз взагалі не впливають на здобуття освіти, тобто рівні можливості є для всіх, це гарантовано Конституцією України. Ми розуміємо, що шкільна освіта є обов’язковою для всіх. Що стосується здобуття подальшої освіти, жінки демонструють більший потяг до здобуття знань. Власне жінки – це та категорія, яка перевищує кількість чоловіків, що здобувають вищу освіту. Далі ми бачимо, що здебільшого кількість тих, хто вступає до аспірантури, вирівнюється», – зазначає Анна Колохіна.

Інше питання – хто далі продовжує працювати в науці. Є така тенденція, що чоловіків там більша кількість.

Чому це відбувається? Бачимо, що та наука, якою починає займатися особа чоловічої статі, має більші кар’єрні можливості, більші можливості для зростання.

Уклад у нашому суспільстві здебільшого патріархальний, і ці тенденції зберігаються. Тобто навіть маючи більший потяг до освіти, навчання і збільшення своїх компетенцій, жінки здебільшого мають другі ролі, тобто не можуть розраховувати на просування у своїй кар’єрі. З чим це пов’язано?

«Зокрема існує усталена думка про те, що жінка має виконувати багато інших обов’язків, і взагалі самореалізація жінки не стільки пов’язана з карєрними успіхами, скільки зі своєю роллю у родині. Тому мені здається, що це здебільшого впливає на те, що навіть маючи більшу кількість знань у тій чи іншій сфері, жінки все рівно не добиваються таких успіхів у кар’єрі, як чоловіки», – говорить Анна Колохіна.

Крім того, розподілення ролей у традиційній сім’ї – не на користь жінок. У жінок на це йде більша кількість часу порівняно з чоловіками. Тому навіть що стосується кар’єри в науці, у чоловіків є більше можливостей задля того, щоб організувати свій час та приділяти належну увагу своїй науковій кар’єрі, делегуючи вирішення інших питань у життєвому просторі жінкам.

На думку Анни Колохіної, наразі вже маємо певні зрушення у суспільстві, у більш молодшого покоління відбувається перегляд гендерних ролей і в традиційній сім’ї, і в суспільних відносинах. Тож поступово роль жінок все рівно зростатиме, і зростатиме кількість жінок у науці, але це все достатньо тривалі процеси, бо має відбутися зміна суспільної свідомості і також зміни у вихованні.

Детальніше – у відео:

Залишити коментар

*

Ви можете пропустити до кінця та залишити відповідь. Pinging у даний час недоступні.
Матеріали за темою: Спростовуємо міфи щодо законопроєкту «Про адміністративний збір»
Адмінпослуги та адмінпроцедура: підсумки квітня 2023
Адмінпослуги та адмінпроцедура: підсумки березня
«Особливість наших моніторингових досліджень — надання рекомендацій для покращення рівня сервісу ЦНАП», — Анна Колохіна, координаторка Мережі UPLAN у Дніпропетровській області
Адмінпослуги та адмінпроцедура: підсумки листопада й зміни в грудні