Новый Формат

     СПЕЦПРОЄКТИ:      Допомога ВПО      Євроінтеграція     Реформи     Децентралізація     Кадрова політика     Вибори      COVID-19


«Фестиваль думок» у Дніпрі: для чого документують воєнні злочини та чи можливо задокументувати всі?

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну українські правозахисники в рамках кампанії «Трибунал для Путіна» задокументували 18,5 тисячі випадків воєнних злочинів.

Це умисні вбивства, викрадення людей, тортури, зґвалтування, пошкодження майна, мародерство та багато іншого, вчиненого російськими військовими щодо українських цивільних. Реально злочинів може бути набагато більше, розповів Радіо Свобода представник Української Гельсінської спілки з прав людини Сергій Мовчан.

Для чого документують воєнні злочини військових РФ на території України і чи можливо задокументувати їх усіх? Про це на «Фестивалі думок» у Дніпрі цими вихідними говорили правозахисники, юристи й громадські активісти.

Представниця Української Гельсінської спілки з прав людини Наталія Єсіна з початку повномасштабної війни фіксує воєнні злочини на Сумщині. Зазначає: хоча, по суті, жоден з населених пунктів регіону не був під окупацією, а лише в блокаді, – російські військові скоїли багато страшного.

«Уже 25 лютого російські військові скоїли перші воєнні злочини в місті Суми – це був обстріл міста, коли загинули цивільні. Не було ще ніяких переліків, організаційних моментів, але мені спало на думку, що це все треба фіксувати. І ми почали фіксувати, щоб нічого не загубити. Ми фіксували й нетипові, але кричущі злочини: російські танки обстрілювали цивільні автомобілі, російські танки переїхали підлітка, який трапився їм на дорозі. Обстріли тривають, і майже кожен день ми можемо фіксувати нові воєнні злочини», – каже Наталія Єсіна.

Як та які злочини фіксують?

Аби документувати воєнні злочини, Українська Гельсінська спілка з прав людини започаткувала кампанію «Трибунал для Путіна»: у майже всіх регіонах розгорнули роботу документаторів, до справи долучилися представники інших громадських організацій.

Інформацію збирають безпосередньо від свідків та потерпілих, а також із відкритих джерел. Обов’язково доповнюють фото- й відеоматеріалами. Потім передають до правоохоронних органів – за згоди самих людей.

Правозахисники пояснюють, що поняття «воєнного» і «військового» злочинів не тотожні. «Військовий» – це злочин, вчинений військовослужбовцем під час військової служби, наприклад, самовільне залишення військової частини. Воєнні злочини – це зазвичай ті, що вчинені військовими щодо цивільних: умисні вбивства, катування, викрадення людей, мародерство тощо.

Поширений злочин – пошкодження житла

На Дніпропетровщині воєнні злочині документують юристи Правозахисної групи «Січ». Зокрема, вони виїздять у села Зеленодольської громади Криворізького району Дніпропетровщини, яка наразі перебуває під постійними артобстрілами РФ.

Найпоширеніший випадок – пошкодження домівок цивільних, каже представниця організації Наталія Кожина.

«Тут йдеться про порушення права на життя, на здоров’я, про порушення права на володіння майном. Майже всі випадки на цих територіях заактовані місцевим самоврядуванням, відкриті кримінальні провадження. Але що далі? Дієвого механізму виплати компенсацій за зруйноване майно в Україні поки немає», – каже Наталія Кожина.

 

Зафіксувати – не самоціль

Фіксація воєнних злочинів в Україні – не самоціль, каже представник організації «Восток SOS» Микита Бєляков. Інформацію збирають для того, аби притягнути винних до відповідальності.

Фахівець займається документуванням злочинів військових РФ з травня 2022 року. Розповідає: опитавши свідків і потерпілих, організація вже має близько 300 кейсів. Зібрані свідчення, зокрема, лягають в основу позовів до Європейського суду з прав людини.

