Новый Формат

     СПЕЦПРОЄКТИ:      Допомога ВПО      Відбудова України      Євроінтеграція     Реформи     Децентралізація                                                                                Корупція      Декомунізація      Е-урядування      Кадрова політика     Вибори


Житло зруйноване, а платіжки за комуналку приходять. Що робити, якщо втратив все через війну?

Декому з українців, чиє житло зруйноване або пошкоджене через війну, продовжують надходити платіжки за комунальні послуги, які фактично не надавались. З такою ситуацією, зокрема, зіткнулася жителька Дніпропетровщини, – її містечко понад пів року пробуло під масованими обстрілами російської армії. Жінка втратила квартиру, але не «борги» перед комунальниками.

Що робити в таких випадках та які є юридичні підстави не платити за житло, втрачене або непридатне для мешкання? Про це йдеться в матеріалі «Радіо Свобода».

«Бог зберіг – на 30 секунд я вийшла з тієї кімнати»

Жителька Зеленодольська, що на Криворіжжі, Галина втратила житло 21 березня 2022 року. Каже: того вечора реактивний снаряд, випущений з «Граду» з боку окупованої російськими військами Херсонщини, влучив прямо в оселю. Трикімнатна квартира була записана на її стареньку матір. Жінки якраз лаштувалися спати. Врятувалися – дивом.

«Це був перший вечір, коли я прийшла до мами ночувати. Їй 73 роки, у неї друга група інвалідності, майже десять років вона не виходить з квартири. І от я мала якраз лягати спати в цій кімнаті. Бог зберіг – на 30 секунд я вийшла з тієї кімнати на балкон. Спершу я почула характерний свист «Градів», будівля затрусилася, я інстинктивно впала, голову накрила руками. Почало летіти скло… Мама, як сиділа, так і сиділа, – серед уламків, в пилюзі. Двері повилітали, міжкімнатна перегородка потріскалася і відійшла від стелі. Замість балкона – вирва. Квартира взяла на себе удар. А перед тим ми відремонтували пів квартири: натяжні стелі, кахлі… все чорне, не рахуючи техніки», – розповіла Радіо Свобода жінка.

А платіжки продовжують надходити…

Рятувальники й поліція приїхали й зафіксували пошкодження. Місцева влада склала акт: квартира зруйнована. Жінка також зателефонувала до всіх підприємств, які надавали житлово-комунальні послуги, й повідомила, що сталося.

«Я обдзвонила всіх і назвала останні показники лічильників, сказала, що ми виїжджаємо, що є акт про руйнування. Сказала, що лічильники не зруйновані, щоб нам нічого не відрізали», – каже жінка.

Після цього вони разом з матір’ю евакуювалися до більш безпечного міста. Яким же було здивування жінки, коли через пів року вона виявила, що за газ і світло платежі скасовані, а от квартплату ввесь цей час їй продовжували нараховувати.

«Коли я звернулася до комунального підприємства, мені повідомили, що можуть скасувати тільки плату за вивезення сміття, а за утримання квартири й прибудинкових територій, тобто квартплату, я маю платити. За трикімнатну квартиру – це 79 гривень на місяць. Хоча юрист нам рекомендував не платити, ми все ж платили – до жовтня. Боїмося накопичувати борги. Сподіваємося, що колись, потім буде перерахунок. А платіжки продовжують надходити», – розказала господиня зруйнованого житла.

Що каже влада

Голова Зеленодольської міської територіальної громади Дмитро Невеселий каже: якщо житло містянина було пошкоджене через обстріли, комунальники допомагають йому з відновленням і воно стає придатним для проживання – за нього треба платити. Якщо ж непридатне і людина не може в ньому мешкати – треба звернутися до місцевої влади.

«Якщо людина не проживає в будинку, у неї має бути довідка ВПО – вона її надає у житлово-комунальне господарство і всі платежі їй скасовують», – сказав він у коментарі Радіо Свобода.

