Новый Формат

     СПЕЦПРОЄКТИ:      Допомога ВПО      Відбудова України      Євроінтеграція     Реформи     Децентралізація                                                                                Корупція      Декомунізація      Е-урядування      Кадрова політика     Вибори


Україна — кандидат до ЄС. Що це означає для антикорупції?

23 червня усі 27 країн-членів Європейського Союзу проголосували за надання Україні статусу кандидата. Шлях до ЄС був довгим і продовжується досі. 

У 2014-му Україна таки підписала Угоду про асоціацію з ЄС, яка почала діяти з 2017-го — запрацював безвіз, відкрилась зона вільної торгівлі, ми поволі проводили реформи, а у 2019-му в Конституції України офіційно закріпили курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію.

Непохитність України у захисті національних інтересів і демократичних цінностей під час повномасштабної війни показала, що ми дійсно готові стати членом родини ЄС. Таке принципове відстоювання напрямку нашого розвитку (Європа — так, росія — ні) відкрило очі цивілізованому світу й пришвидшило багато процесів у нашій державі.

Через 4 дні від початку російського вторгнення, ми подали заявку на вступ до ЄС. У квітні відправили заповнену першу частину опитувальника для набуття статусу кандидата, а у травні — другу. Пришвидшена процедура дала нам фору в цьому процесі і от сьогодні наша країна вже кандидат до Євросоюзу.

Що це значить для держави загалом і антикорупційної сфери зокрема? Розбиралися TI Ukraine.

Кандидатство з нюансами

Отримання статусу кандидата — це юридична фіксація євроінтеграції України. Ми ще не члени ЄС, але впевнено туди рухаємося. І Європа це визнала. В умовах повномасштабної війни це чіткий сигнал путіну, що Україна не збирається існувати у зоні російського впливу.

«Євросоюз підтвердив цивілізаційний вибір України. На нас чекають у європейській родині, але процес вступу може тривати довго. Більшість країн Балкан ведуть перемовини не один рік. Повномасштабна війна також може вплинути на строки переговорів.

Аби Україна наблизилася до членства, варто відповідати європейським стандартам і принципам не на словах. Вже зараз необхідно проводити реформи і змінювати країну, принаймні на законодавчому рівні. Ми маємо жити в державі, де панує демократія та верховенство права. І, звісно, ефективна система протидії корупції.  

Напередодні саміту у Брюсселі український парламент ухвалив Антикорупційну стратегію на 2021-2025 роки. Це позитивне рішення, утім залишаються невирішеними чимало проблем в роботі антикорупційних органів. Тож розслаблятися зарано», — вважає виконавчий директор ТІ Україна Андрій Боровик.

Для того, щоб стати повноцінним членом ЄС, Україні ще треба:

  1. виконати 7 вимог Європейської комісії;
  2. прийняти та імплементувати всі закони Євросоюзу, зокрема, антикорупційні (для кожної галузі політики будуть встановлені спеціальні умови та терміни).
  3. відповідати всім Копенгагенським критеріям, зокрема:
  • мати стабільні інститути, що гарантують демократію, верховенство права, права людини та повагу та захист меншин,
  • мати функціонуючу ринкову економіку;
  • бути здатним впоратися з конкуренцією та ринковими силами в ЄС;
  • брати на себе та ефективно виконувати зобов’язання щодо членства, включаючи дотримання цілей політичного, економічного та валютного союзу.

Зазвичай після отримання кандидатства розпочинаються офіційні переговори про членство в ЄС. Але для України зробили виняток — Єврокомісія висунула 7 вимог, які нашій країні треба виконати, аби не втратити статус кандидата. Серед них — зобов’язання у сфері боротьби з корупцію:

  • завершити призначення голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і директора Національного антикорупційного бюро, а також проводити ефективні розслідування топкорупції;
  • завершити перевірку доброчесності Етичною радою кандидатів у члени Вищої ради юстиції та відбір до Вищої кваліфікаційної комісії суддів;
  • впровадити законодавство про процедуру добору суддів Конституційного Суду на основі оцінки їх доброчесності та професійних навичок відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії.

