Новый Формат

     СПЕЦПРОЄКТИ:      Допомога ВПО      Відбудова України      Євроінтеграція     Реформи     Децентралізація                                                                                Корупція      Декомунізація      Е-урядування      Кадрова політика     Вибори


Найбільше українці довіряють «Єдиним новинам», хоча більшість отримують новини з соцмереж

Найбільше українці довіряють інформації, яку отримують із телемарафону «Єдині новини», Telegram-каналів і телебачення поза телемарафоном. Про це свідчать дані опитування, яке на замовлення ОПОРИ провів Київський міжнародний інститут соціології у липні 2022 року.

Так, після 24 лютого звички медіаспоживання серед українців помітно змінилися. Тепер  69% українців отримують новини з соціальних мереж. При цьому 59% респондентів використовують зараховують соцмережі до топ-2 найважливіших для себе джерел інформації. Натомість телемарафон «Єдині новини» зараховують до топ-2 джерел 43% опитаних, а загалом дивляться його 57%.

Разом з тим, за результатами опитування, найбільше респондентів довіряє телемарафону «Єдині новини». Його оцінили на 7–10 балів за шкалою, де 10 балів означає «повністю довіряю», 57% респондентів. При цьому не довіряють йому (оцінка 0–3 бали) лише 6%. Іншим джерелам інформації довіряють не більше ніж 30% опитаних. Умовний «рейтинг довіри» після «Єдиних новин» формують:

  • Telegram-канали (35% довіряють і 6% не довіряють)
  • інше телебачення (33% проти 11%)
  • новинні інтернет-сайти (27% проти 8%)
  • YouTube-канали (25% проти 10%)
  • Viber-канали (20% проти  до 13%)
  • Facebook (20% проти 12%).

Ситуація дещо змінюється, якщо поглянути на рівень довіри до певних джерел інформації залежно від того, чи респонденти отримували інформацію з відповідного джерела за останні 7 днів. У цьому випадку лідерами за довірою виявляються телемарафон «Єдині новини» (72% тих, хто його дивився за останні 7 днів, довіряють інформації, а не довіряють – 3%) і Telegram-канали (58% проти 2%). Помітно, що довіра до інформації телемарафону «Єдині новини» істотна навіть серед тих, хто його не дивився за останні 7 днів – 37% (при 11% тих, хто не довіряє). Крім цього, 39% опитаних надають перевагу загальнонаціональним, а 10% більше довіряють регіональним ресурсам.

Якщо ж звернути увагу на відмінності у довірі до певних видів ЗМІ між різними категоріями населення, то найбільш помітною є різниця у ставленні до Telegram-каналів серед різних вікових груп. Якщо серед наймолодших респондентів 59% довіряють їм, то у респондентів 30–59 років рівень довіри становить уже 36–39%, а серед категорії 60+ – 16%. Натомість телемарафону “Єдині новини” довіряють від 54% до 66% респондентів усіх вікових груп.

Результати соціологічного дослідження «Демократія, права і свободи громадян та медіаспоживання в умовах війни» можна переглянути на сайті ОПОРИ (а також завантажити звіт у форматі PDF) за посиланням

Це дослідження відбулося завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Думки і твердження, висловлені у звіті, можуть не збігатися з позицією USAID та уряду США.

Дослідження провів на замовлення ОПОРИ Київський міжнародний інститут соціології у липні 2022 року. Дослідження складалося з двох частин: щоденникового опитування і телефонних інтервʼю. Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (із випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 1000 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим та окремих районів Донецької та Луганської областей, окупованих до 24 лютого). Опитування проводилося серед дорослих (віком від 18 років) громадян України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювала влада України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не ввійшли жителі територій, тимчасово не підконтрольних владі України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також громадяни, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% — для показників, близьких до 25%, 2,1% — для показників, близьких до 10%. Методом щоденникового опитування опитано 100 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим та окремих районів Донецької та Луганської областей, окупованих до 24 лютого). Польовий етап дослідження тривав з 6 до 15 липня 2022 року. Опитування проводилося серед дорослих (віком від 18 років) громадян України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювала влада України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не ввійшли жителі територій, тимчасово не підконтрольних владі України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також громадяни, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. Серед опитаних спостерігалося пропорційне представництво за статтю. Не менш ніж 70% опитаних — з вищою освітою, зайняті у різних сферах, а також представники економічно неактивних груп. Усі учасники цікавляться подіями в Україні та за кордоном і майже щоденно споживають новини через різні медіа. Не менш ніж 30% учасників використовують російську мову для спілкування вдома.

Залишити коментар

*

Ви можете пропустити до кінця та залишити відповідь. Pinging у даний час недоступні.
Матеріали за темою: На Дніпропетровщині родини загиблих через війну цивільних отримають по 300 тис грн матеріальної допомоги: алгоритм дій
На Дніпропетровщині родини 64 загиблих через війну цивільних отримали по 300 тис грн матеріальної допомоги
Цьогоріч до ЦНАПів Дніпропетровщини подали майже 1,5 тис заяв про зруйноване або пошкоджене майно
У Дніпрі відкрили центр довгострокового проживання для переселенців
Чи варто ризикувати, визволяючи Крим військовим шляхом: думки українців