Писати лист, а потім – до суду

Юрист Правозахисної групи «Січ» Ілля Шиян, до якого звернулася жителька Зеленодольська, каже: жінка вчинила правильно – поінформувала компанії, які надають послуги, про те, що оселя зруйнована. Далі нарахування мали припинитися автоматично. Однак тут це не спрацювало.

Він зазначає: комунальники не повинні вимагати квартплату за зруйноване житло, коли є докази руйнування, а власники – не повинні вносити квартплату.

Що робити, якщо це все ж відбувається? Юрист радить спершу звернутися із заявою до самих комунальників, а потім – до суду.

«У кожного споживача є базовий договір про надання послуг з компанією-постачальником послуги. Він підписується особисто або укладається автоматично. У договорі має бути прописано, що можуть бути форс-мажорні обставини. Війна – це форс-мажорна обставина, коли незалежно від бажання споживач не можете виконати зобов’язання щодо оплати послуг.

Отже, споживач має:

  • повідомити компанію (письмово), що у нього зруйноване або пошкоджене житло і це є форс-мажорною обставиною.
  • На підставі цього мають перестати нараховувати платежі за послугу.
  • Також варто додавати до звернення докази – акт про пожежу або акт про пошкодження майна, довідку від місцевої влади та бажано декілька фотографій.

Звернення я раджу відсилати поштою і зберігати накладну про відправлення, далі це буде доказом факту відправки звернення. У надавача послуг можна запросити договір про надання послуг. Якщо у ньому немає рядка про форс-мажорні обставини – то можна послатися на рішення Торгово-промислової палати України. За ним, військову агресію РФ визнано надзвичайною та невідворотною подією, а отже – форс-мажорною обставиною», – сказав юрист.

Якщо упродовж 30 днів реакції немає, Ілля Шиян рекомендує звертатися до суду з цивільним позовом.

Не боятися відстоювати

Його колега з Правозахисної групи «Січ» Віталія Серебрянська також стикалася зі схожими випадками. Каже: зокрема, таке сталося в жительки селища Білогорівка на Луганщині – їй нарахували кілька тисяч гривень платежу за воду, газ і вивезення сміття в зруйнованій оселі.

Юристка зазначає: з цією клієнткою вони надіслали електронною поштою відповідні заяви усім компаніям-надавачам послуг. На рішення чекали два місяці. Зрештою – борги списали.

«За законодавством, якщо людина не споживає послугу фактично, то вона і не має за неї сплачувати. Це за Цивільним кодексом й профільними законами про комунальні послуги. Крім того, війна є форс-мажорною обставиною. Призупинення платежів за зруйновану оселю мало б відбуватися автоматично, але не завжди так є. По-перше, комунальні служби не завжди мають доступ до інформації про те, що відбувається, по-друге – часто незацікавлені перевіряти. Тобто це лягає на споживача – поінформувати самому», – пояснила Віталія Серебрянська.

Вона також закликала споживачів не боятися відстоювати свої права. І нагадала: під час воєнного стану, відповідно до постанови уряду, відключати газ, світло, опалення та інші послуги навіть в разі неоплати – заборонено.

Скільки людей втратили житло через війну

У липні 2022 року віцепрем’єрка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук повідомила, що через війну втратили житло 800 тисяч українців. За її словами, задовольнити їхні потреби в оселях цього року не буде можливо.

За даними Міністерства розвитку громад та територій України, унаслідок російської агресії в Україні зруйновано або пошкоджено 116 тисяч житлових будинків.

Залишити коментар

*

Ви можете пропустити до кінця та залишити відповідь. Pinging у даний час недоступні.
Матеріали за темою: На Дніпропетровщині родини загиблих через війну цивільних отримають по 300 тис грн матеріальної допомоги: алгоритм дій
На Дніпропетровщині родини 64 загиблих через війну цивільних отримали по 300 тис грн матеріальної допомоги
Цьогоріч до ЦНАПів Дніпропетровщини подали майже 1,5 тис заяв про зруйноване або пошкоджене майно
У Дніпрі відкрили центр довгострокового проживання для переселенців
Чи варто ризикувати, визволяючи Крим військовим шляхом: думки українців