Новый Формат

     СПЕЦПРОЄКТИ:      Допомога ВПО      Євроінтеграція     Реформи     Децентралізація     Кадрова політика     Вибори      COVID-19


Як аналітичним центрам залишатися впливовими під час війни?

Припустимо, що є така ідеальна ситуація: напередодні 24 лютого в умовного аналітичного центру (АЦ) є гроші на рахунку та навіть певні проєкти, які він реалізує.

Почнімо зі стратегічного планування

Попри те, що у будь-яких угодах війна потрапляє до розділу «Форс-мажорні обставини», на мою думку, у стратегічних документах АЦ (стратегія розвитку, комунікаційна стратегія тощо), варто внести до зовнішніх загроз військові дії. Це можна робити під час SWOT-аналізу, якщо цього не було зроблено раніше. По суті, якщо це вже є у Стратегії, то все, що зараз відбувається, має вкладатися у «песимістичний сценарій».

Будь-яка організація, коли стратегує, зазвичай виписує план реалізації своєї стратегії, ґрунтуючись на реалістичному сценарії. Війна — це саме песимістичний сценарій. Тому треба якнайшвидше зрозуміти, що робити в нових умовах і як долати основні виклики. Насамперед — відтік досвідчених кадрів, неможливість забезпечення виробничих процесів у звичайний спосіб, нестача фінансових ресурсів.

Якщо АЦ має чинні проєкти, варто якнайшвидше переглянути плани їхнього виконання й сконтактувати з донором. Під час війни донорські організації мають також звертати увагу на стратегічні документи АЦ. Або — у своїх заявках просити детальніше виписувати розділи про можливі ризики виконання майбутніх проєктів та заходи з їхнього подолання / мінімізації.

Поточна операційна діяльність

Ми всі розуміємо, що здебільшого кожен український АЦ має свою власну вузьку професійну спеціалізацію. Ідеально, якщо ці напрями діяльності закріплені у стратегічних документах та активно комунікуються назовні. Під час війни важливо продовжувати роботу за цими основними напрямами із фокусом «Як на це впливає війна? Що робити для виправлення ситуації?».

Деякі АЦ зараз пішли цим шляхом і продукують аналітичний контент саме в такому ключі. Навіть якщо напрям, який досліджував АЦ, наразі може здаватися не актуальним або повністю паралізованим, варто все ж таки проаналізувати, чому саме така ситуація виникла.

Ще один напрям діяльності АЦ — прогнозування

Звісно, війна несе за собою величезні втрати: людські та матеріальні. Втім, якщо перешкоди розглядати як нові можливості, можна уже зараз намагатися виробити спільне бачення подальшого розвитку певного напряму. Його АЦ  досліджуватиме уже у післявоєнних умовах. Запит на це є в суспільстві, Уряді, та у донорських структур. Це може бути не та робота, яка принесе гроші тут і зараз, але вона може стати підґрунтям для подальшої аналітичної роботи АЦ.

Рекомендація для донорських структур: все ж таки передбачити певне фінансування такої діяльності АЦ. Адже «нічого для нас без нас» після перемоги буде як ніколи актуальним, а продукування якісної аналітики все ж таки потребує певної кількості часу.

З огляду на те, яка ситуація зараз у дніпровських ГО, з якими я контактую, — більшість тимчасово припинили реалізацію своїх проєктів, які передбачали просвітницькі та масові заходи (про це багатьох організацій просили їхні донори). Дехто з громадських активістів поставили діяльність своїх ГО на паузу, «переключилися» на волонтерську діяльність. Дехто працює у міському Координаційному штабі волонтерів Дніпра, координаторами національних благодійних проєктів для ВПО, розподіляють та доставляють гуманітарну допомогу.

Натомість, для тих ГО, діяльність яких передбачала надання послуг (правова, психологічна, благодійна, соціальна допомога), роботи додалося. Адже саме ця діяльність затребувана у суспільстві під час війни.

Щодо співпраці з ОМС, то під час війни найзатребуванішими стали ГО правничого спрямування. Адже в стислі терміни потрібно було розробити низку нормативних документів для забезпечення діяльності формувань територіальної оборони.

Третій важливий напрям — комунікація

Вмієте готувати, то треба вміти подавати! Війна, як і пандемія, потребує швидкої реакції на виклики та загрози, що виникають. Швидкі рішення потребують певного оформлення.

Найбільш зручний формат — аналітичні записки, які стосуються максимально конкретних питань. На початку документу викладають головні тези та висновки, щоби читач зрозумів, про що йдеться. А далі — основний матеріал, який бажано зробити максимально інфографічним.

Як показує практика, журналісти не мають достатньої кількості часу, щоб повноцінно моніторити соціальні мережі й шукати інформаційні приводи. Тому «рятівним колом» для АЦ були й залишаються адресні розсилки для ЗМІ, органів влади, серед інших ГО.

Оскільки ЗМІ зараз дуже велика кількість, варто орієнтуватися не тільки на їхні щоденні охоплення аудиторії. Також важливо звертати увагу на загальну спрямованість видання, формати подання інформації, яким надає перевагу те чи інше медіа.

Отже, для того, щоб максимально ефективно поширити певний контент, треба його «запакувати» у декілька форматів із посиланням на «першоджерело» (текст аналітичної записки).

Це може бути:

  • авторський текстовий блог;
  • відеоблог експерта;
  • аналітична стаття — лонгрід;
  • короткі статті з висновками, які супроводжує інфографіка;
  • інтерв’ю експерта на ТБ тощо.

Такі публікації можна робити послідовно. По-перше, для того, щоб забезпечити постійну присутність тої чи іншої теми в інформаційному просторі. По-друге, для того, щоб забезпечити постійну присутність АЦ в інформаційному просторі, й водночас зберігти достатню кількість часу для створення нового аналітичного продукту.

Ідеально, якби така інформаційна діяльність планувалася хоч би у короткостроковій перспективі, наприклад, у щомісячних медіа-планах.

Із попереднього досвіду співпраці з виконавчими і представницькими органами влади можу сказати, що найбільш «життєздатними» є аналітичні документи АЦ, які, окрім аналітики й рекомендацій, супроводжують проєкти документів нормативного характеру (проєкт рішення / розпорядження / постанови / закону тощо). В умовах обмежень у часі та скорочення персоналу, під час війни органи влади потребують допомоги від АЦ саме у такому форматі.

Анна Колохіна,
голова правління ГО «Дніпровський центр соціальних досліджень»,
регіональна координаторка Мережі UPLAN

Джерело: UPLAN

Залишити коментар

*

Ви можете пропустити до кінця та залишити відповідь. Pinging у даний час недоступні.
Матеріали за темою: Судівництво: підсумки вересня
Місцеве самоврядування та реформа децентралізації в умовах війни: підсумки серпня-вересня
Як стати аналітиком? Поради для молоді й не тільки
Наближаємо перемогу: як працюють партнери Мережі UPLAN у Дніпрі?
Судівництво: підсумки липня