Новый Формат

     СПЕЦПРОЄКТИ:      Допомога ВПО      Відбудова України      Євроінтеграція     Реформи     Децентралізація                                                                                Корупція      Декомунізація      Е-урядування      Кадрова політика     Вибори


«Запровадження адмінпроцедури – здійснення відразу кількох кроків у напрямку євроінтеграції», – Віктор Тимощук

Член правління Центру політико-правових реформ Віктор Тимощук вивчав різні аспекти публічної адміністрації та адміністративних реформ у Данії, Канаді, Латвії, Нідерландах,  Німеччині, Польщі, США та Франції.

Про те, чому багатостраждальний Закон “Про адміністративну процедуру” досі не підписаний Президентом, та як його запровадження підвищить шанси Україні отримати статус кандидата на вступ до ЄС, читайте в інтерв’ю з паном Віктором.

Який нині статус має Закон “Про адміністративну процедуру”?

Закон “Про адміністративну процедуру” вносився шість разів різними урядами України. За номером 3475 він зареєстрований вже Кабміном Дениса Шмигаля. Нарешті, цей склад  парламенту ухвалив його спочатку в першому читанні, а потім повноцінно в другому в листопаді 2021 року. Потім було вето Президента по двох пунктах. Головне, що парламент повністю врахував пропозиції Володимира Зеленського за тиждень до повномасштабного вторгнення — 17 лютого.

Сьогодні вже два місяці, як Закон направили на підпис Президенту. Маю інформацію, що Кабмін рекомендував його підписати. Офіс Президента теж його опрацьовував і текст рекомендований до підпису. Ніби ніяких застережень не було, тож не шукаю там якогось злого умислу. По динаміці підписаних законів, за час після повномасштабного вторгнення видно, що підписувались переважно нормативні акти пов’язані з обороною та безпековими питаннями.

Насправді, Закон потребує лише 30 секунд уваги Президента, адже відсутні інші причини затримки з підписанням. Щоправда, для цього слід вивільнити канал документообігу, що мабуть непросто в умовах війни. Період набрання чинності вказаним Законом, у разі підписання Президентом, теж унікальний для українського законодавства. Я навіть подібних прецедентів не знаю – передбачено півтора роки від опублікування до набрання чинності. Все для того, аби провести навчання, по максимуму підготувати державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

Що таке адмінпроцедура?

Це порядок того, як вирішуються справи громадян і бізнесу: отримати паспорт, зареєструвати місце проживання, отримати дозвіл або ліцензію. Тобто коли є ситуація, яка завершується прийняттям якогось рішення органом виконавчоїї влади, чи міцевого самоврядування. Саме ці правила вирішення справи і є адміністративною процедурою.

Ще одна аналогія. В судах розглядаються дуже різні кримінальні справи. Хуліганство, крадіжка, серійне вбивство тощо. Але для цих справ є єдиний кримінальний процесуальний кодекс. Так само в публічної адміністрації існують кардинально різні справи. У цивілізованих країнах також існують схожі правила, напрацьовані за останні 100 років. Йдеться про право особи бути вислуханою, право доступу до матеріалів справи, обов’язки органів влади обґрунтовувати свої несприятливі рішення для особи тощо. Ось такі права і обов’язки складають суть загальної адмінпроцедури.

У країнах, де такий закон існує, всі розуміють, що відбувається з заявою поданою громадянином до органу влади. Коли її зареєструють, і як вона має рухатись аж до прийняття рішення. Тобто правове поле стає зрозумілим і громадянину, і іноземному інвестору. І це стосується як справ за заявою особи, так і за ініціативою органу влади.

У країнах Балтії та Азії, наприклад, після ухвалення Закону “Про адміністративну процедуру” близько 100 – 140 законів потребували змін. В Україні ми робили попередню оцінку — те ж саме, але маємо ще меншу потребу у змінах. Бо у нашому законодавстві в цій частині домінують не колізії, а прогалини. Загалом, адміністративна процедура — це рамка для кожного чиновника, який має справу з громадянами та бізнесом. Він стає обмежений законом, має менше умов для корупції. І адміністративні суди отримують повноцінне мірило для контролю.

Життя не зупиняється навіть у воєнний час. Після початку повномасштабної агресії, у людей виникають звичайні життєві потреби: загубився паспорт, сталася смерть близької людини тощо. Наприклад, у нас недостатньо розвинутий інститут свідків. Це особливо актуально саме зараз зі встановленням особи, вирішення питання про відшкодування шкоди й таке інше.