Документатор говорить: найскладніше в цій роботі те, що люди не усвідомлюють, що стали свідками злочинів й мають право надавати про них свідчення.

«У кожному кейсі може бути по кілька видів воєнних злочинів: мародерство, тортури, викрадення людей, умисні вбивства. Кожен злочин ми повинні зафіксувати й передати до правоохоронних органів для подальшого розгляду. Також люди звертаються до нас, а ми вже спрямовуємо їх до адвокатів, які готують матеріали для ЄСПЛ. Це наш внесок у боротьбу. А втім, я вважаю, що ми не зможемо задокументувати все, адже випадків, на жаль, все більше й більше», – зазначив Микита Бєляков.

Які строки й що робити, якщо злочин треба зафіксувати в окупації?

Документувати воєнні злочини можна не безстроково. Наприклад, на звернення до Європейського суду з прав людини у потерпілого є лише чотири місяці з моменту здійснення злочину.

Якнайшвидше треба фіксувати такі злочини, як руйнування чи пошкодження житла та сексуальне насилля, пояснив Радіо Свобода керівник департаменту документування воєнних злочинів Української Гельсінської спілки з прав людини Сергій Мовчан.

«Люди починають відновлювати своє житло, майно – потрібно, щоб акт був складений до початку відновлення. Якомога швидшого документування потребують і сексуальні злочини. Через пів року, наприклад, вже буде складно щось довести. Чіткого терміну як такого немає, але потрібне якісне й швидке документування. Якщо це відбувається в окупації – так, це дуже складно. Люди не завжди навіть можуть сфотографувати наслідки злочину. І все ж – за можливості треба фіксувати. Іноді в таких випадках – навіть через окупаційну «владу». Через неї можна зробити фотографії, скласти схему руйнування тощо. З цим потім зможуть працювати експерти – не як з документом, а як з інформацією», – сказав Сергій Мовчан.

«Зафіксувати всі злочини в найближчий рік неможливо»

Від початку повномасштабної війни в рамках кампанії «Трибунал для Путіна» правозахисники задокументували 18,5 тисяч воєнних злочинів, скоєних російськими військовими. Реальна цифра може бути набагато більшою, каже Сергій Мовчан, адже частина території України все ще під окупацією. Є також багатокілометрова лінія зіткнення й території, які зазнають щоденних обстрілів.

«Скільки всього скоєно воєнних злочинів в Україні, ми, напевно, зможемо дізнатися тільки через роки. Зафіксувати всі воєнні злочини можливо тільки в співпраці правоохоронців, громадського сектору та міжнародних розслідувачів. Якщо ми говоримо, чи можливо їх зафіксувати в найближчий рік, – об’єктивно неможливо. А загалом всі, я думаю, з часом – так. Зафіксувати треба: по-перше, для майбутнього притягнення до відповідальності, по-друге, для збереження історичної пам’яті і пам’яті про жертв війни», – сказав Радіо Свобода Сергій Мовчан.

Правозахисники додають: притягнути до відповідальності всіх, хто чинив воєнні злочини в Україні, може бути вкрай складно. За практикою, міжнародний трибунал, ймовірно, зможе розглянути близько десятка справ про найтяжчі злочини й притягти до відповідальності лише представників керівництва країни-агресора. І це все – тільки після завершення війни.

 

Залишити коментар

*

Ви можете пропустити до кінця та залишити відповідь. Pinging у даний час недоступні.
Матеріали за темою: Безоплатна правова допомога для тих, хто знайшов прихисток на Дніпропетровщині
Під час блог-кафе молодь Павлограда підвищила свої знання з підготовки до дій у надзвичайних ситуаціях
Перспективи отримання компенсації за зруйноване житло: позиція ПГ «СІЧ»
До Дніпра приїхав професор із Чикаго з військовим досвідом, аби навчати українських медиків
Як впровадження єдиної інформаційної системи соціальний послуг вплине на роботу громад із переселенцями