На жаль, потреба в обранні очільників стосується не лише САП і НАБУ. Агентство з розшуку і менеджменту активів  немає керівника понад 2 роки. Також нещодавно сплив строк повноважень Голови Вищого антикорупційного суду.

ТІ Україна вже не один рік рекомендує завершити конкурс САП, провести реформу конституційного правосуддя та судочинства в межах рейтингу Індексу сприйняття корупції. Сподіваємось, тепер представники влади прислухаються до порад і нарешті приймуть необхідні зміни.

«Обрання керівництва антикорупційних органів — лише верхівка айсберга. НАБУ, САП, НАЗК, АРМА і ВАКС повинні мати інституційну спроможність для ефективної роботи. 

САП потребує ширшої автономії та розширення повноважень керівництва. Наприклад,  після змін до інституту депутатської недоторканності, всі ключові рішення у кримінальному провадженні ухвалює Генеральний прокурор, а не голова САП чи виконувач його обов’язків.

НАБУ повинно мати можливість самостійно прослуховувати фігурантів проваджень і мати доступ до якісної та неупередженої судової експертизи. 

Належному правосуддю досі перешкоджають процесуальні проблеми, наприклад, зі строками досудового розслідування до повідомлення про підозру, судовим розглядом протоколів НАЗК, порушенням підслідності НАБУ/САП і підсудності ВАКС. 

Для вирішення цих та інших проблем треба змінювати законодавство, щоб забезпечити максимальну незалежність інституцій від зовнішнього впливу», — переконана заступниця виконавчого директора ТІ Україна з юридичних питань Катерина Риженко.

У рішенні Єврокомісії не вказано про обов’язковий початок переговорів після виконання Україною 7 вимог. Тобто, якщо наша країна виконає їх, зможе просунутися до переговорів, але не гарантовано. Адже, теоретично, Україні можуть висунути й інші умови для вступу.

Також Єврокомісія не встановила чіткого дедлайну Україні, але повідомила, що буде звітувати про виконання чи невиконання 7 вимог вже наприкінці 2022 року. При цьому, віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина вважає, що Україна може вкластися у цей термін.

Якщо Україні вдасться задовольнити всі вимоги і отримати згоду кожної країни-члена ЄС, ми перейдемо на наступний етап євроінтеграції — перевірку розділів політик ЄС, аби визначити, наскільки добре Україна підготовлена до членства. До речі, завдяки виконанню Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, ми вже наблизилася до європейських стандартів у багатьох розділах. І лише після позитивного висновку розпочнуться переговори.

Швидкість переговорів і подальшого вступу в ЄС залежатиме від швидкості реформування сфер та узгодження із законодавством ЄС українського законодавства. Туреччина, наприклад, подала заявку на членство в 1987 році, отримала статус кандидата в 1999, і лише у 2005 почала переговори про вступ.

Сьогодні перед нами відчиняються мільйони дверей: за одними — можливості, за другими — зобов’язання, за третіми — виклики. І ми успішно пройдемо усі етапи, якщо на це буде тверда політична воля.

Залишити коментар

*

Ви можете пропустити до кінця та залишити відповідь. Pinging у даний час недоступні.
Матеріали за темою: На Дніпропетровщині втілюють проєкти коштом Фонду ліквідації наслідків збройної агресії
В Кам’янському зробили ще один крок до запобігання корупції та розбудови доброчесності
Службова особа Дніпровської міськради разом із підрядником заволоділи майже 1 млн грн під час ремонту школи
Сприйняття загрози корупції громадянами: оцінка влади та вимоги до змін під час війни
Дніпропетровська область антилідер за кількістю корупціонерів в регіоні: подробиці