Закон “Про адміністративну процедуру” визначає, які види доказів можуть застосовуватися органами публічної адміністрації при вирішенні справ. Тобто, не потрібно в кожному випадку для спеціальної адміністративної послуги розписувати детально процедуру. Натомість через відсутність цього Закону, ми для кожного виду послуги повинні, відповідно до вимог Конституції, ухвалювати новий закон, де ми повторюватимемо одне й те ж регулювання на 90 відсотків.

Нині також є велика проблема мільйонів внутрішньо переміщених людей. Наприклад, для багатьох з тих, хто швидко евакуювався без документів, часом навіть складно довести переїзд, адже є проблема з доступом до реєстрів територіальних громад. Особі доводиться наводити інші докази. Загалом, війна породила масу питань, де актуальність цього Закону тільки зростає.

Чому Закон важливий для Євроінтеграції?

Річ в тім, що існує оцінка системи врядування, яка проводиться програмою SIGMA (Програма підтримки вдосконалення врядування та менеджменту) для країн кандидатів на членство в ЄС. Ще до заповнення Україною опитувальника, котре відбулося цього місяця, наша країна кілька разів проходила оцінювання вказаною програмою. Завжди по різних параметрах системи врядування ми сяк-так демонстрували прогрес.

Зокрема, по реформі держслужби у нас після 2015 року дуже добрі бали набиралися. По системі адмінпослуг — також гарні результати. А от одне з перших питань, по яких Європа оцінює кандидатів на членство в ЄС і членів ЄС, це так звана загальна адміністративно-правова рамка, де адмінпроцедура є в пріоритеті. Тут ми багато років маємо нуль, на жаль. Європейці нас справедливо критикують, і звертають увагу, що Україна дуже сильно відстала від всього цивілізованого світу. Я розумію, що для України, навіть з погляду формального підписання самого Закону, уже б означало кілька плюсів у тому ж таки опитувальнику, який ми заповнили.

Тобто, мені здавалося, коли постало питання опитувальника, Закон “Про адміністративну процедуру” підпишуть швидше. Оскільки б це означало здійснення відразу кількох кроків у напрямку євроінтеграції і зближення нашої системи врядування з Європейськими країнами.

Навчання державних службовців адмінпроцедурі

На мій погляд, боятися нічого. Я викладаю питання адмінпроцедури для магістрів у Києво-Могилянській академії, в школі публічного адміністрування, і мав такий же досвід в  КНУ ім. Т. Шевченка. Для людей менш зашорених існуючими правилами, все дуже легко сприймається, адже діє звичайна логіка. Просто так дійсно краще для всіх. Для тих, хто вже працював на держслужбі по старих правилах, перенавчання може бути трохи складнішим.

До повномасштабного вторгнення ми встигли провести кілька тренінгів. Один з них відбувся для працівників Секретаріату Кабінету Міністрів України і кількох міністерств. Інший — для службовців регіонального та місцевого рівня на Волині. Одноденного та дводенного заходу вистачило, щоб люди, які на початку теж мали погане уявлення про адмінпроцедуру з її страхами та міфами, під кінець сказали: “Дійсно, нічого складного немає, все логічно і зрозуміло.”

Звісно, потрібно прочитати Закон з сотнею його статей. При потребі пройти навчання для “розжовування” окремих норм. Але в окремих сферах вже є багато схожих механізмів, як-от, в податковій сфері. Трохи зусиль і кожен з публічних службовців зможе освоїти цей Закон.

В СРСР не було ні такого закону, ні його аналогів, ні взагалі традиції регулювання відносин  держави і людей. Інструкцій, звісно, вистачало для чиновника. Нащо ще якісь гарантії особам? Це сформувало відсутність елементарного розуміння у політиків і службовців про що цей Закон, для чого він потрібен, якщо і без нього жилося. Юристів нинішніх поколінь майже ніде ніхто цьому теж не навчав.

А от останні 4-5 років, я би сказав, поступово сформувалася критична маса науковців, держслужбовців та політиків, які почали розуміти, що це за Закон і для чого він нам потрібен.

Залишити коментар

*

Ви можете пропустити до кінця та залишити відповідь. Pinging у даний час недоступні.
Матеріали за темою: Врегулювати адмінсправи без витрат часу і грошей на суд. Мерія Дніпра уклала угоду з асоціацією фахівців з медіації
Адмінпослуги та адмінпроцедура: підсумки березня
«Особливість наших моніторингових досліджень — надання рекомендацій для покращення рівня сервісу ЦНАП», — Анна Колохіна, координаторка Мережі UPLAN у Дніпропетровській області
Адмінпослуги й адмінпроцедура: підсумки липня
Закон «Про адміністративну процедуру» підписано Президентом