Новый Формат

     СПЕЦПРОЄКТИ:      Допомога ВПО      Відбудова України      Євроінтеграція     Реформи     Децентралізація                                                                                Корупція      Декомунізація      Е-урядування      Кадрова політика     Вибори


Як війна змінила громадянське суспільство?

Українці як нація наразі на порядок вища за європейські країни, бо жодна з них не стикалася й не перебувала в таких умовах, як Україна.

Ми до цього часу орієнтувалися на західні підручники, нібито ми були такі відсталі в питанні державотворення. Нам постійно казали (оскільки ми молода держава) про те, що в нас громадянське суспільство було в такому зародковому стані. Насправді всі рухи почалися ще з перших днів незалежності з 1991 року.

Це проявлялося в кількості громадських організацій, які з’являлися, у їхній активності.

Насправді громадянське суспільство — це певна ніша, це є третій сектор. Це те, що не належить до родинних стосунків взаємодії, знаходиться між родинними стосунками й стосунками з державою. Тобто це горизонтальний пласт, який забезпечує взаємодію між членами суспільства з різноманітних питань.

На відміну від первісного примітивного устрою людей, громадянське суспільство включає такі фактори, як цінності, збереження прав. Зараз все, що відбувається — це грубе порушення основоположних прав та свобод громадян України військовими рф.

Нам казали, що в нас розрізнене суспільство. Маркери, які наводилися, наприклад, що в нас недостатня кількість громадських організацій на 10 тисяч населення в порівнянні з Польщею. Далі — стан розвитку громадських організацій: дивилися якісь критерії інституційного, організаційного розвитку, чи є підтримка з боку суспільства тощо. Тобто було багато внутрішніх питань громадянського сектору.

Якщо дивитися на динаміку створення, то в нас певні зрушення громадянської активності були здебільшого пов’язані з революційними подіями: Помаранчева революція 2004 року, Революція гідності у 2014 році. Причому остання дала поштовх шаленому сплеску громадянської активності. Це було волонтерство, яке досягло свого піка у 2016 році, оскільки це був пік реєстрації громадських об’єднань, які вирішили інституціалізуватися.

Враховуючи ту реальність, яка в нас є, то рівень самоорганізації такий, що ми цілком можемо запропонувати щось своє й нове в формування громадянського суспільства (й не тільки) всім іншим європейським державам.

З 2014 року в нас збільшилася довіра всередині громадського сектору.

Як би ми між собою не чубились, але ніколи не підлягала сумніву наша територіальна цілісність. І які б дослідження не проводились, ми всі бачили себе незалежною окремою країною.

Коли ми маємо спільну проблему, спільного ворога, то ми об’єднуємося. Зараз я не бачу, щоб було якесь розшарування. Зараз ми будуємо новий історичний період, де все буде по-новому. Ми всі подорослішаємо. І як би це не звучало, все, що зараз відбувається — нам на користь (маю на увазі суспільну свідомість). Це велике потрясіння (війна), як для кожної особистості, так і для маленьких спільнот (тобто родини). У кожного є й особисті переживання, й колективні. Що стосується громадянського суспільства, мені здається, що ми вже дуже зрілі й досвідчені, ми подорослішали.

Анна Колохіна,
голова правління ГО «Дніпровський центр соціальних досліджень»,
регіональна координаторка Мережі UPLAN

Джерело: фейсбук-сторінка журналістки Суспільного Олександри Тронь

Залишити коментар

*

Ви можете пропустити до кінця та залишити відповідь. Pinging у даний час недоступні.
Матеріали за темою: На Дніпропетровщині родини загиблих через війну цивільних отримають по 300 тис грн матеріальної допомоги: алгоритм дій
На Дніпропетровщині родини 64 загиблих через війну цивільних отримали по 300 тис грн матеріальної допомоги
Цьогоріч до ЦНАПів Дніпропетровщини подали майже 1,5 тис заяв про зруйноване або пошкоджене майно
У Дніпрі відкрили центр довгострокового проживання для переселенців
Чи варто ризикувати, визволяючи Крим військовим шляхом: думки українців